WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Правовий статус банків та фінансово-кредитних установ в Україні - Реферат

Правовий статус банків та фінансово-кредитних установ в Україні - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Правовий статус банків та фінансово-кредитних установ в Україні
ПЛАН
1. Загальна характеристика банківської системи України.
2. Структура Національного банку України.
3. Функції та повноваження Ради Національного банку України.
4. Взаємовідносини Національного банку України з органами державної влади.
5. Правовий статус комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ.
1. Загальна характеристика банківської системи України
Сучасна банківська система в Україні склалася в результаті політичних та соціально-економічних перетворень, запровадження товарно-грошових відносин у багатоукладній економіці, подолання монополії державних фінансів та створення законодавчих можливостей існування банків різної форми власності.
Банківську систему в Україні юридична наука визначає як внутрішньо організовану, взаємопов'язану, об'єднану загальною метою сукупність банківських та фінансово-кредитних установ, що утворені і діють на основі Конституції та законів України.
За загальним принципом структурної організації банківська система виникає тоді, коли поряд із звичайними банками з'являється незалежний центральний банк, який виконує функції управління цією системою. Варто при цьому зазначити, що термін "система" - грецького походження і означає ціле, яке складається з окремих частин. Стосовно управлінської діяльності в банківській сфері під "системою" слід розуміти "організаційну множину структурних елементів, які взаємопов'язані і виконують відповідні функції". У системі всі елементи підпорядковані цілому, але кожен з них має своє призначення і відповідає переважно тільки за себе.
Система може мати більшою або меншою мірою складний характер. Банківська система є дворівневою. Це зумовлено тим, що кожній системі притаманне саморегулювання, тобто цілеспрямовані управлінські впливи на систему в цілому або усередині неї. У кожній системі існують підсистеми. У банківській системі їх дві - одна здійснює функції управління - Національний банк України (функціональні підрозділи, територіальні управління, Державна скарбниця і т. д.), друга - є об'єктом регулюючого впливу - комерційні банки. Така система визначається як саморегульована.
Тому система може одночасно виступати як суб'єкт і як об'єкт управління. Таким чином, під системою як об'єктом регулювання банківським правом і важливою категорією управління слід розуміти внутрішньо організовану сукупність відносно самостійних, взаємодіючих складових частин (елементів), які виступають як одне ціле і в межах якого здійснюються процеси управління.
У процесі становлення банківська система в Україні багато в чому сприйняла зарубіжний досвід організаційно-правового регулювання банківських відносин. Цікаво простежити процес формування банківських систем у деяких західноєвропейських країнах.
У державах з розвинутою економікою еволюція банківської системи здійснювалась упродовж багатьох століть, а існуючі сьогодні банки пройшли тривалий ринковий шлях випробувань різних кредитних систем.
У світовій практиці, як відомо, існують два типи банківських систем - централізована і вільна. У нинішніх умовах централізована банківська система являє собою систему, в межах якої єдиний банк має повну або часткову монополію на здійснення емісійної діяльності* , при цьому ступінь запровадження емісії дає йому можливість здійснювати регулюючу функцію центру у визначенні загального обсягу грошей і контроль за кредитами. Мо-нопольна емісійна діяльність є джерелом, з якого виникають функції контролю центрального банку за станом золотовалютних резервів та запасів у державі, збереження значної частки банківських грошових ресурсів, що дає змогу регулювати загальну фінансово-кредитну ситуацію та забезпечувати стабільність національної грошової одиниці.
На відміну від централізованої вільна система банківського бізнесу передбачає існування таких законодавчих умов, за яких створення емісійних банків дозволяється на тих же підставах, що й фірм у будь-якій іншій сфері бізнесу, в межах, в яких ці банки відповідають вимогам закону про комерційні компанії. За таких умов банки мають такі ж права і обов'язки, як і будь-який суб'єкт комерційної діяльності.
За характером взаємозв'язків банківська система класифікується як дворівнева та однорівнева.
Однорівневій банківській системі притаманні переважно гори-зонтальні зв'язки між банками, універсалізація їх операцій і функцій. У межах цієї системи всі кредитні установи, в тому числі центральний банк країни, знаходяться на одній ієрархічній сходинці, виконуючи аналогічні функції у кредитно-розрахунковому обслуговуванні клієнтів. Цей принцип побудови характерний головним чином для країн з нерозвинутою економікою, а також для країн з адміністративно-командними методами управління народним господарством.
Слід мати на увазі, що дворівнева банківська система харак-теризується взаємовідносинами між банками як по вертикалі, так і по горизонталі. По вертикалі відповідно до законів складаються відносини підлеглості між центральним банком як керівним органом та низовими ланками - комерційними банками; по горизонталі відносини складаються за принципом рівного партнерства між будь-якими банками та фінансово-кредитними установами. Розподіл адміністративних функцій і операцій, пов'язаних з обслуговуванням центральним банком грошового обігу, дає можливість врахувати інтереси двох категорій клієнтів - комерційних банків і урядових структур. При цьому у законах визначаються такі головні функції, як "банк банків" та управління діяльністю банківськими установами з метою регулювання та контролю за функціонуванням ринку кредитно-фінансових послуг.
(Доречно наголосити на те, що Унікальною є банківська система США, де функції центрального банку виконує федеральна резервна система, яка складається з 12 федеральних резервних банків та ради керуючих і має численні функціональні органи: п'ять федеральних агентств та велику кількість різних комісій).
Формування банківської системи в Німеччині
Показово, що у XX ст. централізована банківська система стала однією з обов'язкових умов досягнення найвищого ступеня економічного розвитку. Так, у Західній Німеччині у час післявоєнного відродження була створена нова, дворівнева система центральних банків. Зразком для неї була федеральна резервна система Сполучених Штатів Америки. До її складу входили юридично самостійні центральні банки земель, а також Банк німецьких земель у Франкфурті-на-Майні, який створено 1948 р. З прийнят-тям закону про Національний федеральний банк (1957 р.) ліквідовано дворівневу систему. Замість неї створено один Німецький федеральний банк. Нри цьому центральні банки земель, включаючи Центральний банк міста Берліна, об'єднались з Банком німецьких земель, а згодом перетворились на Федеральний банк.
Банківська система в Польщі
Інакше відбувалися процеси у Польщі, де концентрація банківської системи розпочалася з 1948 р. У 1953 р.Національний польський банк прийняв від Сільськогосподарського банку кредитування і контроль за діяльністю сільськогосподарського виробництва та лісівництва, а решта інвестицій кредитувалася інвестиційним банком. На кінець 1989 р. у Польщі діяло 25 національних банків, з них 9 - комерційних, створених на базі операційних відділень центрального банку. У
Loading...

 
 

Цікаве