WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківське право: предмет і метод - Реферат

Банківське право: предмет і метод - Реферат

розрізняються за предметом відання і повноваженнями владних суб'єктів держави (Верховна Рада України, Президент України і Національний банк України) і не можуть видаватися органами державної виконавчої влади без законодавчого доручення;
- первинним елементом цього законодавства є стаття законодавчого акта як форма вираження, засіб викладення правової норми;
- воно безпосередньо пов'язане з регулюванням статусу грошей, цінних паперів та фінансовою діяльністю юридичних та фізичних осіб, а також з банківською діяльністю та власне банківською справою;
- використовує як імперативні, так і диспозитивні методи регулювання банківських правовідносин, про що свідчить порівняльна таблиця на прикладі різних країн.
Законодавчі обмеження на певні види банківської діяльності, які застосовуються в окремих країнах
Які існують законодавчі обмеження на певні види банківської діяльності?
Види
Операцій
Країни
Операції
з цінними
Паперами Вкладення
у нерухомість Операції
страхування
Лізинг Готівковий
обіг валюти
США Обмеження Обмеження Обмеження Обмеження Обмеження
Велико-
британія - Високий
показник
ризику - - Обмеження
Німеччини - Високий
показник
ризику Заборонені Високий
показник
ризику Обмеження
Франція - - Заборонені - Обмеження
Японія Обмеження - Заборонені Заборонений Обмеження
Україна - Обмеження Заборонені - Обмеження
Отже, характеризуючи поняття "банківське законодавство", більш зрозумілим стає поняття "банківське право".
Як правова категорія воно означає внутрішню будову правових норм будь-якої галузі. Системний характер групування норм банківського права має об'єктивний характер, а банківського законодавства - суб'єктивний, виходячи з потреб банківської практики.
У банківському праві як галузі права існують класичні інститути права, окремі групи однорідних за характером норм, а також спеціальні норми та інші ознаки структури побудови норм, які регулюють самостійну сферу суспільних відносин.
Первинним елементом системи банківського права є норма права, яка складається з гіпотези, диспозиції та санкції (не плутати із статтею нормативного акта, яка не завжди містить всі три структурні елементи правової норми).
Банківське право характеризується стабільністю правових положень, але не позбавлене динамізму, що свідчить про зміни, доповнення галузі права новими правовими інститутами та нормами спеціального призначення (перехідні положення закону, порядок його введення та інші).
Банківське право має свої юридичні властивості, принципи та інститути (нормативна сторона), а також сукупність суб'єктів - правових установ (організаційна сторона), що дає підстави розглядати його як систему права. Накопичення законодавства у регулюванні банківської діяльності і банківської справи висуває необхідність виділення нових ланок у структурі банківського права (страхування депозитів, договір банківського рахунку, банківська таємниця, капітал банків та інше). Таким чином, у сучасний період відбувається характерний процес становлення банківського права.
Якщо порівняти поняття "банківське законодавство" і "банківське право", ми впевнено можемо стверджувати, що вони взаємопов'язані між собою.
Але не можна обминути і дискусійності цього питання. Визначаючи поняття "банківське законодавство", вчені-юристи традиційних поглядів на фінансове право як галузь заперечують проти банківського права, ігноруючи всі ознаки його предмета. У 60-70-х роках банківське право вважали підгалуззю фінансового права, і це було зрозуміло, оскільки тоді більша ча-стина правовідносин за участю банку мала фінансово-правовий характер. Поняття фінансових органів та кредитних установ розглядалися як тотожні. Проте Л. Г. Єфимова у своєму навчальному посібнику виходить за межі консервативних поглядів, і при цьому без будь-яких пояснень стверджує, що "банківське право не є ані самостійною галуззю права, ані підгалуззю пра-ва". Відповідь на запитання, чому так вважають окремі науковці, ми знайдемо у зарубіжних теоретичних джерелах.
Цікавими з точки зору розвитку наукової думки і практичної реалізації нових сучасних ідей про банківське право як самостійну комплексну галузь законодавства і галузь права є підручники зарубіжних авторів, зокрема, К. Гавалди та Ж. Стуффле, П. Годме, Р. Кольса, А. Полларда, Ж. Пассейка, К. Елліса та Ж. Дейлі та багатьох інших.
Розвиток науки банківського права
У своїй монографії Н. Ю. Єрпилєва узагальнила правові ідеї та міжнародний досвід у галузі "Міжнародне банківське право". Послідовний у своїй концепції та правових поглядах професор Г. А. Тосунян збагатив науку банківського права відомою монографією "Банковске српава й банковское законодавство России: досвід, проблеми й перспективи". В Україні теорія банківською права не набула належного рівня розвитку, оскільки вчені-юристи недостатньо приділяли уваги цій сфері знань.
Сучасна наука банківського права має свої історичні витоки - значним внеском збагатив розвиток теорії банківського права видатний банківський юрист М. М. Агарков, який ще наприкінці 20-х років уперше опублікував курс лекцій "Основи банкового права".
Цей невеликий за обсягом екскурс про погляди та наукові праці вчених-юристів є лише загальним контуром і дає можливість скласти уявлення про становлення категорії "банківське право". Його користь полягає у засвоєнні теорії та практики банківського права, оскільки важливо сформувати власний погляд на питання: чи є банківське право самостійною галуззю системи права, що тісно пов'язана з більш загальною проблемою - праворозумінням.
Безперечно, у науці мають право на існування різні теоретичні моделі правової дійсності, але юридична кваліфікація правових явищ не повинна приводити до заперечення наявності самих явищ. Тому розглядаючи банківське право як самостійну галузь права, звернемося до питання про предмет та метод банківського права. Відомо, що будь-яка галузь права характеризується цими категоріями. Що вони означають?
Предмет правового регулювання вказує, на яку групу суспільних відносин спрямована дія норми права. Суспільні відносини, які складаються у сферібанківської та кредитної діяльності - це об'єктивна основа, яка обумовлює банківське право і вносить у нього систематизуючі ознаки.
2. Предмет банківського права
Отже, під предметом банківського права слід розуміти самостійну групу суспільних відносин, які виникають у процесі організації, функціонування і розвитку банківської системи України, охоплюють банківську діяльність і банківську справу, якою безпосередньо займається Національний банк України, комерційні банки та фінансово-кредитні установи, а також відносини, що регулюються нормами права в інтересах громадянина, банків та держави.
Ключові категорії банківського права
Таке визначення предмета встановлює межі дисципліни, яка вивчає сукупність норм банківського права і дає можливість орієнтуватись на ключові категорії: "банківська діяльність", "банківська справа", "банківські правовідносини", "принципи банківського права", "суб'єкти банківського права", а також "нормативні регулятори".
Професор М. М. Агарков, відкриваючи у 1929 р. курс лекцій з банківського права, починав розгляд предмета з пояснення сутності банку: "Банк є торгове підприємство, яке збирає капітали для систематичного їх розподілу шляхом кредитних операцій". Порівняємо це визначення з сучасним поняттям банку, яке наводиться у ст. І Закону України "Про Націо-нальний банк України": "Банк - це юридична особа, яка на підставі ліцензії Національного банку України здійснює діяльність по залученню вкладів від фізичних та юридичних осіб, веденню рахунків і наданню кредитів на власних
Loading...

 
 

Цікаве