WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Національний банк-організатор грошового обігу в країні. Функції та операції Національного банку України - Контрольна робота

Національний банк-організатор грошового обігу в країні. Функції та операції Національного банку України - Контрольна робота


Контрольна робота
Національний банк-організатор грошового обігу в країні. Функції та операції Національного банку України
План
1. Національний банк-організатор грошового обігу в країні
2. Функції та операції Національного банку України
3. Задача
1. Національний банк-організатор грошового обігу в країні
В умовах товарного виробництва і ринкових відносин кругооборот капіталу здійснюється у грошовій формі. Це означає, що він починається (Г-Т) і завершується (Т-Г) за допомогою грошей. Гроші, будучи продуктом товарного виробництва, опосередковують економічні зв'язки між підприємствами, забезпечують облік матеріальних і трудових витрат, виконують роль загального вартісного еквівалента.
Таким чином, грошовий оборот - це процес безперервного руху грошових знаків між суб'єктами економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. З кількісної точки зору грошовий оборот - це сукупність усіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються у народному господарстві.
Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які приймають участь у виробництві, розподілі,, обміні та споживанні валового суспільного продукту держави. Усі вони певним чином одержують грошові доходи, заощаджують чи витрачають їх і цим впливають на економічні процеси.
Грошовий оборот складається з окремих каналів руху грошей між суб'єктами грошового обороту:
* центральним банком і комерційними банками;
* центральним банком і державою;
* комерційними банками;
* підприємствами й організаціями;
* банками І підприємствами й організаціями;
* банками та населенням;
* державою, населенням і підприємствами;
* підприємствами, організаціями та населенням;
* фізичними особами;
* банками і фінансовими інститутами різноманітного призначення.
По кожному з наведених вище каналів гроші здійснюють зустрічний рух, тобто товарні потоки закономірно створюють зустрічний рух грошових коштів - як у національній, так і в іноземній валюті (рис. 1):
Центральний банк як організатор грошового обороту ? вихідним і кінцевим пунктом моделі грошового обороту, оскільки він - єдиний емісійний центр держави. Наповнення економіки грошовими коштами центральний банк здійснює через комерційні банки, які є основною ланкою моделі грошового обороту - через комерційні банки здійснюється кругооборот готівки і безготівкових платежів.
2. Функції та операції Національного банку України
Значущість центральних банків багато в чому визначається тими функціями, котрі вони виконують. Якщо узагальнити міжнародну практику, то можна виділити такі важливі сфери діяльності, що притаманні більшості центральних банків промислово розвинутих країн:
* емісія грошей та регулювання цінності національної валюти;
* проведення грошово-кредитної політики всередині країни;
* забезпечення кредитними ресурсами комерційних кредитних орга-нізацій (кредитор останньої інстанції для комерційних банків);
* підтримка курсу національної валюти на міжнародному фінансовому ринку (функція валютного центру);
* виконання фінансових доручень уряду (банк уряду).
Функція центрального банку як емісійного центру країни є визначальною у його діяльності. На сучасному етапі центральний банк володіє виключним правом щодо випуску в обіг готівки, що відбувається у процесі кредитування комерційних банків, державного бюджету, купівлі цінних паперів, номінованих в іноземній валюті. В період золотого монометалізму банкноти центрального банку мали подвійне забезпечення - золотом і комерційними векселями (товарне забезпечення). Після відходу від системи золотого стандарту емісія банкнот здійснюється у більшості випадків під зобов'язання уряду. У зв'язку з цим безпосередній зв'язок банкнот з товарним обігом значно послабився.
Проведення грошово-кредитної політики полягає у сукупності заходів центрального банку, спрямованих на зміну грошової маси в обігу, обсягу кредитів, рівня процентних ставок та інших показників грошового обігу та ринку позичкових капіталів. Розробка та проведення грошово-кредитної політики включає в себе комплекс заходів, основними серед яких є:
* визначення напрямів розвитку грошово-кредитної політики (цільовий орієнтир);
* визначення основних інструментів грошово-кредитного регулювання;
* створення та ведення статистичної бази даних щодо монетарної сфери (грошова маса, кредити, заощадження);
* проведення досліджень щодо проблем економіки та грошово-кре-дитної сфери країни з метою підвищення ефективності грошово-кредитної політики та ін.
Важлива роль центрального банку в кредитній системі полягає в тому, що він взаємодіє в основному лише з комерційними банківськими установами. З метою недопущення дестабілізуючих процесів у кредитній системі країни центральний банк у період напруженого стану на грошовому ринку виступає для комерційних банків кредитором останньої інстанції. Він здійснює короткострокове кредитування банківських закладів у вигляді переобліку векселів чи застави цінних паперів у випадку тимчасової втрати їх ліквідності.
Окрім того, центральний банк є необхідним для нагляду та регулювання процесу здійснення фінансових платежів окремих осіб, фірм та депозитних закладів з метою забезпечення нормальної щоденної роботи фінансової системи. Таку функцію центрального банку економісти називають гарантом стабільності фінансової системи. Як кредитор останньої інстанції та гарант стабільності фінансової системи центральний банк функціонує як банк банків.
Важливою функцією центрального банку є також підтримка обмінного курсу національних грошей щодо іноземних валют. При золотому стандарті в основі валютного курсу лежав валютний паритет, що дозволяло валютним курсам бути відносно стійкими. Це забезпечувалось розміном банкнот на золото. При паперово-грошових системах межі коливань валютного курсу фактично відсутні, що зумовлює необхідність центрального банку втручатися у політику курсоутворення національних грошей з метою недопущення значних коливань валютного курсу.
Центральні банки, будучи фінансовими агентами уряду, виконують цілий комплекс операцій для обслуговування уряду:
* обслуговування державного боргу;
* касове виконати державного бюджету;
* ведення поточних рахунків урядових установ;
* проведення політики щодо розміщення державних цінних паперів;
* переказ валютних коштів при здійсненні розрахунків уряду з іншими країнами;
* кредитування уряду (в окремих випадках) та ін.
Серед численних функцій центральних банків необхідно виділити основні, без яких неможливе виконання головного завдання центрального банку - збереження стабільності національної грошової одиниці, - і додаткові, що сприяють вирішенню цього завдання (рис. 1).
Основні функції, що застосовуються всіма (без винятку) центральними банками, поділяютьсяна регулюючі, контрольні й обслуговуючі.
Функції центрального банку
Додаткові функції центрального банку не пов'язані безпосередньо з його головним завданням (забезпечення грошової стабілізації), проте сприяють його реалізації. До таких функцій належать управління державним боргом, проведення аналітичних досліджень і ведення статистичної бази даних, виготовлення банкнот та інші.
Серед усіх функцій центрального банку найважливішими є функції в системі регулювання пропозиції грошей.
Основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України (стаття 6 Закону "Про НБУ"). На виконання цієї функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.
Іншими функціями Національного банку України, відповідно до статті 7 Закону "Про НБУ" є (див. Закон "Про Національний банк України" на с.252-253):
* проведення грошово-кредитної політики;
* монопольне здійснення емісії національної валюти України та орга-нізація її обігу;
* організація системи рефінансування комерційних банків;
* встановлення для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності;
* організація створення та методологічного забезпечення системи-грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
* визначення системи, порядку і форм платежів;
* визначення напрямів розвитку сучасних електронних банківських технологій,
* здійснення банківського регулювання та нагляду;
* складення платіжного балансу, здійснення його аналізу та прогно-зування;
* здійснення валютного регулювання, організація і здійснення валютного контролю;
* накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;
* аналіз стану грошово-кредитних, фінансових та валютних відносин;
* організація інкасації та перевезення банкнот і монет, інших цінностей;
" здійснення інших функцій у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.
3.
1. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручителів Н9
Н9 =
Оскільки капітал банку не дано, але дано Н2 =8,5 %, то капітал становитиме
8,5 =
Нормативне значення Н9 не має перевищувати 5%.
2. Норматив максимального сукупного розміру кредитів Н10
Нормативне значення Н10 не має первувати 40%.
Норматив дотримано.
3. Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою Н11.
Нормативне значення Н11 не має перевищувати 15%.
Норматив дотримано.
4. Норматив загальної суми інвестування Н12
Нормативне значення Н12 не має перевищувати 60%.
Норматив дотримано.
Loading...

 
 

Цікаве