WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Види банків. Загальна класифікація банківських послуг. Банки як суб'єкти централізованого фондового ринку - Контрольна робота

Види банків. Загальна класифікація банківських послуг. Банки як суб'єкти централізованого фондового ринку - Контрольна робота

відбувалося активною участю саме комерційних банків, бурхливий розквіт яких припав на 1990-1991 роки. Банки першими розпочали емісію своїх акцій, а також роботу з державними цінними паперами колишнього СРСР і України. Поява небанківських фінансових компаній І брокерських контор наУФБ відбулася вже пізніше - у 1993-1994 роках. Одними з перших емітентів акцій на українському ринку стали Укрінбанк, Градобанк та інші. Кожен комерційний банк має обумовлену Законом України "Про цінні папери фондову біржу" можливість вибору, якими саме видами діяльності він буде займатися: випуском ЦП, комісійною, комерційною та іншими видами діяльності, пов'язаними з перерахованими вище, перш за все, консультаціями, зберіганням, обліком і веденням розрахунків по операціях з цінними паперами.
Безумовно, не всі банки скористалися своїми правами в повному обсязі, тим більше, що дозвіл надається на певних умовах: банк має здійснити сплату оголошеного статутного фонду і забезпечити неможливість обміну інформацією між підрозділами, які здійснюють операції з ЦП, з підрозділами, що обслуговують емітентів як клієнтів банку.
Протягом перших двох років функціонування фондового ринку в Україні відбувся розподіл на ті банківські установи, які пропонують увесь спектр послуг, передбачених законодавством, і ті, що зосередилися на наданні окремого виду послуг, тобто тяжіють до повної спеціалізації.
Понад двадцять провідних комерційних банків виступили в 1991 році засновниками УФБ, більшість з яких одразу чи згодом зареєстрували на біржі свої брокерські контори. Інші банки зосередили увагу на емісії власних акцій та а розгортанні різного роду комерційних операцій з ЦП на позабіржовому ринку.
В підсумку майже чотирьохрічної еволюції на початку формування інститутів та інфраструктур централізованого ринку капіталів банківська система виявилася загалом не досить підготовленою до виконання тих функцій, які покладені на банки як універсальні фінансово-кредитні заклади за взірцем країн Європейської Співдружності. Функції ці різнопланові і залежать від типу і характеру спеціалізації, яку обрав той чи інший банк на ринку цінних паперів.
Функції банків в умовах централізованого ринку. Комерційний банк - невід'ємний і обов'язковий елемент будь-якої схеми фінансової трансакції в умовах централізованого ринку цінних паперів. Саме банки акумулюють кошти вкладників І забезпечують гармонійне поєднання інтересів вкладників та інвесторів. В деяких країнах (Німеччина) законодавче забезпечується безпосередня участь банків в емісії цінних паперів і її підтримка - вирівнювання торгівлі цінними паперами шляхом збалансованої активності в ринкових процесах.
До банківських інвестицій в країнах з розвиненою ринковою економікою відносять ЦП з терміном до моменту погашення понад один рік. Як відомо, платоспроможність банку на рівні його первинного резерву визначають касові активи, але існує так званий вторинний резерв - це векселі, банківські акцепти, депозитні сертифікати (які можуть переказуватися), а також цінні папери . державні і корпоративні. Банки прагнуть диверсифікувати портфель ліквідних активів з обов'язковим урахуванням того, що певну частку (інколи досить значну) мають складати не лише короткотермінові активи, а й довготермінові.
Окрім формування власного вторинного резерву, що базується на портфелі ЦП, банки беруть на себе функцію управління портфелями ЦП своїх клієнтів в рамках так званої трастової діяльності.
Згідно з законодавством більшості країн Заходу, банк може виконувати усі функції зберігача майна, і, крім того, активно управляти цією власністю. Стосовно того випадку, коли цінностями, збереження яких довірено банку, є цінні папери, до функцій банку входять: аналіз стану портфелю ЦП, надання рекомендацій і розробка пропозицій щодо інвестування капіталу, зберігання фондових цінностей і, звичайно, організація купівлі-продажу та отримання доходу по цінних паперах.
Централізований спосіб організації ринку передбачає, що всі операції ; купівлі-продажу ЦП фінансове кредитний заклад повинен здійснювати по біржовому курсу або згідно з офіційним курсом, визначеним іншим центром котирування (позабіржовою централізованою комп'ютерною мережею наприклад).
Але, крім виконання разових замовлень клієнтів і управління портфелями їх цінних паперів, банки здійснюють операції з купівлі-продажу паперів за свій рахунок, формуючи власний портфель вторинного резерву. Саме тому українським законодавством передбачена норма, згідно з якою, як вже згадувалося, банк зобов'язаний забезпечити неможливість обміну інформацією між тими підрозділами, що працюють з клієнтами, і тими, що здійснюють операції з ЦП. Дійсно, якщо банк отримав велике замовлення від клієнта, то він не повинен сам купувати чи продавати ці ж папери, бо інформація про велике замовлення може вплинути на курс.
Банк як емітент цінних паперів. Переважна частина банків в країнах; розвиненою ринковою економікою організована у формі акціонерних компаній хоча в деяких країнах збереглися приватні банківські доми та партнерські фірмі в формі товариств з обмеженою відповідальністю. Проте основна маса банків формує свій статутний фонд за рахунок емісій акцій на фондовому ринку, що дозволяє досягти важливої мети розпорошення першого чи наступних випуски серед маси дрібних акціонерів.
Статутний капітал має неабияке значення для забезпечення сталості фінансової стабільності і ефективності роботи банку. По-перше, це джерелі фінансових ресурсів на початковому етапі діяльності, а отримані кошти від наступних випусків можуть бути використані для здійснення крупних заходів структурного характеру. По-друге, статутний капітал виконує функцію страхового фонду.
Структура акціонерного капіталу банків складається, як правило, зі статутного капіталу та нерозподіленого прибутку. Статутний капітал формується за рахунок залучених коштів від продажу простих іменних акцій, а нерозподіленим прибутком вважається прибуток, який залишається, в розпорядженні банку після сплати податку до бюджету. Щоквартально нерозподілений прибуток розподіляється в фонди банку: резервний фонд, фонд накопичення, фонд споживання та інші. Залишок нерозподіленого прибутку спрямовується на виплату дивідендів по акціях банку. .
В Україні більшість комерційних банків - акціонерні товариства відкритого типу, тож емісія власних акцій є найважливішою функцією відповідальних за це структурних підрозділів.
Централізований спосіб організації ринку дозволяє банку як емітенту вирішити цілий ряд проблем, які виникають в процесі випуску і розповсюдження акцій. Наведемо декілька прикладів. По-перше, дематеріалізація дозволяє банку, що є відкритим акціонерним
Loading...

 
 

Цікаве