WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Огляд монографічної і періодичної літератури щодо організації процесу кредитування в комерційних банках - Реферат

Огляд монографічної і періодичної літератури щодо організації процесу кредитування в комерційних банках - Реферат

відносини; за використанням і повернення кредиту позичальник відповідає майном і цінностями, що є у нього. Безсумнівно, що майнові відносини створюють достатньо потужні стимули до раціонального використання позичених коштів.
З боку кредитора стимулювальним чинником є позичковий відсоток. Кожний кредитор намагається постійно забезпечуватизростання своїх кредитних ресурсів.
Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі кредитування здійснюється взаємний контроль за використанням і поверненням позики.
Контроль є складовою загального механізму управління процесом кредитування. Сьогодні будь-який господарський суб'єкт на може дозволити собі нехтувати контролем за кредитом. Успішне управління кредитом вимагає поєднання зусиль кредитного контролю із спрямованістю суб'єктів господарюванняна отримання прибутку від надання (одержання) позики.
Проблема функцій кредиту є однією з найскладніших у теорії кредитних відносин. Дискусії точаться, насамперед, з питань щодо кількості та змісту функцій, що випливає з різних підходів до сутності кредиту.
Усі функції кредиту взаємопов'язані; їх взаємодія забезпечує якісну стійкість кредитних відносин. Звичайно, при бажанні можна виділити й більш широкий набір функцій кредиту:
- акумуляції тимчасово вільних коштів;
- регулювання грошового обігу;
- економії витрат обігу;
- опосередкування кругообороту капіталу тощо.
Але саме чотири виділені вище функції є головними, вони утворюють конститутивні ознаки кредиту.
Види банківських кредитів. Кредити, які надаються банками, поділяються:
1) за строками користування:
а) короткострокові - до 1 року,
б) середньострокові - до 3 років,
в) довгострокові - понад 3 років.
Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.
Короткострокові кредити можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.
Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.
Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше:
2) за забезпеченням:
а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами),
б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи),
в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації),
г) незабезпечені (бланкові),
3) за ступенем ризику:
а) стандартні кредити,
б) кредити з підвищеним ризиком.
4) за методами надання;
а) у разовому порядку,
б) відповідно до відкритої кредитної лінії,
в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання),
5) за строками погашення:
а) водночас,
б) у розстрочку,
в) достроково (за вимогою кредитора, або за заявою позичальника),
г) з регресією платежів,
д) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).
Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний.
Фізичні особи - споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці).
Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість платність та цільова направленість.
Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.
Принцип повернення, строковості та платності, означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.
Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.
Кредитні операції здійснюються банками у межах кредитних ресурсів.
Кредити в іноземній валюті надаються юридичним особам-резидентам, фізичним особам-резидентам, які займаються підприємницькою діяльністю, резидентам за операціями, що здійснюються ними з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, та юридичним особам-нерезидентам банківським установам.
Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарчі відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів - зобов'язань боржника сплатити кредитору зазаначену суму у визначений термін. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги щодо яких продавцем надається відстрочка платежу.
Погашення комерційного кредиту може здійснюватись шляхом:
- сплати боржником за векселем,
- передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичні особі (крім банків та інших кредитних установ), - переоформлення комерційного кредиту на банківський.
Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжується укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Об'єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно. Суб'єктами лізингу можуть бути лізингодатель (суб'єкт господарювання, що є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду), користувач (суб'єкт, що домовляється з лізингодателем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об'єктом
Loading...

 
 

Цікаве