WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків - Дипломна робота

Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків - Дипломна робота

суб'єктам господарської діяльності, тому сучасна стратегія банків у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності потребує суттєвого коригування з метою спрямування кредитних ресурсів на потреби реального сектору економіки (і, насамперед на задоволення інвестиційних потреб підприємницьких структур).
Йдеться про необхідність сприяння на державному рівні визначенню у якості стратегічних пріоритетів кредитної політики комерційних банків саме завдань щодо кредитування підприємницьких структур.
Стратегія комерційних банків щодо кредитного забезпечення підприємницької діяльності має бути орієнтована передусім на задоволення виробничих потреб підприємств малого та середнього бізнесу, а також повинна бути спрямована на аналіз інноваційних можливостей потенційних позичальників, якісний інноваційний менеджмент проектів, що пропонуються до фінансування (особливо, у сфері високих технологій). Необхідний систематичний аналіз (в режимі моніторингу) макроекономічної інформації з метою покращення галузевої структури кредитного портфеля, пошуку перспективних клієнтів у різних галузях та секторах економіки.
3.4. Напрямки удосконалення системи державного регулювання банківського кредитування
Банківська система України динамічно нарощує обсяги кредитування - середньорічні темпи зростання обсягів банківських кредитів упродовж останніх років перевищують 50%, що значно перевищує темпи зростання ВВП.
На XII з'їзд Асоціації українських банків, було внесено питання щодо функціонування банківської системи в сучасних умовах, пріоритетів її розвитку, проблем, які потребують законодавчого та нормативно-правового врегулювання, підвищення Асоціації українських банків у захисті інтересів учасників кредитно-фінансового ринку тощо.
Найважливіше, чого банки чекають від держави, - це створення сприятливих умов для їх діяльності. Перше і найголовніше - це захист прав кредиторів, який в Україні, на жаль не забезпечується. Ігноруються такі базові принципи, як обов'язковість виконання договірних зобов'язань кредитора і позичальника, гарантія повернення боргу. Позитивні зрушення у цій справі можливі лише тоді, коли цим принципам відповідатимуть три складові: законодавство, судові рішення, система виконання судових рішень. Нині шістнадцять законів і два кодекси України - цивільний та господарський - регулюють відносини кредитора і позичальника. Асоціація спільно з НБУ вже зробила багато, але проблем іще чимало: суди й досі приймають абсурдні рішення щодо визнання кредитних договорів недійсними; висновок суду про відповідальність боржника винуватець часто не бере до уваги. А проте цивілізовані країни вирізняються тим, що держава - на боці кредитора, а не боржника. Як наголосив перший заступник Голови НБУ Анатолій Шаповалов, у поточному році посилилася намічена останніми роками тенденція до прискореного зростання кредитів, наданих фізичним особам, насамперед довгострокових та іпотечних. Темпи приросту цих кредитів майже втричі вищі, ніж наданий суб'єктам господарювання, і становлять 73.5%. Якщо за 2001-2005 роки обсяг кредитів, наданих фізичним особам, збільшився на 32 млрд. грн.., то з початку поточного року вже відбулось зростання на 23 млрд. грн. [].
Швидке зростання споживчого кредитування зумовлене переважно об'єктивними причинами: значним збільшенням доходів населення, а отже, і розширенням кола платоспроможних позичальників серед фізичних осіб, диверсифікацією активних операцій банків. Однак таке стрімке зростання споживчого кредитування, за висновками міжнародних фінансових організацій, є основним фактором ризику. Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings віднесло Україну до переліку країн із найуразливішою банківською системою. А на думку PA Standart&Poor's, стрімке зростання та висока концентрація кредитних портфелів у поєднанні з низькою платіжною культурою можуть призвести до серйознихпроблем у майбутньому. Багато європейських країн запровадили вже деякі обмеження щодо кредитування населення. Наприклад, Болгарія - до 17% кредитного портфеля. У безмежному кредитуванні приховується системний ризик. Росія і Казахстан уже наштовхувалися на проблему неповернення таких кредитів.
Що стосується України, то прострочена заборгованість за кредитами, наданими фізичним особам, поки що незначна, але за дев'ять місяців 2006 року зросла на 94% (за аналогічний період минулого року - на 50.7%). Ще одною з проблемою з якою стикнулися банки в 2006 році - це перехід позичальників з одного банку в другий. По підрахункам банкірів, з початку 2006 року об'єми перекредитування українців зросли наполовину. [] По кількості звернення при перекредитуванні лідирує іпотека, потім іде автокредитування. Перехід позичальників обумовлюється декількома причинами. Головна - більш низькі ставки на кредити. Друга причина це більш вигідні умови для позичальника по наданню кредиту. Так наприклад, коли позичальник раніш оформив кредит і вже сплатив більшу долю по ньому, вирішить оформити кредит ще і на купівлю автомобіля. При цьому, коли іпотечний кредит к цьому часу буде вже практично сплаченим, то банк може надати автокредит, при якому гарантією буде раніш закладена нерухомість. Крім того, зміна банку може мотивуватися поганим відношенням банку до своїх позичальників. Міграція позичальників вже почала бентежити банкірів і в деяких фінустановах вже почали обговорювати комплекс мір, які можуть протидіяти цьому явищу. Зокрема фінустанови почнуть ужесточати санкції за передчасне погашення кредитів - збільшувати розмір штрафних санкцій Найближчим часом Правління Національного банку збирається розглянути питання щодо введення нормативу довгострокової ліквідності.
Висновки:
1. Кредитні операції складають більшу частку всіх активів банків. Вони є найбільш прибутковою, але і найбільш ризикованою частиною банківських активів. Кредитний ризик - це ризик несплати у визначний строк основного боргу і процентів по позичках, що належать кредитору. При визначенні кредитного ризику необхідно враховувати такі фактори як: репутація позичальника; можливість; капітал; умови; застава. З метою мінімізації кредитних ризиків в банку відповідно до причин їх виникнення здійснюють управління кредитним ризиком банку на двох рівнях - на рівні кожної окремої позики та на рівні кредитного портфеля в цілому.
2. З огляду на світовий досвід можна впевнено стверджувати, що основною інституційною структурою, яка виконує функції посередника щодо обміну інформацією про платоспроможність позичальника, залишається кредитне бюро.
3. Резерви під кредитні ризики поділяються на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні".
Висновки
1. Причиною виникнення кредиту була необхідність одного товаровиробника продати свій товар, а покупця - купити його, коли він ще не отримав гроші за свій товар. З розвитком суспільного відтворення з'явилося чимало інших чинників, що зумовлюють
Loading...

 
 

Цікаве