WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків - Дипломна робота

Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків - Дипломна робота

втілення плану реабілітації в реальність, оскільки банк часто повинен самостійно фінансувати ці заходи. Поставленні завдання вирішуються під керівництвом і контролем кредитного інспектора банку чи групи спеціалістів. Проте іноді цього буває недостатньо, коли менеджмент компанії виявився неспроможним управляти в екстремальних умовах. Якщо банк зацікавлений у порятунку кредиту та самого позичальника, то він може змінити керівництво і залучити спеціальну групу висококваліфікованих менеджерів, підготовлених до роботи в екстремальних умовах. У розвинених країнах практикують залучення спеціалістів по виходу з кризових ситуацій, але послуги їх коштують досить дорого.
Банківським фахівцям необхідно провести реструктуризацію боргу, тобто встановити нові строки платежів та повного повернення суми кредиту, укласти нову тимчасову угоду, якщо проблеми є за своєю природою короткостроковими. Протягом усього періоду реабілітації банк повинен ретельно контролювати дії боржника і бути готовим у будь-який момент до кардинальної зміни попередньо прийнятих рішень і планів.
У процесі реабілітації банк має враховувати не тільки фінансовий стан позичальника, а й загальну економічну та політичну ситуацію у країні. Важко сподіватися на успішне завершення роботи з повернення кредитів в умовах кризового стану економіки країни. У такому разі керівництво банку має розглянути всі розумні альтернативи повернення коштів, хоча б частково. Інші можливості передбачають пошук додаткового забезпечення, використання гарантійних прав, перепродаж кредиту з дисконтом третій стороні. За наявності достатнього забезпечення реалізація прав на заставу є єдиною реальною можливістю повернення боргу.
Якщо жоден з розглянутих заходів не дає реальної можливості повернення кредиту, банк може використати процедуру ліквідації компанії-боржника.
Ліквідація - це останній захід з боку банку, який означає приховане визнання того факту, що банк припустився помилки, надавши кредит, та вчасно не вжив виправних заходів. У будь-якому разі проведення ліквідації свого клієнта в цілому не поліпшує репутації банку.
Ліквідація може бути спокійною або з ускладненнями залежно від поведінки власників компанії та зовнішніх обставин. Компанію можливо ліквідувати шляхом її продажу як діючого підприємства або через розподіл та продаж частинами. Іноді процес ліквідації триває досить довго, оскільки потребує відповідного судового рішення, створення ліквідаційної комісії, розгляду претензій усіх кредиторів та організації процесу продажу активів компанії. У деяких випадків банки лише через 2 - 3 роки повертають свої кредити.
Ліквідація і реабілітація - досить дороги методи управління проблемними кредитами з погляду часу, фінансових та трудових витрат, оплати юридичних послуг. Авжеж, найкраща політика з управління втратами полягає в їх уникненні, але, на жаль у реальному житті досягти цього не вдається.
У зарубіжних банках велика увага приділяється організації роботи з проблемними кредитами, створюються спеціалізовані підрозділи - департаменти, відділи, сектори. Відокремлення повноважень та відповідальності по роботі з проблемними кредитами від функції кредитування допомагає уникнути можливих зіткнень інтересів у конкретного кредитного працівника. Робота з проблемними кредитами потребує високої кваліфікації та спеціальної підготовки працівників банку, наприклад, володіння психологічними прийомами, практичного досвіду роботи в екстремальних умовах.
Незважаючи на ріст неповернення кредитів, банки з початку 2006 року продовжують ставити рекорди по кредитуванню малого та середнього бізнесу. З початку року відсотки на кредитування, зроблені фінансистами в осені почали приносити свої плоди. Після спрощення процедур в середньому по банківській системі об'єми кредитування цього сектору зросли на 100-120%. Одночасно стали загостряться і старі проблеми - активно почала зростати проблемна заборгованість і неповернення по наданим кредитам. Це зв'язано с наданням кредитів по більш рискованим програмам в умовах сильно конкуренції. В масштабі всієї банківської системі збитки від нарощування кредитування роздрібного сегменту виглядають більш трагічно. За останні два з половиною роки прямі збитки фінустанов від ведення кредитної діяльності составили 1.1 млрд. грн. []
З негативними тенденціями сьогодні борються звичайними методами. Так при розгляді кредитної заявки в пріоритеті не тільки ліквідне забезпечення (залог), а в першу чергу - фінансовий стан клієнта. Крім того, фінансисти обіцяють постійно переглядати програми, по яким вони надають так звані експрес-кредити. Ці займизабезпечують найбільші темпи приросту неповернення по кредитам. Основна міра направлена на зменшення портфеля проблемних кредитів - це більш ретельний аналіз бізнесу клієнтів при прийнятті рішення по кредитним проектам, а також збільшення моніторингу бізнесу позичальника на протязі строку дії кредиту.
Таж сама тенденція зберігається і в кредитуванні населення. З ростом надання кредитів "проблемка", як її називають банкіри, зростає не меншими темпами. По інформації першого заступника Голови Нацбанку України Анатолія Шаповалова, прострочена заборгованість по кредитах, наданих фізичним особам за дев'ять місяців 2006 року, зросла на 94%. За той же період темпи росту кредитування фізичних осіб зросли на 86.4 % (з 33.2 до 61.8 млрд. грн.). Можна констатувати: "проблемка" зростає, і не тільки із-за бума кредитування - погіршується якість кредитних портфелів банків. Головний винуватець цього - активний розвиток ринок споживчого кредитування. Із-за того, що час видачі споживчих кредитів мінімізувався, банк не встигає ретельно проаналізувати фінансове становище позичальника. Крім того, дає про себе знати дефіцит кваліфікованих кадрів. Також рівень платіжної дисципліни середньостатистичного українця низький. В загалі рівень неповернення по таким кредитам составив по різним оцінкам від 10 до 20 %.
З ростом об'ємів "поганих" кредитів все більш нагальними становляться колекторські агентства - компанії, професійно займающієся стягненням проблемної заборгованості. Колекторські компанії для України - явище нове. Першою тут стала компанія Credit Collection Croup, яку весною 2006 року засновник Голова ради директорів Дельта банка Микола Лагун. В серпні почав роботу ще один вітчизняний "збірник" заборгованості - фінансова компанія VERUS. Організацією аналітичної компанії займається Приватбанк.
В той самий час українським ринком колекторських послуг активно зацікавились зарубіжні агентства. Серед них декілька великих російських колекторів - компанії "СЕКВОЙЯ КРЕДИТ КОНСОЛИДЕЙШН", "Финансовое Агентство по Сбору Платежей" и "РусБизнесАктив".
Крім "вибивання" прострочки, колекторські компанії можуть стати в нагоді ще по одній причині. Фінансові установи, взагалі банки, можуть використовувати колекторські агентства для "скидання" з балансу проблемних кредитів - "погана" заборгованість продається колектору. Подібна практика вже діє в Росії. При цьому банки не тільки повністю позбуваються неякісних позичальників, але і покращують
Loading...

 
 

Цікаве