WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків - Дипломна робота

Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків - Дипломна робота

к різним ринкам капіталу;
- збільшення кола потенційних кредиторів та інші.
Третій етап процесу кредитування полягає у підготовці до складання кредитної угоди. Він можливий за умови позитивного для клієнта завершення попереднього етапу, тобто оцінки кредитоспроможності і ризику. Цей етап ще називають структуруванням кредиту. Процес структурування кредиту полягає у відпрацюванні таких параметрів, які б відповідали потребам клієнта та мінімізували кредитний ризик банку, забезпечуючи умови своєчасного погашення позики. У процесі структурування банк визначає такі параметри позики: вид кредиту; суму; термін; забезпечення; порядок видачі і погашення позики; ціну позички та інше.
На цьому етапі банк приступає до переговорів з клієнтом про укладання кредитної угоди. При цьому потенційному позичальнику пропонуються умови майбутньої кредитної угоди, які можуть істотно відрізнятися від умов, що містяться в кредитній заявці клієнта. Зближення позиції банку й досягнення компромісу є кінцевою метою переговорів. Щоб зменшити вірогідність помилки і забезпечити об'єктивність при прийнятті рішення, банк, як правило, обмежує повноваження окремих посадових осіб при прийнятті питань щодо кредитування. Ці обмеження стосуються, зокрема, суми кредиту, строку, ризику тощо.
Посадова особа, яка веде переговори з клієнтом відносно кредиту, повинна ознайомити його з обов'язковими умовами майбутньої кредитної угоди, без виконання яких позика не може бути надана, а також з умовами, стосовно яких можливий компроміс. Обов'язковою умовою, наприклад, може бути наявність майнового забезпечення або гарантії третьої особи, якщо їх відсутність може призвести до неповернення кредиту.
Умовою, щодо якої може бути досягнуто компроміс, як правило , є процентна ставка, розмір комісії тощо.
Після визначення й узгодження всіх параметрів майбутньої кредитної угоди складається відповідний висновок щодо кредиту. Цей документ подається на розгляд кредитного комітету (комісії). Кредитний комітет - орган банку, що виносить рішення про видачу або невидачу кредиту.
До кредитного комітету входять:
" керівник банку;
" головний бухгалтер;
" начальник кредитного відділу;
" заступник керівника;
" начальник юридичного відділу;
" начальник служби безпеки;
" секретар.
У випадку позитивного рішення кредитного комітету відбувається підписання кредитної угоди представником керівника банківської установи і клієнтом. Реквізити сторін закріпляються печатками. Суб'єктами кредитної угоди можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, що вступають в кредитні відносини.
Основними загальними моментами кредитного договору є (див. дод. Л):
І розділ кредитного договору "Предмет договору".
Він містить відомості щодо мети кредиту: сума кредиту (прописом і цифрами); термін, на який видається кредит (термін погашення); дата погашення.
ІІ розділ кредитного договору "Умови забезпечення кредиту".
ІІІ розділ "Зобов'язання сторін":
Позичальника:
- використання позики за цільовим призначенням;
- забезпечення зворотності кредиту у встановлений термін і своєчасну сплату відсотків.
Кредитора:
- перерахування кредитних ресурсів протягом 3-5 днів.
За несвоєчасне перерахування кредитних ресурсів банк виплачує штрафні санкції.
IV розділ "Взаємні зобов'язання":
На підставі даних бухгалтерської звітності аналізувати кредитоспроможність позичальника, перевіряти забезпеченість і цільове використання кредиту.
За результатами аналізу вносити пропозиції щодо характеру взаємин кредитора і позичальника.
V розділ "Права банку":
Дозволяти за клопотанням позичальника пролонгацію виданого кредиту за наявності вільних кредитних ресурсів із встановленням підвищеної процентної ставки.
У випадку зміни ситуації на ринку кредитних ресурсів, зміни дисконтної ставки НБУ банк за згодою позичальника має право змінювати процентну ставку за діючим договором.
Позичальник має право: клопотатися щодо перенесення термінів погашення кредиту. Пролонгація кредиту у випадку виникнення тимчасових фінансових ускладнень або дострокове погашення кредиту і відсотків за ним.
VI розділ "Форс - мажорні обставини".
VII розділ "Особливі умови".
Відповідно до вимог чинного законодавства, забезпечення кредиту оформляється окремим договором після укладання кредитного договору, але неодмінно до видачі кредиту. Крім того, якщо заставою є нерухомість або транспортні засоби, то відповідно до Закону "Про заставу" договір застави має бути завірений нотаріально.
Усі документи по видачі кредиту і його забезпеченню формуються в кредитну справу, яка повинна зберігатися в сейфі.
Документи кредитної справи групуються в такий спосіб:
1) матеріали з надання кредиту (кредитна угода, боргові зобов'язання, гарантійні листи та інше);
2) фінансово-економічна інформація (бухгалтерські баланси, звіти про прибутки і збитки, бізнес-плани та інше);
3) матеріали про кредитоспроможністьпозичальника (довідки, отримані від інших банків, запити, листування, звіти аудиторських фірм та інше).
Кредитні працівнику банку повинні перевіряти правдивість і достовірність звітної або іншої бухгалтерської та облікової документації позичальників.
Кредитування приватних осіб - ринковий сегмент, що динамічно розвивається. На нього виходить усе більше банків, і завдяки зростанню конкуренції умови кредитування стають привабливішими для клієнтів.
Роздрібний ринок кредитування, попри підвищену порівняно з оптовим трудомісткість операцій і потребу в розвинутій мережі філіалів, приваблює банки обсягами та низьким рівнем кредитного ризику. Чинники його динамічного розвитку впродовж останніх років були: стабільність курсу національної валюти, підвищення платоспроможності громадян, зниження процентної ставки за кредитами, можливість надання кредитів у іноземній валюті резидентам за операціями з використанням карток міжнародних платіжних систем.
Приватних клієнтів кредитують за тими ж принципами, що й суб'єктів господарювання: на умовах цільової спрямованості, строковості, повернення, платності та забезпеченості.
З огляду на суб'єкт кредитування на роздрібному ринку - фізичну особу - висуваються особливі вимоги до позичальника, пакета документів для одержання кредиту та видів його забезпечення. Вони суттєво відрізняються від вимог до позичальників на оптовому ринку - юридичних осіб - і пов'язані з віком клієнта, станом його здоров'я, соціальною стабільністю (наявністю постійної роботи, сім'ї), загальним матеріальним становищем (рівнем доходів, наявністю майна), діловою репутацією.
На ринку склалися певні обмеження щодо кредитування фізичних осіб, спрямовані на зниження кредитних ризиків банків. Кредити не надають: нерезидентам; неплатоспроможним клієнтам із незадовільним фінансовим становищем; для погашення іншого кредиту чи заборгованості за кредитом; клієнтам - засновникам або керівникам підприємства, щодо яких є негативна інформація; за неспроможність клієнта надавати ліквідну заставу або інше забезпечення, що гарантувало б
Loading...

 
 

Цікаве