WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Валютне регулювання і валютний контроль - Реферат

Валютне регулювання і валютний контроль - Реферат

офіційне підвищення курсу націорнальної грошової одиниці відносно інвалют або міжнародних розрахункових одиниць. Вона вигідна для імпортерів і кредиторів, але не вигідна для експортерів.
Дисконтна політика є традиційним інструментом центрального банку для регулювання валютного курсу та збереження валютних резервів. Змінюючи розмір облікової ставки, центральний банк здійснює певний вплив на приплив чи відплив капіталів, а отже і на валютний курс. Підвищення ставки сприяє підтриманню курсу, оскілюки стимулює попит на валюту, а її зниження призводить до послаблення валюти.
Валютні резерви - це запаси резервних активів, що перебувають на рахунках у ЦБ та в банках за кордоном і використовуються для сплати боргових зобов"язань, а також, у разі необхідності, для проведення валютних інтервенцій з метою регулювання курсу національної грошової одиниці.
Офіційні валютні резерви складаються із: золота; інвалют у вигляді банкнот і монет або коштів на рахунках за кордоном; спеціальних прав запозичення( СПЗ); цінних паперів (крім акцій), що оплачуються вінвалюті; із внеску країни до МВФ, тобто її квоти; будь-яких ін. міжнародно визнаних резервних активів за умови забезпечення їх надійності і ліквідності.
Валютні обмеження - сукупність заходів і нормативних правил, установлених у законодавчому чи адміністративному порядку та спрямованих на досягнення рівноваги у платіжному балансі, підтримання стабільності курсу національних грошових одиниць або досягнення інших цілей.
Валютні обмеження передбачають певні заходи щодо регулювання валютних операцій, для ефективного застосування яких використовується система валютного контролю.
Центральні банки застосовують досить різноманітні форми валютних обмежень:
" Встановлення певного розміру продажу валютної виручки, отриманої від експортерів;
" Квотування продажу інвалюти імпортерам;
" Заборона на ввіз і вивіз валютних цінностей без спецдозволів;
" Обмеження прав фізичних осіб на операції з інвалютою.
Валютний контроль
Валютний контроль - це забезпечення дотримання резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Йому підлягають валютні операції за участю резидентів та нерезидентів, також зобов"язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.
Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати й одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в інвалюті у межах своїх повноважень,а також
Головним органом валютного контролю в Україні НБУ. Він здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів, а також забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю, віднесених до їхньої компетенції.
Основними контрольними функціями НБУ у сфері валбтних відносин є:
" встановлення та контроль за курсом національної грошової одиниці на міжбанківському валютному ринку;
" контроль за експортно-імпортними операціями;
" контроль за порядком відкриття і ведення валютних рахунків;
" контроль за обмінними операціями з готівковою валютою;
" контроль за іноземними інвестиціями і міжнародними кредитами та ін.
Таким чином, практично всі операції в Україні підлягають валютному контролю.
Крім функцій прямого контролю, НБУ:
" здійснює державну валютну політику, виходячи з принципів загальноекономічної політики України;
" видає у межах своєї компетенції обов"язкові до виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;
" видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;
" нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;
" складає разом із Кабміном платіжний баланс України;
" визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в інвалюті уповноважених банків нерезидентам;
" установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів інвалют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в інвалюті аюо розрахункових (клірингових) одиницях та ін.
Декретом також визначено певні функції валютного контролю, що здійснюється іншими органами, а саме уповноваженими комерційними банками, Державною податковою адміністрацією, державним комітетом зв"язку та інформатизації й Державним митним комітетом України.
Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що пповодяться резидентами і нерезидентами через ці банки, тобто на уповноважених банках лежить відповідальність за законність усіх валютних операцій, що здійснюють їхні клієнтим.
При цьому слід наголосити на подвійному становищі комерційних банківських установ. З одного боку, вони є агентами валютного контролю, підзвітними НБУ, і їхнім обов"язком є здійсненням контролю за операціями резидентів і нерезидентів валютними цінностями на території Україні. З інщого боку, на відміну від державних установ, уповноважені банки є комерційними організаціями, що зацікавлені в залученні, насамперед, солідних клієнтах, якими у більшості випадків є підприємства-експортери та імпортери. Саме тому комерційним банкам іноді доводиться вирішувати проблему поєднання двох полярних завдань; здійснення реального валютного контролю і утримання клієнтів.
Уповноважені банки є єдиними недержавними органами валютного контролю. Це пов"язано з тим, що основнимипризначенням банків є посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників та від продавців до покупців, тобто практично ввесь грошовий обіг у господарському обороті здійснюється через банківську систему, і жоден інший орган чи установа не має настільки оперативного і повного доступу до інформації стосовно операцій, пов"язаних з обігом коштів.
Враховуючи таке монопольне становище банківської системи, на уповноважені комерційні банки Україні покладено певні обов"язки щодо контролб своїх клієнтів. Основні обов"язки комерційних банків як агентів валютного контролю - запобіганню проведенню тієї чи іншої незаконної валютної операції, а за неможливості цього - інформуватипро неї уповноважені державні органи.
При цьому специфіка комерційних банківських установ полягає також у тім, що вони самі активно здійснюють валютні операції. Це вигмагає законодавчого визначення порядку здійснення валютних операцій комерційними банками, ефективної системи їх контролю та відповідальності.
Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.
Державний митний комітет України здійснює контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон Ураїни. При цьому ці дві дві державні інституції взаємодіють із підприємствами-експортерами та імпортерами, а також з уповноваженими комерційними банками.
Державний комітет зв"язку та інформатизації України здійснює контроль за дотриманням правил поштових переказів і пересилання валютних цінностей через митний кордон України. У більшості випадків такий контроль стосується фізичних осіб.
Передбачалась орієнтація системи валютного контролю саме на банківський контроль, що базується на розумінні валютного обігу як частини грошового обігу країни, а не якоїсь особливої сфери, що може контролюватися абсолютно автономним органом. А саме такий підхід був характерний для радянського типу економіки.
Отож, банківський механізм організації та здійснення валютного контролю в Україні є визначальним в усій валютного регулювання держави.
Змістом зазначеного контролю є запобігання уповноваженими банками проведення резидентів і нерезидентів через ці банки незаконними валютними операціями та/або своєчасне інформування уповноваженими банками у випадку і порядку, встановленому, у тому числі нормативно-правовими актами НБУ, відповідними державними органами про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов"язаного з прповеденням валютних операцій.
Відсутність в уповноважених банках документів, що підтверджують правомірнісь проведення ними валютних операцій своїх клієнтів, за умови, від дати здійснення цих операцій минуло не більше 5 років, кваліфікується як нездійснення цими банками функцій агента валютного контролю.
Loading...

 
 

Цікаве