WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Валютне регулювання і валютний контроль - Реферат

Валютне регулювання і валютний контроль - Реферат


Реферат
на тему:
Валютне регулювання і валютний контроль
План
1. Валютне регулювання.
2. Валютний контроль.
Валютне регулювання
Валютне регулювання - це сукупність нормативних документів, установлених органами валютного регулювання у законодавчому чи адміністративному порядку, які спрямовані на регулювання потоків капіталу в країну та за її межі, а також валютних операцій, що здійснюються в межах держави, з метою підтримання стабільності курсу національної грошової одиниці, достатнього рівня валютних резервів і збалансованості міжнародних платежів.
Отже, валютне регулювання являє собою систему регламентаційних заходів держави у сфері міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій.
Метою валютного регулювання є є підтримка економічної стабільності й утворення надійного фундаменту для розвитку міжнародних економічних відносин шляхом впливу на ваплютний курс і на валютно-обмінні операції.
Валютне регулювання спрямоване, насамперед, на організацію міжнародних розрахунків, вихначення порядку здійснення операційи з іноземною валютою та іншими валютними цінностями і є, отже, формою державного впливу на зовнішньоекономічні відносини країни. Наявність валютного регулювання і контролю з боку держави - об"єктивна економічна необхідність і практика всіх розвинених країн.
Основні завдання валютного регулювання та контролю:
" організація системи курсоутворення, захист і забезпечення необхідного ступеня конвертованості національних грошей;
" регулювання платіжної функції іноземної валюти, регламентація поточних операцій платіжного балансу;
" організація внутрішнього валютного ринку;
" регламентація та регулювання банківської діялбності з валютними цінностями;
" зазист іноземних інвестицій, регулювання процесів утворення та руху капіталу;
" встановлення режиму та обмежень на вивезення і ввезення через кордон валютних цінностей;
" забезпечення стабільних джерел надходження інвалюти на національний валютний ринок.
Суб"єктами валютного регулювання і контролю виступають усі без винятку учасники валютних операцій:
" центраьний банк;
" уряд країни;
" уповноважені банки;
" юридичні особи - резиденти і нерезиденти;
" фізичні особи - резиденти і нерезиденти.
Відповідно до ст.11 декрету Кабміну "Про систему валютного регулювання івалютного контролю" НБУ у сфері валютного регулювання:
o здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України;
o складає разом із Кабміном платіжний баланс України;
o контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішього економічного боргу України;
o визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;
o видає в межах своїх повноважень обов"язкові до виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;
o нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;
o видає ліцензії на здійснення валютних операцй та приймає рішення про їх скасування;
o встановлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;
o встановлює за погодженням із Мінстатом єдині форми обліку, звітності та валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасністю подання;
o забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.
Кабмін у сфері валютного регулювання:
" визначає і подає до затвердження до ВРУ ліміт зовнішнього державного боргу України;
" бере участь у складанні платіжного балансу України;
" забезпечує виконання бюджетної і податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей;
" забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України;
" визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у конвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іншими державами на підставі положень міжнародних договорів України.
Відповідно до ст.44 ЗУ "Про НБУ" НБУ діє як уповноважена державна установа в застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль, і до його компетенції у сфері валютного регулювання та контролю належать:
" видача нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;
" видача і відкликання ліцензій, здійснення контролю, зокрема провадження планових і позаплановиз перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), які отримали ліцензію НБУ на здайснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства;
" встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують і продають іноземну валюту;
" застосування заходів відповідальності до банків, юридичних і фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.
Об"єктом валютного регулювання і контролю в Україні є операції резидентів і нерезидентів, фізичних і юридичних осіб, що пов"язані з переміщенням валюти, зміною її власника, перерахуванням валюти за кордрн, отримання валютних коштів за товари і послуги, а також зобов"язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, які перебувають за межами України.
В умовах функціонування ринкової економіки головним об"єктом валютного регулюванняє валютний курс національної грошової одиниці, зміни якого спричиняють відчутний вплив на на розвиток економічних процесів тієї чи іншої країни.
Основними методами валютного регулювання, якими користуюься центральні банки, є:
" валютні інтервенції;
" девізна валютна політика, девальвація та ревальвація валют;
" дисконтна (облікова) політика;
" управління валютними резервами (диверсифікація);
" валютнв обмеження.
Валютна інтервенція - це пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці.
Впливаючи на зміну на валютному ринку попиту і пропозиції певної грошової одиниці, валютні інтервенції призводять до відповідної кореляції обмінного курсу цієї грошової одиниці.
Валютна інтервенція може здійснюватись:
" за рахунок власних резервів іноземної валюти;
" на зазначені цілі використовуються "своп-угоди" - договір з певною країною з приводу одержання кредиту у валюті цієї ж країни, необхідного для здійснення валютної інтервенції.
" За рахунок продажу цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.
Використання валютних інтервенцій має певні межі, оскільки вониє ефективними тільки в умовах незначної неврівноваженості платіжних балансів, що характнризуються періодичною зміною активного і пасивного сальдо. Тому, з огляду на обмеженість обсягів офіційних валютних резервів, продаж інвалюти має чергуватись з її придьанням. Ось чому країеи, які мають стійкий дефіцит платіжного балансу, часто замість валютних інтервенцій застосовують валютні обмеження в різних формах.
Поширеним є використання валютних інтервенцій не лише з метою забезпечення стабільності валютного кірсу, а також для підтримання його на зниженому рівні з метою стимулювання експорту. Проте нелостатня ефективність регулювання валютних курсів засобами валютних інтервенцій може викликати валютні кризи.
Девізна валютна політика - політика регулювання валютного курсу купівлею і продажем інвалюти.
Центральний банк здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу національної грошової одиниці до інвалют купівлею та продажем інвалюти на фінансових ринках.
Девальвація - офіційне зниження курсу національної грошової одиниці відносно інвалют до міжнародних розрахункових одиниць.
Вона може відбуватися стихійно або проводитися цілеспрямовано як елемент валютної політики держави з метою впливу на розхвиток економіки, передусім, на розвиток зовнішньоеконоиічних відносин через підвищення конкурентоспроможності товарів національного виробника та поліпшення стану платіженого балансу.
Ревальвація -
Loading...

 
 

Цікаве