WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська система України. Види банківських операцій, класифікація банківських послуг, нетрадиційні банківські послуги - Реферат

Банківська система України. Види банківських операцій, класифікація банківських послуг, нетрадиційні банківські послуги - Реферат


Реферат на тему:
Банківська система України. Види банківських операцій, класифікація банківських послуг, нетрадиційні банківські послуги
Банківська система України
Банківська система України складається з двох рівнів: перший представлений Національним банком, другий - комерційними банками. В Україні комерційні банки можуть створюватися у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного балансу.
Сучасна банківська практика виділяє значну кількість різноманітних ознак, за якими здійснюється класифікація банків. Відповідно до умов розвитку вітчизняної економічної системи українські банки можуть бути класифіковані:
- за формою власності: в Україні банки створюються і функціонують у вигляді державних установ, акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, кооперативних банків.
- за територіальним характером діяльності: банки, що здійснюють свою діяльність на окремі території, - регіональні; банки, що виконують операції в багатьох регіонах через мережу філій - республіканські; банки, що активно працюють на світових ринках і мають філії та представництва за кордоном-міжнародні;
- за розміром: виділяють 4 групи банків:
група І - банки, активи яких перевищують 1300 млн. грн.;
група ІІ - банки, активи яких становлять понад 500 млн. грн.;
група ІІІ - банки з активами понад 200 млн. грн.;
група ІV - банки з активами менше 200 млн. грн..
- за наявності мережі філій: банки, що відкрили філії та територіально відокремлені підрозділи; банки без філій;
- за сферою діяльності: банки, що здійснюють різноманітні операції та надають комплексні послуги, - універсальні; банки, що виконують окремі специфічні операції та обслуговують певні галузі економіки, функціонуючи в означеному сегменті ринку, - спеціальні банки.
Добре виражена функціональна спеціалізація, оскільки вона принципово впливає на характер діяльності банку, визначає особливості формування активів і пасивів, побудову балансу банку, а також специфіку роботи з клієнтурою. У банківських системах різних країн за функціональною спеціалізацією розрізняють інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні, облікові, депозитні банки. Інвестиційні та інноваційні банки спеціалізуються на акумуляції тимчасово вільних грошових коштів на тривалі строки ( у тому числі через облігаційні позики) і надання довгострокових кредитів. Ощадні банки спеціалізуються на кредитуванні населення за рахунок залучення невеликих за розмірами строкових депозитів. Іпотечні банки здійснюють кредитні операції на тривалий строк, здебільшого під заставу нерухомості. Значна частина їхніх пасивів формується за рахунок власного капіталу і капіталу, мобілізованого за допомогою випуску іпотечних облігацій. Облікові і депозитні банки історично спеціалізуються на здійсненні короткострокових депозитних і кредитних операцій. Тому в них серед активних операцій переважають кредитні та облікові операції з комерційними векселями, а серед пасивних - операції, пов'язані із залученнями тимчасово вільних коштів у депозитів до запитання.
За Законом України "Про банки і банківську діяльність" банки мають право створювати такі об'єднання: банківські корпорації, банківські холдингові групи та фінансово-холдингові групи. До складу банківської корпорації чи банківської холдингової групи можуть входити тільки банки, а до складу фінансової холдингової групи - й інші установи, у тому числі ті, що надають фінансові послуги. Окремий банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання ,при цьому він несе відповідальність за інших учасників згідно укладеного між ними договору.
Усі банківські об'єднання створюються за попередньою згодою Національного банку України, підлягають обов'язковій реєстрації, а ліквідуються за рішенням його учасників або з ініціативи НБУ за рішенням суду. НБУ може ініціювати ліквідацію банківського об'єднання у випадку, коли його діяльність суперечить антимонопольному законодавству або загрожує інтересам власників чи стабільності банківської системи. При цьому ліквідація об'єднання не припиняє діяльності банку - його учасника.
Усі комерційні банки незалежно від форми власності, величини капіталу та спеціалізації виконують операції з залученням тимчасово вільних грошових коштів у депозити ( депозитні операції); операції пов'язані із розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтів ( розрахункові та касові операції) й операції з кредитного обслуговування клієнтів ( кредитні операції). Звичайно, коло операцій, що їх виконують банки, значно ширше, але саме ці операції є обов'язковими і належать до суто банківських операцій. Згідно зі ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" здійснювати їх у сукупності мають право тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію. Саме тому їх називають базовими операціями комерційних банків.
Види банківських операцій.
Банківські операції відображаються окремими статтями в балансі комерційного банку. Залежно від того, в якій частині балансу вони обліковуються, їх поділяють на пасивні й активні.
Пасивні операції - це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку. За видом банківських ресурсів розрізняють пасивні операції з формування власних, залучених ( депозитних) та позичених ( не депозитних) ресурсів.
Операції з формування власних ресурсів охоплюють:
" операції з формування статутного капіталу банку;
" операції з формування резервного фонду банку;
" операції з формування страхових фондів;
" операції з формування інших фондів банку спеціального призначення, які створюються за рахунок прбутку банку і використовуються відповідно до рішення, прийнятого вищою управлінською ланкою комерційного банку;
" операції пов'язані з формуванням і розподілом банківського прибутку.
Операції з формування залучених ресурсів називають пасивними депозитними операціями. Вони відображають процес залучення й обігу в банківському балансі тимчасово вільних коштів юридичних, фізичних осіб, банків, які зберігаються на різноманітних рахунках ( строкових і до запитання). Вкладниками можуть бути як юридичні так і фізичні особи, що не належать до постійних клієнтів цього банку, а обслуговуються в іншому банку.
У банківській практиці України передбачена можливість вибору банку для постійного обслуговування і для проведення окремих депозитних операцій на вигідних умовах в інших банках. З цією метою банки відкривають рахунки до запитання ( поточні, бюджетні) та на строк (депозитні). Наявність залишку грошових коштів на цих рахунках дає можливість банку, що обслуговує власників рахунків, використовувати ці залишки як ресурси для здійснення активних операцій з метою отримання доходу. Пасивні депозитні операції створюють можливість користування тимчасово вільними грошовими коштами інших банків, які зберігаються на кореспондентських рахунках ( кошти до запитання) та строкових депозитах (кошти на строк).
Отже, пасивні депозитніоперації можна класифікувати:
за категорією вкладника:
" операції із залучення тимчасово вільних коштів юридичних осіб - на поточні, бюджетні, депозитні рахунки;
" операції із залучанням тимчасово вільних коштів фізичних осіб - на поточні, бюджетні, депозитні рахунки;
" операції із залучанням тимчасово вільних коштів банківських кореспондентів - на кореспондентські та депозитні рахунки;
за строком:
" операції із залучення тимчасово вільних коштів - на рахунки до запитання ( поточні, бюджетні, кореспондентські) з метою подальшого використання для поточних розрахунків;
" операції із залучення тимчасово вільних коштів - на строкові депозитні рахунки для зберігання протягом обумовленого договором періоду.
Крім мобілізації власних та залучених ресурсів, комерційні банки можуть використовувати можливість міжбанківського ринку капіталів, а також залучати кошти інвесторів через емісію та розміщення власних незабезпечених боргових
Loading...

 
 

Цікаве