WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитування в Україні: форми, значення, ризики, іпотека. - Курсова робота

Кредитування в Україні: форми, значення, ризики, іпотека. - Курсова робота

конфліктів і угод, пов'язаних з іпотечним фінансуванням
За статистикою, понад 80% зобов'язань, що обертаються на ринку капіталів, це зобов'язання, забезпечені іпотекою, більше половини всіх кредитів, що видаються країнами Європейського союзу - це іпотечні кредити. Обсяг портфелів іпотечних кредитів в країнах Європейського союзу складає біля 400 млрд. євро, що дорівнює 40% ВВП Об'єднаної Європи. Статистика дає можливість стверджувати, що в основі сучасного фінансового ринку мають зобов'язання, забезпечені іпотекою. Специфіка забезпечення нерухомістю, яка дає кредиту впевненість у тому, що його зобов'язання будуть погашені. Нерухомість є віссю, на якій будуються відносини кредитора і боржника.
Позитивна сторона іпотечної фінансової системи - дешеві довгострокові кредити, зростаючі обсяги житлового будівництва, задоволення попиту на житло.
Сьогодні на іпотечному ринку України склалась така ситуація, при якій швидкими темпами зростають вклади населення в банках на депозитних рахунках (з початку року на 40%), збільшуються активи банків (на 50%), зростання ВВП складає більше 5%. Це говорить про те, що ступінь довіри населення до банків зростає.
У розвинутих країнах з 50% кредитів населення 40% припадає на іпотечні кредити. В нашій країні цей показник знаходиться на рівні 6% . це свідчить про те, що всі кошти, що надходять на банківські депозити, направляються на корпоративне кредитування, на ринок, де існують зовсім інші правила гри, інші ризики.
Сьогодні в Україні склалися такі умови, як відкритість економіки, залежність від зовнішніх ринків, дуже високий ступінь за політизованості, вони дуже сильно загострюють ризики банків.
На даний час спостерігається тенденція зростання частки іпотечних кредитів в портфелях банків, щорічно цей показник збільшується в два рази. За минулий рік житлові іпотечні кредити в портфелях банків зросли на 80%. На 1 липня цього року зафіксовано зростання на 40%, тобто розміри іпотечного кредитування збільшуються і це говорить про те, що банки змінюють свою політику у цій сфері
Іпотечні кредити, що видаються сьогодні банками, номінуються в доларах, як і весь ринок нерухомості в Україні, тобто практично всі кредити видаються у валюті. Слід звернути увагу на те, що при наданні кредитів у валюті банки беруть на себе ризики, пов'язані з довгостроковими активами, оскільки активи, по суті, формуються залишками на рахунках експортерів і вкладами населення. В даному контексті дуже значним є валютний ризик, оскільки важко спрогнозувати, як поведе себе гривня в довгостроковій перспективі. Якщо національна валюта є стабільною, то експортерам також вигідно тримати залишки на рахунках в цій валюті, тому що депозитні ставки в гривні вищі, ніж у валюті. Це може певним чином вплинути на валютну ліквідність банків. Адже сьогодні клієнти банків, користуючись валютним кредитом, дохід отримують в гривні.
На сьогодні , за підрахунками Держкомунгоспу, 60-80% населення країни мають потребу в поліпшенні житлових умов. Отже, потенційний обсяг кредитно-іпотечного ринку величезний. Щороку в експлуатацію здається понад мільйон квадратних метрів житла. Ціни на квартири за рік-півтора підвищились приблизно на 40%.
На руках у громадян України , за різними оцінками, перебуває від $10 до $20 млрд. за даними ЗМІ, 7млн. українців працюють за кордоном. Навіть при середньому їх заробітку $500 на місяць річний фонд заробітної плати цих людей становить $42 млрд. іпотека могла би стати важливим інструментом репатріації хоча б частини цих доходів в Україну. При цьому, можливо, фінансовий потік таких коштів був би значно більшим за обсягами, ніж потік іноземних інвестицій в економіку України.
За даними Національного банку України, загальний обсяг чистих активів комерційних банків країни перевищив оцінку в 100 млрд. грн. Основною причиною такого росту стало рекордне (на 60%) збільшення в 2003році виданих кредитів у порівнянні з попереднім роком.
З 1 січня 2004 року набрали чинності основні для розвитку системи іпотечного кредитування законодавчі акти (Цивільний кодекс України, закони України "Про іпотеку", "Про іпотечне кредитування", "Операції з консолідованим іпотечним боргом і іпотечними сертифікатами"). Завдяки цьому створено законодавче підґрунтя для нових іпотечних цінних паперів.
Одними з перших банків, які активно і системно почали прогнозувати послуги іпотечного кредитування на ринку нерухомості, були АКБ "Правексбанк" та КБ "Приватбанк".
Схеми іпотечного кредитування у різних банках принципово не відрізняються, хоча є певні відмінності, що стосуються самої процедури отримання кредиту чи вартості послуг. Крім того різні банки по-різному співпрацюють (чи не співпрацюють) з агентствами нерухомості (Додаток 5).
Як правило, банки нараховують проценти на залишок кредиту, тому місячні платежі позичальника протягом першого року. Банк "Аваль" , наприклад, розраховує місячні платежі позичальника за іншою схемою, яка прийнята в основному російськими банками. Суть її полягає в тому, що клієнт-позичальник сплачує банку щомісячно одну і ту ж суму протягом усього терміну дії кредитного договору. Клієнт завжди знає, що кожного місяця треба заплатити банку одну і ту саму суму, яку він вносить в будь-який зручний для нього час у найближче відділення банку "Аваль". Для порівняння умов кредитування різних банків розглянемо таблицю, у якій при однакових вхідних даних дано ряд інших похідних показників. (Додаток 6)
Також ще існує аграрна (земельна) і промислова іпотека.
Отже, формування системи іпотечного кредиту в Україні відкриває нові фінансові перспективи для розвитку національної економіки : забезпечується підвищення рівня капіталізації інвестиційних ресурсів, започатковується новий механізм більш ефективного розподілу капіталу між сферами і галузями економіки, виникає новий імпульс для суттєвого розширення фондового ринку на основі появи нових іпотечних цінних паперів.
Кредитування з найдавніших часів є ризиковим видом діяльності. Кредитний ризик, що породжується даною діяльністю , та методи його мінімізації цікавлять як практиків, так і теоретиків. Про це свідчить велика кількість наукових публікацій, що з'явилась останнім часом. Не дивлячись на той факт, що проблема кредитного ризику надзвичайно актуальна серед науковців, дослідження причин виникнення, особливо в конкретних галузях, та методи мінімізації кредитного ризику не можна вважати повністю вивченими та дослідженими.
Під кредитним ризиком традиційно розуміють ймовірність несплати позичальником основного бору та відсотків, які належать досплати за користування кредитом у терміни, визначені в кредитній угоді. У взаємовідносинах кредитора та позичальника предметом спільного інтересу є кредит.
Оперуючи поняттям кредитного ризику комерційного банку, потрібно розрізняти такі поняття :
- кредитний ризик щодо кредитної угоди - ймовірність того, що позичальник не зможе повернути борг згідно з умовою договору, і при цьому банку не вдасться своєчасно та в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для
Loading...

 
 

Цікаве