WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів (магістерська робота) - Реферат

Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів (магістерська робота) - Реферат

помилкою стверджувати, що з підвищенням питомої ваги кредитних вкладень у формуванні оборотних коштів посилюється вплив кредиту на виробничо-фінансову діяльність підприємств та ефективне використання ними власних оборотних коштів. Насправді таке уявлення лише спрощує дійсний процес організації кредитних відносин банку з клієнтами Посилення ролі кредиту в сучасних умовах ні в якій мірі не означає, що він повинен витіснити інші джерела формування оборотних коштів і зайняти провідне місце. Навпаки мову слід вести про комплексне формування оборотних коштів при збереженні основної ролі власних ресурсів. Найбільш оптимальним варіантом є принцип раціонального поєднання власних джерел і кредитів банку у формуванні капіталів підприємств.
За своєю природою кредит є економічним стимулом ефективного господарювання. При раціональній організації економічної системи відбувається приплив кредиту в господарську діяльність підприємств з високими показниками розвитку, які забезпечують найбільшу віддачу коштів, отриманих у позику, і навпаки, відбувається відплив кредиту із підприємств і галузей з низьким рівнем прибутковості. Таким чином, відповідно з об'єктивними законами ринку банківський кредит сприяє вільному переливу капіталів в економіці, забезпечуючи тим самим розвиток найбільш ефективних галузей господарства.
Окрім участі в кругообороті оборотних капіталів господарських організацій, важливою для розвитку економіки сферою застосування кредиту є інвестиційна діяльність підприємств. Ця діяльність, пов'язана з реконструкцією, розширенням виробництва, придбанням нового обладнання, будівництвом виробничих споруд, як правило, вимагає досить значних витрат, що не можуть бути покриті за рахунок поточних надходжень підприємств, а строки амортизації не завжди відповідають строкам морального зносу засобів праці. У зв'язку з цим, підприємства активно використовують банківський кредит для реалізації своїх інвестиційних програм.
Слід зазначити, що у країнах з розвинутими ринковими відносинами основним джерелом коштів для інвестиційної діяльності підприємства переважно використовуються ринки довгострокового капіталу, де кошти отримуються шляхом випуску цінних паперів. Водночас банківське кредитування має ряд істотних переваг порівняно з таким способом мобілізації ресурсів. Строки погашення позик можна легко пристосувати до того періоду, протягом якого позичальник відчуває додаткову потребу в коштах. Крім того, емісія цінних паперів і їх розміщення на ринку вимагає значних затрат, а у випадку несприятливої ситуації на фондовому ринку розміщення нових випусків може бути недоцільним взагалі. Тому підприємства часто надають перевагу довгостроковим позикам банку на придбання основного капіталу порівняно із випуском акцій чи облігацій. За допомогою даного виду кредитування можна вигідно використовувати можливості грошового ринку, не випускаючи з рук важелів управління підприємством і не стикаючись з проблемою погашення облігацій чи викупу акцій, коли позичені кошти вже не потрібні.
Кредитні операції у сфері інвестиційної діяльності підприємств сприяють розширенню і модернізації виробництва, випуску нових видів продукції, розвитку новітніх технологій, реалізації інноваційних проектів, що позитивно відображається на стані економіки в цілому [24, 74].
В сучасних умовах все більшого значення серед позичкових операцій комерційних банків набуває кредитування приватних осіб. Даний вид кредиту має, як правило, не виробничий, а споживчий характер і призначений для придбання товарів і послуг до того, як покупець буде спроможний їх оплатити. Кредити, видані приватним особам, мають дуже важливе значення для розвитку економіки: з одного боку, підвищується загальний життєвий рівень населення, а з другого, - видача споживчих кредитів розширює платоспроможний попит на ринку, що значною мірою стимулює розвиток виробництва в країні.
Стосовно кредитування органів державної влади у зв'язку з перевищенням бюджетних витрат над доходами, то банківські системи у більшості країн світу, як правило, уникають видачі прямих кредитів на вказані цілі. Головною формою залучення грошових коштів є випуск облігацій державних позик та інших видів цінних паперів.
Крім вище визначеної ролі кредиту в економіці країни, що проявляється через сфери його застосування, кредит як самостійна економічна категорія виконує також ряд важливих функції в економіці. Визначення і трактування окремих функцій кредиту залежить від методологічних підходів до аналізу кредитних відносин. Так, на макроекономічному рівні виділяються перерозподільча функція та функція заміщення готівкових коштів кредитними засобами.
Очевидно, що ринковий механізм перерозподілу кредитних ресурсів має цілу низку переваг перед іншими способами розміщення грошових коштів. По-перше, обсяг кредитних ресурсів за своїм потенціалом значно перевищує, наприклад, обсяг ресурсів, які розподіляються через бюджетну сферу. По-друге, поверненість кредиту дозволяє надавати ресурси в позику багатократно, що також розширює можливості функції перерозподілу. Нарешті, не можна не виділити перевагу оперативності ринкового розподілу кредитних ресурсів порівняно з тією ж бюджетною сферою.
Багато спеціалістів визнають важливу роль функції заміщення. На сьогодні функціонування кредитних засобів обігу вже не носить характеру тимчасового заміщення реальних грошей: перманентні процеси кредитування в результаті приводять до істотної економії суспільних витрат грошового обігу в цілому.
При більш детальному розгляді кредитних відносин можна обґрунтувати виділення більшої кількості функцій, зокрема:
- акумуляцію тимчасово вільних ресурсів;
- розподілення залучених коштів між позичальниками;
- емісійну;
- контрольну та ін.
Не менш важливе значення має виділення меж кредиту як економічного явища, в яких він об'єктивно зберігає свою сутнісну специфіку. У протилежному разі надлишкове кредитування, як і недостатність кредитних вкладень (тобто порушення економічно обґрунтованих меж) спричиняє негативний вплив на суспільно-економічні відносини в цілому. Виділяють зовнішні та внутрішні межі кредиту. Зовнішні межі відображають межі відносин стосовно акумуляції та розміщення кредитних ресурсів у цілому. Вони залежать в основному від таких факторів:
- рівня розвитку виробництва;
- обсягу і структури кредитних ресурсів;
- соціально-економічної політики;
- системи ціноутворення і рівня цін;
- форми кредитних відносин;
- структури кредитної системи;
- фінансового стану суб'єктів господарювання.
Внутрішні межі відображають припустиму міру розвитку окремих форм кредиту в його зовнішніх межах, що обумовлено специфікою прояву різних типів кредитних відносин.
З точки зору виконання основних функцій кредиту виділяються такі функціональні межі: перерозподільча та емісійна. Перша є не що інше, як об'єктивно обґрунтований обсяг кредитнихресурсів. Фактично вона підкреслює глибокий зв'язок операцій із залучення ресурсів і
Loading...

 
 

Цікаве