WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів (магістерська робота) - Реферат

Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів (магістерська робота) - Реферат

політикою та з урахуванням конкретної ситуації. Органи банківського нагляду в багатьох країнах лімітуванням регулюють діяльність банків, зокрема кредитну, установлюючи обов'язкові ліміти, які здебільшого виражені у відносних величинах. Прикладом може слугувати норматив НБУ "Максимальний розмір ризику на одного позичальника" (Н8) та інші обмеження щодо кредитної діяльності банків
Створення резервів для відшкодування втрат за кредитними операціями комерційних банків як метод управління кредитним ризиком полягає в акумуляції частини коштів на спеціальному рахунку для компенсації неповернених кредитів. Формування резервів є одним із методів зниження кредитного ризику на рівні банку, слугуючи для захисту вкладників, кредиторів та акціонерів. Одночасно резерви за кредитними операціями підвищують надійність і стабільність банківської системи в цілому.
Висновки до розділу ІІ
В другому розділі магістерської роботи основна увага була звернена на загальну характеристику принципів, умов та методів банківського кредитування, а також було проаналізовано основні засади управління кредитним портфелем комерційного банку.
Принципи банківського кредитування відображають економічну сутність банківського кредиту. До таких принципів кредитування відносять: поверненість, терміновість, диференційованість, забезпеченість і платність.
В принципах кредитування відображаються стійкі й перевірені практикою банківські орієнтири, закономірні зв'язки та закономірності організації кредитного процесу. Принципи кредитування стимулюють економічну зацікавленість суб'єктів кредитних відносин у найкращих результатах своєї діяльності.
Одним із основних елементів у системі основних засад банківського кредитування є методи кредитування, оскільки вони визначають низку інших елементів цієї системи, зокрема, вид позичкового рахунку, способи врегулювання можливої кредитної заборгованості, форми та порядок здійснення контролю (моніторингу) за цільовим використанням залучених коштів і своєчасним їх поверненням. Під методом кредитування розуміють способи надання та погашення кредиту відповідно до принципів кредитування.
РОЗДІЛ ІІІ.
Шляхи вдосконалення практики банківського кредитування господарюючих суб'єктів
Розвиток кредитування в Україні не можливий без належної державної підтримки банківських структур та вдосконалення чинної нормативної бази. З метою зацікавлення комерційних банків у кредитуванні виробництва, держава повинна розширити законодавчу базу їхньої діяльності, зокрема ухвалити нові закони "Про кредитування", "Про іпотеку" тощо.
У кінцевому підсумку перспективною в Україні має стати практика індивідуального підходу банківської установи до факту кожної конкретної позички з урахуванням економічної кон'юнктури та параметрів розвитку конкретного позичальника. Вибір оптимального методу кредитування, застосування сучасних схем забезпечення та погашення кредиту має ґрунтуватися на особливостях діяльності клієнта. Тільки тоді буде досягнуто мети реального спрямування грошей на відродження національного виробництва, буде зроблено практичні кроки для виходу України з фінансової кризи.
Очевидно, що кредитні операції дедалі більше стають "дорогим задоволенням" перш за все для комерційних банків, і тому екстенсивний шлях розвитку кредитного ринку поступається місцем інтенсивному, за якого набуває значення якість кредитних операцій. Одним із способів удосконалення кредитних операцій є розробка та деталізація етапів кредитування з метою максимального врахування потреб клієнтів та захисту банку від втрат.
Врахування потреб клієнтів у вітчизняній практиці кредитування зводиться до:
- розуміння ситуації клієнта, що виражається у необхідності кредиту, тобто довірливе ставлення до його проблем;
- доступність клієнта до банку, прийнятність розробленої ним програми кредитування (розміри кредиту, плата за кредит, строки кредиту, умови надання та погашення);
- врахування особливостей бізнесу клієнта, умови та результати його галузевої діяльності;
- оперативний розгляд заяв та клопотань клієнта;
- простота та зрозумілість для клієнта банків самих процедур з оформлення, надання та погашення кредиту;
- прозорість процесу прийняття та обґрунтованість висновків щодо надання чи відмови клієнту в одержанні кредиту.
Процес кредитування - це багатогранний і складний процес з точки зору його ризикованості для банку, адже кожній можливості отримати прибуток від певної операції протистоїть реальна можливість понести збитки. Тому важливим завданням діяльності кожного банку є досягнення оптимального співвідношення між прибутковістю та ризикованістю його операцій. У зв'язку з тим, що основну частину прибутку банк одержує від своїх позичкових операцій, стає очевидним важливість мінімізації і запобігання кредитного ризику.
Характеризуючи кредитні ризики, ми перш за все вказуємо на їх особливості виникнення, які пов'язані з процесом кредитування. Основою, відправною точкою наявності даного процесу як з економічної, так і з юридичної точки зору є укладення кредитної угоди. Поза нею фактично немає кредитних відносин між банком та клієнтом, може йтися про підготовчі етапи процесу кредитування, зокрема: розгляд заявки, аналіз кредитоспроможності тощо.
Тому необхідно розробити і застосовувати єдину науково обґрунтовану методику оцінки кредитоспроможності позичальників. Точність оцінки важлива й для позичальника, адже від неї залежить рішення про надання кредиту та про можливий його обсяг.
Одним із напрямів до розв'язання указаних проблем можна було б вважати впровадження у діючу практику оцінки кредитоспроможності позичальника аналіз грошового потоку клієнта, що надає можливість оцінити обороти його коштів за певний період і більш повно охарактеризувати можливості погашення позичок. Крім того, доцільно було б розглянути питання про створення міжбанківської інформаційної бази до якої за результатами аналітичної роботи комерційних банків із підприємствами різних галузей економіки, заносилися б дані про оптимальні критеріальні значення показників фінансового стану позичальників, які на-лежать до відповідних галузей, що в результаті дало б можливість більш точно прорахувати і вагові значення різних коефіцієнтів. Значної уваги з боку банку потребує також оцінка професіоналізму та ділових якостей керівництва підприємства (вік, освіта, стаж роботи, термін перебування на керівній посаді, наявність власної частки у капіталі господарства), а також аналіз кредитної історії позичальника і результатів організації грошово-кредитних відносин з ним у минулому.
Цілком очевидно, що аналіз кредитоспроможностіпозичальника не повинен обмежуватись виключно оцінкою ліквідності і фінансової стійкості підприємства, позаяк отримання повної, вичерпної інформації про діяльність підприємства, історію його взаємин із кредитними установами, якість управління, ефективність організації виробничого процесу є необхідним в силу тієї ключової ролі, яку відіграє
Loading...

 
 

Цікаве