WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів (магістерська робота) - Реферат

Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів (магістерська робота) - Реферат

ставка повинна бути достатньо низькою, аби позичальник не звернувся до іншого банку. Тому на висококонкурентних ринках кредитор швидше приймає ставку, ніж встановлює її. У результаті банківська маржа має тенденцію до скорочення. З огляду на сказане значна увага приділяється вибору методу ціноутворення за кредитом.
Станом на 01.01.2002 року сукупний кредитний портфель у системі комерційних банків становив 47,6 % від обсягу загальних активів проти 42,4 % на 01.01. 2001р, а на 01.01.2003р. - уже 63,2 %. Протягом 2004 року обсяг кредитного портфеля банків зріс на 61,4 % і становив 67,7 % сукупних банківських активів. [7]. Такі високі темпи пояснюються насамперед тим, що кредити залишаються найприбутковішимми банківськими активами, генеруючи, як правило, більшу частину доходів банку. Суттєві зміни відбуваються і в структурі кредитного портфеля. Зокрема частка довготрокових кредитів зросла упродовж 2003 року з 28 % до 45 %, що свідчить про позитивні зрушення ена вітчизгняному кредитному ринку.
Загалом оптимальність сформованого банком кредитного портфеля можуть відображати показники, що характеризують його дохідність і надійність. До таких, зокрема, можна віднести:
1. Коефіцієнт процентної маржі, що відображає прибутковість кредитного портфеля банку загалом:
К 1 = (Д - В) / П (2.5)
де Д - величина процентних доходів, отриманих за кредитними операціями; В - сукупні процентні витрати, здійснені банком за залученими депозитами усіх видів; П - загальна сума залишків за всіма позичковими рахунками.
Даний показник характеризує рентабельність кредитних операцій банку з огляду на витрати, що здійснюються на формування ресурсної бази для надання позик.
2. Коефіцієнт середньої дохідності кредитного портфеля:
К 2 = (2.6)
де n - кількість позичок виданих банком; Пі - суми окремих позик; Сі - відповідні процентні ставки за кожною окремою позикою; П - загальна величина кредитного портфеля.
Використання даного показника ґрунтується на чіткій класифікації усіх позик за рівнем їх дохідності, а його динаміка характеризує як зміну процентних ставок, так і структури кредитного портфеля банку.
3. Частка прострочених кредитів у загальному обсязі позик, наданих комерційним банком:
К 3 = КП / П * 100% (2.7)
де КП - прострочена заборгованість за кредитами; П - величина кредитного портфеля банку.
Даний коефіцієнт може характеризувати ефективність кредитної політики комерційного банку з огляду на підвищений ризик неповернення певної частини позик, а відтак і підриву банківської ліквідності.
4. Частка сумнівної заборгованості у кредитному портфелі банку:
К 4 - КС / П * 100 % (2.8)
де КС - загальний обсяг заборгованості за кредитами, погашення яких викликає сумнів; П - величина кредитного портфеля банку.
Використання даного коефіцієнта дозволяє оцінити потенціальний рівень збитковості кредитного портфеля комерційного банку та визначити можливі напрями раціоналізації його структури. На додаток до цього показника може розраховуватись також частка кредитів, за якими не сплачені в строк проценти, що характеризує такі позики як проблемні і вказує на потенційно можливий рівень простроченої заборгованості.
5. Коефіцієнт втраченої вигоди:
К 5 + Вн / Во * 100% (2.9)
де Вн - недоотримана банком сума процентів за позичковими операціями; Во - сума процентного доходу, отриманого банком за період, що аналізується.
Даний показник вказує на рівень доходів, що не отримані банком унаслідок появи за аналізований період простроченої заборгованості, пролонгації та списання безнадійних кредитів з балансу, що у сукупності призводить до втрати тієї вигоди у формі процентів, які мали бути отримані за вказаними категоріями позичкових операцій.
6. Частка позик, погашених із порушенням строків:
К 6 = Ппс / ОБ пр * 100% (2.10)
де Ппс - позики, погашені за певний період із порушенням строків, узгоджених відповідними кредитними договорами; ОБпр -загальна величина обороту за позичковими рахунками за цей же період.
Даний показник відображає якісний результат кредитних операцій комерційного банку за період, що аналізується (місяць, квартал, рік), вказуючи, які проблеми мав банк із погашенням позик та тенденції щодо виконання клієнтами своїх зобов'язань з повернення кредитів. Але, при видачі кредитів банк обов'язково наражає свою діяльність на ризик.
Кредитний ризик визначається ймовірністю того, що позичальник не зможе або не захоче виконати свої зобов'язання згідно з кредитною угодою. Управління кредитним ризиком банку здійснюється на двох рівнях відповідно до причин його виникнення - на рівні кожної окремої позики та на рівні кредитного портфеля в цілому.
До чинників, які збільшують ризик кредитного портфеля банку, належать:
o надмірна концентрація - зосередження кредитів в одному із секторів економіки;
o надмірна диверсифікація, яка призводить до погіршення якості управління за відсутності достатньої кількості висококваліфікованих фахівців зі знаннями особливостей багатьох галузей економіки;
o валютний ризик кредитного портфеля;
o структура портфеля, якщо він сформований лише з урахуванням потреб клієнтів, а не самого банку;
o рівень кваліфікації персоналу банку.
Методи управління кредитним ризиком поділяються на дві групи: 1) методи управління кредитним ризиком на рівні окремої позики; 2) методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля банку.
До першої групи методів належать:
1) аналіз кредитоспроможності позичальника;
2) аналіз та оцінка кредиту;
3) структурування позики;
4) документування кредитних операцій;
5) контроль за наданим кредитом та станом застави. Особливістю перелічених методів є необхідність їх послідовного застосування, оскільки одночасно вони являють собою етапи процесу кредитування. Якщо на кожному етапі перед кредитним співробітником поставлено завдання мінімізації кредитного ризику, то правомірно розглядати етапи кредитування як методи управління ризиком окремої позики.
Методи управління ризиком кредитного портфеля банку:
1) диверсифікація;
2) лімітування;
3) створення резервів для відшкодування втрат за кредитнимиопераціями комерційних банків.
Схему класифікації методів управління кредитним ризиком показано на рис. 2.4.
Рис. 2. 4. Схема класифікації методів управління кредитним ризиком
Дамо коротку характеристику методів управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля.
Метод диверсифікації полягає у розподілі
Loading...

 
 

Цікаве