WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів (магістерська робота) - Реферат

Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів (магістерська робота) - Реферат

позичальників, найвідомішими серед яких є системи PARTS, CAMPARI, назви яких також виступають як абревіатури від перших літер слів, що визначають ключові умови кредитування (дод. А).
Українські комерційні банки розробляють власні внутрішні положення та методики аналізу кредитоспроможності позичальників, в основу яких, як правило, покладено методичні рекомендації Національного банку України щодо оцінки комерційними банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника.
У цілому механізм оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників - юридичних осіб в сучасних умовах складається з двох основних етапів:
1) аналіз фінансового стану;
2) аналіз якісних показників діяльності підприємства.
Перший етап - розрахунок і оцінка показників фінансової діяльності потенційного позичальника на основі аналізу його фінансової звітності в розрізі таких компонентів, як прибутковість; платоспроможність; ділова активність (ефективність); фінансова стійкість.
Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:
- платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);
- фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);
- обсяг реалізації;
- обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);
- склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);
- собівартість продукції (у динаміці);
- прибутки та збитки (у динаміці);
- рентабельність (у динаміці);
- кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).
Необхідним та важливим доповненням процедури визначення фінансового стану потенційного позичальника виступає другий етап оцінки кредитоспроможності - аналіз якісних показників діяльності підприємства, основними елементами якого є:
1) аналіз історії позичальника;
2) ринкова позиція позичальника та ступінь його залежності від циклічних і структурних змін в економіці та відповідній галузі;
3) ефективність менеджменту позичальника.
Аналіз історії позичальника дозволяє дійти висновку щодо наступної тенденції розвитку на підставі вивчення характеру попередніх взаємовідносин клієнта з банком та історії погашення кредитної заборгованості позичальника у минулому. Дуже важливим моментом є період існування підприємства: практика показує, що найбільш критичними є перші 3-5 років активної діяльності.
Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника можуть бути:
- забезпеченість власними коштами не менш як на 50 відсотків усіх його видатків;
- репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної, платіжної дисципліни);
-оцінка продукції, що випускається, наявність замовлення на її реалізацію, характер послуг, які надаються (конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту);
- економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел коштів для капіталовкладень) тощо.
Необхідні відомості про позичальника та інформація, отримана банком при оформленні кредиту, систематизуються у кредитній справі позичальника.
Документи, що зберігаються у цій справі, групуються таким чином:
- матеріали з надання кредиту;
- фінансово-економічна інформація;
- матеріали про кредитоспроможність позичальника.
Проводячи компетентну оцінку фінансового стану клієнта, банки самі встановлюють кількість класів рівня кредитоспроможності. Зрозуміло, що чим більша така кількість класів, тим кращі можливості має банк в мінімізації кредитного ризику шляхом віднесення клієнта до певної групи і встановленням відповідного режиму кредитування. В практиці кредитування ті чи інші показники кредитоспроможності клієнта відрізняються за відношенням до різних класів і, тим самим, виникає необхідність у встановленні єдиного рівня класності за сукупністю показників, тобто розрахунку "рейтингу" клієнта і на цій основі визначення рівня кредитного ризику позичальника. Такий розрахунок може здійснюватися на основі питомої ваги кожного показника у загальній їх сукупності залежно від його значимості для оцінки надійності клієнта:
Ri = (2.1.)
де Rі - загальний рейтинг позичальника як сума набраних ним балів відповідно за репутацією, фінансовим станом та техніко-економічним обґрунтуванням проекту;
п - кількість показників;
pі - класність і-того показника;
dі - питома вага і-того показника у загальній сукупності показників;
і - напрями кредитоспроможності клієнта. Рівень кредитного ризику позичальника виражається ймовірністю втрати банком позичкової вартості на основі оцінки класів за його репутацією K(Rі), фінансовим станом K(R2) та техніко-економічним обґрунтуванням проекту К(К3) до ймовірності P1 P2 та Р3. Такий перехід здійснюється на основі прагматичних оцінок параметрів класності та ймовірності непогашення позик у відповідності до них. Загальний рівень ризику позичальника (Р) визначається на основі оперування ймовірностями, застосовуючи формулу додавання ймовірності, тобто ймовірність непогашення позики хоча б згідно одного з напрямків: репутації, фінансового стану чи техніко-економічного обґрунтування:
(2.2)
де Р - ймовірність погашення позики або рівень ризику погашення;
Р1 - ймовірність погашення позики згідно репутації клієнта;
Р2-ймовірність погашення позики згідно фінансового стану позичальника;
Р3 - ймовірність погашення позики згідно техніко-економічного обґрунтування клієнта.
Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями.
Клас "А" - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінювання фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, зареєстровані в країнах-членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі здійснюватиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижчий, ніж показникА, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтинго-вих компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).
Клас
Loading...

 
 

Цікаве