WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Види банківських ризиків - Реферат

Види банківських ризиків - Реферат

метою недопущення неконтрольованого розвитку ситуації на фінансовому ринку України, зменшення безпосереднього впливу російської фінансової кризи, вжиття термінових заходів щодо соціального захисту населення Кабінет Міністрів України і Національний банк України прийняли спільну постанову від 10.09.98р. №1413, якою затверджені Антикризові заходи фінансової стабілізації. Виконання цих заходів сприяло збільшенню і концентрації надходжень іноземної валюти на валютний ринок України, розширенню можливостей імпортерів у придбанні іноземної валюти.
Враховуючи, що значна частина розрахунків суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України з країнами Заходу здійснюється у ВКВ, був забезпечений захист таких розрахунків від різноманітних ризиків шляхом оптимального поєднання валютно-фінансових та цінових умов зовнішньоекономічного контракту. До валютних умов, які регулюють розрахунки між контрагентами, відносяться: встановлення валюти ціни (валюти контракту) та валюти платежу (валюти розрахунків), а у випадку їх неспівпадання і курсу, за яким валюта ціни має бути перерахована в валюту платежу, а також узгодження застережень, направлених на зменшення або усунення валютного ризику.
Взагалі ризик при зовнішньоекономічній діяльності - це можливість однієї із сторін в певній угоді (торговельній, фінансовій або кредитній) понести збитки в зв`язку зі зміною паритету, курсу або купівельної спроможності валюти контракту. Масштаби ризику, пов`язаного з падінням купівельної спроможності валюти, залежать від розриву в часі між моментом укладання контракту і моментом здійснення самого платежу. Даний вид валютного ризику має суттєве значення в основному при підписанні кредитних договорів і є одностороннім, оскільки в умовах інфляції збитки виникають лише у продавців (кредиторів). Валютний ризик, який виникає внаслідок зміни курсів валют в даний період, може мати місце не тільки по відношенню до продавців, але і до покупців. Імпортер або боржник несе збитки, якщо зростає курс валюти контракту, оскільки для її купівлі він має заплатити більшу кількість національної валюти. Експортер або кредитор програє при падінні курсу валюти контракту, оскільки він отримає меншу суму в національній валюті.
Для запобігання вказаних ризиків банки включають до угод з іноземними контрагентами такі умови, які дозволили їм уникнути збитків в зв`язку з падінням вартості валютної виручки при вивозі товарів за кордон або підвищенні курсу валюти платежу при імпорті.
Існує декілька методів страхування валютних ризиків, зокрема, на основі взаємної домовленості між учасниками угоди, коли один з учасників виконує односторонні дії, або це пов`язано з проведенням відповідних операцій банками та страховими компаніями. На практиці за звичай застосовуються захистні застереження - умови, які входять на договірній основі до контракту або угоди. Найбільш простим способом зберегти валютні надходження від знецінення через падіння курсу валюти - це внесення до зовнішньоекономічного контракту валютного застереження, яке передбачало б зміну суми платежу та ціни товару з урахуванням зміни курсу якоїсь стабільної валюти по відношенню до валюти платежу. Непрямою формою такого застереження є фіксація ціни товару в більш сильній валюті при платежах в більш слабких валютах.
Пряме валютне застереження має застосовуватися у випадку співпадання валюти контракту і валюти платежу. Експортери наполягають на її застосуванні у випадку, коли валюта розрахунку має тенденцію до зниження.
Застосовуються також індексні застереження - сума платежу залежить від певного індексу цін. Дане застереження може врятувати продавця (експортера) від зниження купівельної спроможності валюти, яку він отримує за контрактом, але не від змін її курсу.
Існує також застереження про перегляд ціни, яка включається до контракту у випадку, коли продавець хоче забезпечити собі захист від валютного ризику, а покупець не йде на внесення до контракту будь-якого іншого застереження. Дане застереження - одностороннє за своїм характером, оскільки перегляд ціни можливий лише у випадку зниження курсу валюти, але не його підвищення. Імпортер може погодитися з вимогами експортера або відмовити йому. Якщо між контрагентами не буде досягнуто домовленості, то експортер може анулювати угоду без будь-якої компенсації імпортеру.
В міжнародній практиці використовується також мультивалютне застереження, тобто сума платежу ставиться у залежність від зміни курсів декількох валют). Це застереження буває двох видів - на базі середньоарифметичного процента відхилення курсів вказаного переліку валют або на базі змін їх умовного середньоарифметичного курсу. Більш доцільним є перший вид застереження, оскільки він забезпечує певну пропорційність змін курсів валют. Для спрощення перерахування використовують курси декількох провідних валют світу.
На практиці також застосовуються товарообмінні угоди або зустрічні закупки. При цьому в контракті фіксується еквівалент товарів, якими обмінюються (на базі світових цін), а різниця, що іноді виникає, покривається оплатою в валюті.
При застосуванні комбінованого валютно-товарного застереження сума платежу регулюється з урахуванням змін валютних курсів і товарних цін. У випадку їх руху в одному напрямку сума будезмінена з урахуванням найбільшого проценту відхилення, а якщо в різних напрямках - розмір платежу перераховується з урахуванням маржі між відхиленнями курсів та цін.
Одним із методів страхування валютних ризиків, який застосовується великими компаніями, є регулювання валютної позиції за контрактами з тим, щоб вона була закрита. Наприклад, якщо у суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності превалює експортна або імпортна орієнтація, то ризик можна скоротити, укладаючи контракти в різних валютах, у котрих динаміка зміни курсу має протилежні тенденції. Однак цей метод ефективний тільки за умови, що компанія має широкі зовнішньоекономічні контакти.
Що стосується форм розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, то в міжнародних розрахунках суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності України застосовують документарний акредитив, інкасо та переказ. Діяльність українських банків в сфері міжнародних розрахунків направлена на удосконалення якості обслуговування зовнішньоекономічних угод клієнтів і банків-кореспондентів, зокрема, здійснюючи розрахунки за документарними формами, банки сприяють зменшенню ризиків за зовнішньоекономічними операціями, збільшенню грошових потоків, залученню нової клієнтури, більш надійному фінансуванню та зміцненню зв`язків із закордонними банками.
Управління ринковим ризиком.
Банківський нагляд повинен щоденно мати впевненість в тому, що банки з необхідною точністю оцінюють і адекватно контролюють ринкові ризики. У разі необхідності можна створити спеціальну "подушку" капіталу на покриття цінових ризиків, яким схильний банк, - особливо ризиків, пов'язаних з комерційними операціями. Ще одним важливим кроком в справі зміцнення надійності фінансових ринків є дисципліна, дотримання якої пов'язане з виконанням вимог до капіталу банків. Повинні також існувати в банках розроблені якісні і кількісні стандарти управління ринковим ризиком.
Банківському нагляду потрібно також пересвідчитися в тому, що керівництво банку встановило відповідні ліміти і забезпечує адекватний
Loading...

 
 

Цікаве