WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Види банківських ризиків - Реферат

Види банківських ризиків - Реферат

величинах організаційні питання, визначення цілей кредитування, операційну діяльність, порядок проведення ревізій тощо.
Вищеназвані способи регулювання банківської діяльності тісно пов`язані між собою та доповнюють один одного. Так, протекційні заходи підвищують довіру вкладників до банківської системи, впливають на стабільність макроекономічних показників економіки. Превентивні заходи забезпечують ефективність перших.
Управління кредитним ризиком
Найважливішим елементом пруденційного (зваженого) банківського нагляду є оцінка політики, практики і процедур банку, пов'язаних з наданням кредитів і розміщенням інвестицій, а також повсякденного управління портфелями кредитів і інвестицій.
Банківський нагляд має бути впевнений в тому, що процеси кредитування і інвестування в конкретних банках є об'єктивним по характеру і заснований на зважених, розумних принципах. Наявність обачної, відображеної в письмовій формі політики кредитування, схвалення кредитів і адміністративної процедури, відповідна кредитна документація - все це необхідне для управління кредитними операціями банку. Кредитування і інвестування повинні засновуватися на обачних стандартах гарантій розміщення кредиту, які схвалюються правлінням банку і доводяться до відома всіх співробітників, що займаються кредитуванням, а також до всього персоналу банку. Також важливо для банківського нагляду пересвідчитися в тому, що рішення банку про надання кредитів приймається за умови відсутності конфлікту інтересів і неприйнятного тиску з будь-якої сторони.
У банків також має бути добре відпрацьована процедура моніторингу за поточними кредитними відносинами, включаючи моніторинг фінансового положення позичальників. Ключовим елементом будь-якої інформаційної управлінської системи банку повинна бути база даних, що містить необхідну інформацію про стан кредитного портфеля банку.
Наступне питання, яке потребує щільної уваги, пов`язано з регулюванням банківських ризиків при кредитуванні банками своїх інсайдерів, тобто споріднених щодо банку осіб (фізичних або юридичних), які мають ту чи іншу можливість впливати на діяльність банку. Існуючий норматив визначає максимальний розмір кредитів та інших зобов`язань, наданих одному інсайдеру.
Як свідчить практика, значну частину проблемних кредитів, наданих банками, займають саме позики інсайдерам. Тому цілком логічно обмежити можливість надання цієї категорії кредитів. Але такий підхід має дві основні проблеми:
1. Можливість точного визначення належності позичальника до категорії "інсайдера" як самим банком, так і банківським наглядом. Інструкція "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків" вимагає врахування не лише прямих взаємовідносин між банком і інсайдерами, а також опосередкованих (що цілком виправдано), але відсутність доступної інформаційної бази та можливість юридичних змін у процесі функціонування наданого кредиту роблять цю работу невиправданою та марною витратою часу і коштів.
2. Доцільність глобального обмеження кредитування інсайдерів. Ризик, як правило, виникає у випадках, коли стосунки відбуваються на пільгових по відношенню до інших клієнтів умовах. А якщо банк вивчив фінансовий стан свого акціонера, визначив його задовільним, отримав під забезпечення достатню кількість високоліквідних матеріальних цінностей та надав позику під звичайний для даної категорії кредитів відсоток? Певна річ, в такому випадку, ризик банку не вище, ніж при кредитуванні звичайного клієнта. Отже, якщо банк виконує по відношенню до такого позичальника усі пруденціальні норми, як внутрішні, так і вимоги банківського нагляду, то "зацікавлений" клієнт або інсайдер може розглядатися як звичайний, і тому особливі вимоги щодо ообсягу кредитування можуть і не встановлюватися.
Якщо спробувати об`єднати зазначені проблеми, то їх впровадження, на перший погляд, призведе до ще більшого ускладнення розрахунку цього норматива, але якщо банку надати можливість аргументованого права визначення належності того чи іншого клієнта до групи інсайдерів при кредитуванні - це буде сприяти підвищенню якості аналітичної роботи як самих банків, так і банківського нагляду.
Валютний ризик при кредитуванні
При наданні кредитів в іноземній валюті крім кредитного ризику, який завжди присутній при кредитуванні незалежно від того, в якій валюті надається кредит, має місце також і валютний ризик.
Валютний ризик - можливість втрат, пов`язаних із зміною курсів іноземних валют. При цьому, ризик кредитної угоди визначається зміною валютного курсу на майбутній потік платежів в погашення заборгованості за кредитом.
Уповноважені банки при здійсненні кредитування в іноземній валюті покладають, як правило, валютний ризик на позичальника. Наприклад, за кредитною лінією ЄБРР для розвитку малих і середніх підприємств валютний ризик несуть безпосередні отримувачі кредитів. У зв`язку із погіршенням ситуації на грошово-кредитному ринку, яка призвела до підвищення курсу долару США, ряд підприємств-позичальників відчули на собі його негативний вплив. Враховуючи, що вартість кредиту у гривневому еквіваленті значно збільшилася, відповідно і потреба у гривні для купівлі іноземної валюти для погашення заборгованості за кредитом (у порівнянні з графіком повернення кредиту) також зросла.
Уповноважені банки самостійно оцінюють та приймають рішення щодо зниження валютного ризику при кредитуванні. При цьому, якість оцінки валютного ризику залежить від компетенції та професіоналізму працівників банку.
З метою досягнення мінімізації валютного ризику,пов`язаного з коливанням курсів валют, уповноважені банки мають застосовувати різні методи страхування (управління) валютних ризиків.
Суть основних методів управління зводиться до того, щоб здійснити валютообмінні операції до того, як виникне несприятлива зміна курсу, або компенсувати втрати від такої зміни за рахунок угод з валютою, курс якої змінюється в протилежному напрямку. Комерційні банки можуть здійснювати це через форвадні угоди, операції типу "своп", опціонні угоди, фінансові ф`ючерси, структурну балансировку (активів та пасивів, кредиторської та дебіторської заборгованості, яка дозволить перекрити втрати від зміни валютного курсу прибутком) тощо.
Враховуючи загострення ситуації на грошово-кредитному ринку та з метою підтримки ліквідності банків, зменшення валютних ризиків, що виникають при кредитуванні, Національний банк України прийняв ряд упереджуючих заходів. Серед них: обмеження кредитування в іноземній валюті уповноваженими банками суб`єктів господарювання придбанням тільки товарів критичного імпорту (які ввійшли до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.98 № 1145), зменшення загальної суми кредитів в іноземній валюті розміром, що не перевищує 20% кредитного портфелю банку. Крім того, рекомендовано комерційним банкам утримуватися від активних операцій, особливо по приросту кредитних вкладень та надання міжбанківських кредитів.
Ризик у зовнішньоекономічній діяльності
Коли у 1998 році значно загострилася ситуація на валютному ринку України внаслідок тяжкої кризи, яка охопила міжнародні фінансові ринки, зокрема фінансовий ринок Росії, державою були вжиті негайні заходи стосовно мінімізації ризику у зовнішньоекономічній діяльності. З
Loading...

 
 

Цікаве