WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Загальна характеристика діяльності банків на ринку цінних паперів, прибутковість, ліквідність та платоспроможність банку - Курсова робота

Загальна характеристика діяльності банків на ринку цінних паперів, прибутковість, ліквідність та платоспроможність банку - Курсова робота

вимоги, по якому може уступаться одною особою іншому), службовець зобов'язанням банку по виплаті розміщених у нього депозитів, повинний іменуватися депозитним сертифікатом, а аналогічний же документ, що виступає як зобов'язання банку по виплаті розміщених у нього ощадних вкладів - ощадним сертифікатом.
Варто мати на увазі, що сертифікати не можуть бути розрахунковим або платіжним документом.
Усі сертифікати, випущені комерційними банками, є терміновими, оскільки випуск цих цінних паперів до запитання законодавством не допускається.
Термін звертання сертифіката визначається з дати його видачі до дати, коли власник одержує право зажадання по цьому сертифікаті. Граничний термін звертання депозитних сертифікатів - один рік, ощадних - три роки. Якщо термін одержання внеску по сертифікаті прострочений, то сертифікат стає документом до запитання і банк зобов'язаний оплатити його суму негайно, на першу вимогу власника. У зв'язку з цим у банків виникає ризик одночасного пред'явлення до оплати великої кількості прострочених сертифікатів, що викликає необхідність тримати великі вільні ресурси. У російських комерційних банків у даний час цей ризик невеликий, оскільки відсотки нараховуються протягом терміну звертання сертифікатів, після витікання, якого відбувається інфляційне знецінення суми внеску. Та й вкладників, зацікавлених у простроченні своїх внесків, не так вуж багато.
Роблячи емісію сертифікатів, комерційні банки заздалегідь передбачають можливість дострокового пред'явлення їх до оплати. При достроковій оплаті банк виплачує власникові сертифіката його суму і відсотки, але по зниженій ставці, установленої банком при видачі сертифіката. Нормативними актами встановлено, що незалежно від часу покупки сертифікатів банк-емітент після закінчення терміну їхнього звертання зобов'язаний виплачувати власникам сертифікатів відсотки, розраховані по спочатку встановленій ставці. Сертифікати випускаються в звертання у формі спеціальних бланків, що повинні містити всі необхідні реквізити. Останні встановлюються спеціальними підзаконними актами.
Банк-емітент, перш ніж випускати сертифікати, повинний затвердити умови їхнього випуску і звертання в тому Головному територіальному керуванні Центрального банку України, де знаходиться кореспондентський рахунок банку. Умови повинні містити повний порядок випуску і звертання сертифікатів, опис їхнього зовнішнього вигляду і макет сертифіката. Вони представляються в орган, що реєструє, у десятиденний термін з дати ухвалення рішення про випуск сертифікатів. Орган, що реєструє, протягом двох тижнів розглядає представлені банком умови випуску і звертання сертифікатів на предмет їхньої відповідності чинному законодавству і банківським правилам. При відсутності претензій до умов випуску і звертання сертифікатів орган, що реєструє, видає банкові-емітентові лист про твердження умов випуску і звертання сертифікатів і одну копію затверджених умов. Одержавши лист про твердження умов, банк може приступати до випуску і поширення сертифікатів.
Поширюються сертифікати банком як безпосередньо через свої відділення, так і через брокерські фірми на умовах комісії.
У момент продажу сертифікатів їхній власник повинний заповнити бланк сертифіката і корінець сертифіката. Корінець сертифіката після підпису бенефициара або його уповноваженої особи відокремлюється від сертифіката і зберігається в банку.
Замість заповнення корінця сертифікатів припустимо вести реєстраційний журнал випущених сертифікатів з тими ж реквізитами, що й у корінці. Виправлення і помарки при заповненні сертифіката неприпустимі.
При настанні терміну зажадання внеску по сертифікаті банк здійснює платіж проти пред'явленого сертифіката і заяви власника з указівкою рахунка, на який повинні бути зараховані засоби. Для громадян платіж може вироблятися як у безготівковій формі, так і готівкою. Депозитні й ощадні сертифікати користуються стійким попитом у юридичних осіб і в громадян. Вони використовуються більшістю комерційних банків для швидкої мобілізації додаткових ресурсів.
2. Прибутковість банку.
У сучасній закордоннії банківськії практикці показники прибутковості розраховують з допомогою показників рентабельності. Виділяють три основних засоби розрахунку рентабельності банку: 1. Аналізують доходність капіталу банку (ROE) виходячи з балансових даних банку. Рентабельність капіталу (ROE) = Чистий прибуток / Акціонерний капіталОптимальні значення ROE, на думку західних аналітиків, повинні знаходитися в межах 10 - 20%. Значення ROE засновано на показниках ринку. Дана формула рентабельності капіталу або прибутку на власний капітал банку приблизно 30 років тому використовувалася для розрахунку рівня рентабельності банку, а в даний час її застосовують для визначення поточного доходу. 2. Використовують дані про рівень ставки доходності, необхідної інвестором. Можна сказати, що це ринкова величина, тому що всі інвестори потребують одного рівня прибутку. Загальна рентабельність банку = Дивідендний прибуток + Приріст капіталу. Отже, загальну рентабельність банку можна представити у вигляді співвідношення:
Загальна рентабельність = D1 / Р0 + (Р1 - Р0) / Р0 (Модель Гордона). де D1 - дивіденди на кінець року;РО - ціна покупки цінного паперу; Р1 - ціна продажу акцій.
Наприклад, якщо Di = 5 долл. , Ро = 100 долл. , Pi = 110 долл. , те, підставивши отримані дані у формулу Гордона, одержимо загальну рентабельність банку, рівну 15%. [5:100 + (110 - 100):100 = 15%]. Звичайно ця формула використовується для розрахунку рентабельності банку на кінець року. Її застосовують також для визначення поточної рентабельності. Ціна акціонерного капіталу банку (Р) залежить від доходності акцій (Е), темпів зростання доходів на одну акцію (G), коефіцієнта виплати дивідендів (DPR) і рівня ризику. Цю залежність математично можна записати так: Р/Е = F (G, DPR, RISK). 3. У останні роки для розрахунку рентабельності банку усе частіше стали використовувати формулу Шарпа. Професор Шарп запропонував досліджувати очікувану ставку доходності таким способом:E(R) = Rf + [ Е (Rm) - Rf] o В ( Модель Шарпа)де E(R) - очікувана ставка доходності (розрахункова величина);
Rf - безризикова процентна ставка (наприклад, по державних цінних паперах); Rm - ринкова ставка доходності, що укладається з безризикової ставки і ризикової премії;[ Е (Rm) - Rf] - ризик-премія, Е (Rm) - очікувана ринкова ставка; В - поправочний коефіцієнт, що визначає ринковий ризик. Наприклад, якщо Rf = 8%, Е (Rm) = 20%, pm (загальний ринковий ризик) = 1, те, отже, для банків р2, то ціна акцій банка знижується. Якщо 1=2, то ціна акцій залишається незмінної. Якщо 1<2, то ціна акцій банку зростає. Преваги акціонерів залежать від наступного : (1) чи зможуть вони реінвестувати кошту на більшвигідних умовах із погляду доходності (з урахуванням ступеня ризику), чим їм може запропонувати комерційний банк, акціонером якого вони є; (2) наявності податкової системи, що стимулює одержання ними дивідендів або інших прибутків на капітал; (3) пріоритетного використання коштів акціонерів на поточне або відстрочене споживання. Для урахування цих преваг акціонерів, у банках проводять аналіз елементів
Loading...

 
 

Цікаве