WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Управління кредитними ресурсами що виділяються міжнародними організаціями для кредитування малих підприємств( на прикладі Білоцерківського філіалу АПП - Реферат

Управління кредитними ресурсами що виділяються міжнародними організаціями для кредитування малих підприємств( на прикладі Білоцерківського філіалу АПП - Реферат

;
В) оцінкапродукції, що випускаються, попит, обсяги реалізації;
Г) перспектива розвитку позичальника, наявність джерел коштів для капітальних вкладень ;
Вся необхідна інформація, отримана банком при оформленні кредиту, зберігається в справі позичальника. Видача кредитів здійснюється з відкритих для цього позичкових особових рахунків шляхом сплати платіжних документів, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, видачею готівки через касу банку (при відсутності відкритих розрахункових рахунків).
Погашення кредиту і відсотків здійснюється з розрахункового (поточного) рахунку, через касу банку (при відсутності відкритих розрахункових рахунків) одноразово або з відстрочкою з підвищенням процентної ставки. Також погашення кредиту здійснюється в розстрочку, тобто частинами. Якщо розрахунковий рахунок знаходиться в іншому банку , то погашення здійснюється платіжними дорученнями .
Банківський кредит надається позичальникам у тимчасове користування усіх форм власності. Ці питання, пов'язані з користуванням кредиту, вирішуються на договірних умовах шляхом підписання кредитного договору. В якому обумовлюються : мета кредиту, розмір , порядок надання і погашення кредиту, термін користування, плата за кредит, форма забезпечення, повернення, періодичність надання банку форм звітності позичальника для контролю за цільовим використанням кредиту .
1.3.3 Принципи банківського кредитування
Банківське кредитування підприємств і інших організаційно-правових структур на виробничі і соціальні нестатки здійснюється при строгому дотриманні принципів кредитування. Останні являють собою основу, головний елемент системи кредитування, оскільки відбивають сутність і зміст кредиту, а також вимоги об'єктивних економічних законів, у тому числі й в області кредитних відносин.
До принципів кредитування відносяться: терміновість повернення, диференційованість, забезпеченість і платність.
Зворотність є тією особливістю, що відрізняє кредит як економічну категорію від інших економічних категорій товарно-грошових відносин. Без зворотності кредит не може існувати. Зворотність є невід'ємною рисою кредиту, його атрибутом.
Терміновість кредитування являє собою необхідну форму досягнення зворотності кредиту. Принцип терміновості означає, що кредит повинний бути не просто повернутий, а повернутий у строго визначений термін, тобто в ньому знаходить конкретне вираження фактор часу. І, отже, терміновість є тимчасова визначеність зворотності кредиту. Термін кредитування є граничним часом перебування позичених засобів у господарстві позичальника і виступає тією мірою, за межами якої кількісні зміни в часі переходять у якісні: якщо порушується термін користування позичкою, то спотворюється сутність кредиту, він утрачає своє справжнє призначення, що негативно позначається на стані грошового обігу в країні.
У ринкових умовах господарювання цьому принципу кредитування придається, як ніколи, особливе значення. По-перше, від його дотримання залежать нормальне забезпечення суспільного відтворення коштами , а відповідно, його обсяги, темпи росту. По-друге, дотримання цього принципу необхідно для забезпечення ліквідності самих комерційних банків. Принципи організації їхньої роботи не дозволяють вкладати їм притягнуті кредитні ресурси в безповоротні вкладення. По-третє, для кожного окремого позичальника дотримання принципу терміновості повернення кредиту відкриває можливість одержання в банку нових кредитів, а також дозволяє дотриматися свої госпрозрахункові інтереси, не сплачуючи підвищених відсотків за прострочені позички. Терміни кредитування встановлюються банком виходячи з термінів оборотності матеріальних цінностей, що піддаються кредитуванню і окупності витрат, але не вище нормативних.
З принципом терміновості повернення кредиту дуже тісно пов'язані два інших принципи кредитування, таких, як диференційованість і забезпеченість.
Диференційованість кредитування означає, що комерційні банки не повинні однозначно підходити до питання про видачу кредиту своїм клієнтам, що претендують на його одержання. Кредит повинний надаватися тільки тим клієнтам, що у стані його вчасно повернути. Тому диференціація кредитування повинна здійснюватися на основі показників кредитоспроможності, під якою розуміється фінансовий стан, що дає впевненість у здатності і готовності позичальника повернути кредит в обумовлений договором термін.
Оцінка кредитоспроможності позичальників, що просять кредит, проведена банками до висновку кредитних договорів, дає їм можливість деякою мірою підстрахувати себе від ризику несвоєчасного повернення кредиту (і зв'язаних з цим для банків збитків). Своєчасність повернення кредиту знаходиться в тісній залежності не тільки від кредитоспроможності позичальників, але і від забезпеченості кредиту.
В умовах планової економіки принцип забезпеченості кредиту трактувався нашими економістами дуже вузько: визнавалася лише матеріальна забезпеченість кредиту. Це означало, що позички повинні були видаватися під конкретні матеріальні цінності, що знаходяться на різних стадіях відтворювального процесу, наявність яких протягом усього терміну користування позичкою свідчило про забезпеченість кредиту і, отже, про реальність його повернення. Лише наприкінці 90-х рр. комерційні банки одержали можливість видавати своїм клієнтам кредити під різні форми забезпечення кредиту, прийняті в міжнародній банківській практиці. Таким чином, у сучасних умовах, говорячи про забезпеченість позичок, варто мати на увазі наявність у позичальників юридично оформлених зобов'язань, що гарантують своєчасне повернення кредиту: заставного зобов'язання, договору-гарантії, договору-поручительства.
Забезпечення зобов'язань по банківських позичках в одній чи одночасно декількох формах передбачається обома сторонами кредитної угоди в кредитному договорі, що укладається між собою.
Принцип платності кредиту означає, що кожен позичальник повинний внести банку визначену плату за тимчасове запозичене в нього для своїх нестатків коштів. Реалізація цього принципу на практиці здійснюється через механізм банківського відсотка. Ставка банківського відсотка - це свого роду "ціна" кредиту. Банку платність кредиту забезпечує покриття його витрат, зв'язаних зі сплатою відсотків за притягнуті в депозити чужі кошти, витрат по змісту свого апарата, а також забезпечує одержання прибутку для збільшення ресурсних фондів кредитування (резервного, статутного) і використання на власні й інші потреби.
Процентна політика, що проводилась Держбанком країни аж до 1988 р. мала цілий ряд серйозних недоліків. По-перше, процентні ставки по усіх видах банківського кредиту і по галузях господарства встановлювалися в централізованому порядку на урядовому рівні. По-друге, при їхньому встановленні об'єктивно не враховувалися терміни кредитування, у результаті чого відсотки по довгострокових кредитах були нижче, ніж по короткостроковим. Це йшло врозріз
Loading...

 
 

Цікаве