WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Енергобанк») - Дипломна робота

Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Енергобанк») - Дипломна робота

передбачуваних у майбутньому операцій по залученню і розміщенню засобів.
Як уже було зазначено вище, основою методів моделювання служить опис усіх властивостей фінансових інструментів, що впливають на грошовий потік цих інструментах. На основі такого опису з урахуванням передбачуваного руху процентних ставок і (для динамічного моделювання) передбачуваної зміни залишків по рахунках балансового і забалансового обліку можливе проведення моделювання з використанням спеціального програмного забезпечення. У результаті проведеного моделювання в АКБ "ЕНЕРГОБАНК" можливе одержання наступних звітів за станом на зазначену дату (період) у майбутньому:
баланс;
звіт про прибутки і збитки;
графік щодо гепів;
графік щодо дисбалансів дюрації;
графік по середньозважених ставках залучення і розміщення.
Можливе одержати й інші звіти.
Необхідною умовою реалізації методу моделювання є наявність в АКБ "ЕНЕРГОБАНК" автоматизованої інформаційної системи з докладною, повною і точною інформацією з використовуваних фінансових інструментів.
Переваги методу:
висока точність;
можливість аналізу всіх складового процентного ризику;
можливість аналізу всіх ефектів руху процентних ставок;
корисні побічні результати (прогноз ліквідності, прогноз виконання банківських нормативів).
Недоліки:
високаскладність практичної реалізації;
високі вимоги до автоматизованої інформаційної системи банку, повноти і точності використовуваної інформації;
необхідність оцінки вірогідності отриманих результатів іншими методами.
Найбільш простим способом контролю ризику є максимальне його виключення. Максимальне виключення ризику - основа методу нейтралізації вимог і зобов'язань. Даний метод припускає формування вимог і зобов'язань АКБ "ЕНЕРГОБАНК" синхронно в тому самому розмірі, на тих самих умовах, за винятком процентної ставки: процентна ставка по вимогах перевищує процентну ставку щодо зобов'язань на визначену фіксовану маржу, що покриває кредитний ризик банку і цільовий прибуток.
Широке використання тотальної нейтралізації очевидно знизило б конкурентноздатність АКБ "ЕНЕРГОБАНК" до неприйнятного рівня. До того ж, така нейтралізація все рівно не дає стовідсоткового захисту - банк залишиться під впливом економічної складового процентного ризику.
Переваги методу:
простота.
Недолік:
неприйнятне зниження конкурентноздатності банку.
Хеджирування процентного ризику - це його передача іншій стороні шляхом покупки і/або продажу похідних фінансових інструментів. Передача ризику виробляється, як правило, на організованих фінансових ринках (біржі, електронні системи торгівлі) або на двосторонній основі. Безпосереднє відношення до захисту від процентного ризику мають такі похідні фінансові інструменти, як процентні ф'ючерси, процентні опціони, процентні свопи, FRA, IRG. Але внаслідок взаємозв'язку ціни активу і процентної ставки по ньому захист від процентного ризику може бути зроблена шляхом купівлі-продажу й інших похідних фінансових інструментів (ф'ючерсів і опціонів на цінні папери і валюту, валютних свопів, ф'ючерсів на індекси ділової активності).
Хеджирування можна умовно розділити на два види в залежності від масштабів застосування:
1. Мікрохеджирування - хеджирування прибутку щодо окремих вимог і зобов'язань або визначеній комбінації з них.
2. Макрохеджирування - хеджирування прибутку в цілому або чистому процентному доході.
Хеджирування будь-якого виду (мікро- і макро-) може бути зроблене з використанням тих самих похідних фінансових інструментів.
Мікрохеджирувння - зручний спосіб захисту прибутку банку щодо окремих великих позицій і угод. Макрохеджирування може бути використане як допоміжний метод для подолання інерційності методів управління структурою зобов'язань і вимог (метод гепа, метод дюрації). Фактично банк-хеджер, сплачуючи спекулянтові премію за переданий ризик, розплачується за власну нездатність управляти структурою своїх вимог і зобов'язань, за неефективність своєї стратегії. Крім того, структура зобов'язань і вимог банку є свідомо більш гнучким інструментом захисту від ризику в порівнянні з похідними фінансовими інструментами. І нарешті, хеджируваня несе в собі додатковий набір ризиків. Видимо, такої ж точки зору дотримує Рад по стандартах фінансового обліку США (Financial Accounting Standarts Board, FASB), відповідно до інструкцій, якого хеджирування фінансовими ф'ючерсами повинне вироблятися по визначених вимогах або зобов'язанням, або визначеному наборові з них.
Нижче сформульовані переваги і недоліки хеджирування як методу контролю процентного ризику.
Переваги:
низька інерційність управління.
Недоліки методу:
макрохеджирування (у відмінності від мікрохеджирування) як основний метод - принципово менш ефективний спосіб, ніж обмеження ризику;
привнесення додаткових істотних ризиків, що важко піддаються оцінці і поза сферою контролю банку;
складність застосування на довгостроковий період (унаслідок низької ліквідності довгострокових похідних фінансових інструментів).
Застосування даного методу в українські умови додатково обмежується загальною нерозвиненістю фінансового ринку і відсутністю досвіду подібних операцій у більшості банків.
Метод ефективної границі. Даний метод заснований на додатку моделі визначення цін основних активів CAPM (Capital Asset Pricing Model) до задачі аналізу процентного ризику. Інша назва цього методу - метод вибірки середнього і відхилення. У рамках методу розглядається ефективність стратегії в залежності від зв'язаного з нею ризику. Під стратегією в даному випадку варто розуміти майбутній грошовий потік, породжуваний поточною структурою вимог і зобов'язань і можливою зміною цієї структури. Як показник ефективності стратегії береться математичне чекання поточної або майбутньої вартості грошових потоків або іншого фінансового показника, зв'язаного з прибутком і власним капіталом. За показник ризику, зв'язаного з заданою стратегією, приймається стандартне відхилення очікуваної ефективності. При аналізі процентного ризику як випадковий фактор, що викликає розкид ефективності кожної стратегії, розглядають рух кривої прибутковості.
При фіксованому значенні стандартного відхилення (ризику) існують дві стратегії, що дають різну ефективність. Ті з них, що дають велику ефективність, формують так називану ефективну границю. Задача визначення найкращої стратегії вирішується при двох обмеженнях:
обмеження "ефективність не менш заданої";
обмеження "ризик не вище заданого".
Ця задача може бути вирішена АКБ "ЕНЕРГОБАНК" шляхом послідовного застосування розглянутого раніше методу моделювання по черзі для кожної стратегії з набору припустимих і для деякого числа найбільш ймовірних сценаріїв майбутнього руху процентних ставок. Відкидаючи стратегії, що порушують задані обмеження, менеджери
Loading...

 
 

Цікаве