WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Енергобанк») - Дипломна робота

Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Енергобанк») - Дипломна робота

правильно встановлених потреб раціонально відібраних групспоживачів дозволяє банкові досягти бажаних результатів, а тому такий підхід з повним правом може бути зафіксований у якості основної його задачі.
Деякі банкіри дуже вузько розуміють місію банку. Це особливо стосується величезної кількості комерційних банків, що з'являються в нас, що бачать свою основну задачу в отриманні максимального прибутку. Аргументи проти важливості цієї задачі складно підшукати, однак отримання прибутку - це сугубо внутрішня проблема організації, висувати яку на перший план і тим самим обмежувати простір для прийняття управлінських рішень, було б, щонайменше, нерозумно.
Бажання отримати максимальний прибуток заважає аналізувати зовнішні фактори середовища, сприяє однобічному розгляду будь-якої виникаючої проблеми, що з'являється можливості/небезпеки, а також негативно впливає на прийняття наступних рішень, що часто приводять до малого ефекту. Банк живе, насамперед, за рахунок зв'язків із "зовнішнім світом". Вкладені банком гроші приносять йому прибуток тільки за рахунок того, що вони задовольняють чиюсь потребу. Тому основну задачу своєї діяльності банк повинен шукати саме в "зовнішньому світі", у задоволенні визначених споживачів.
Вибір місії визначається потенціалом і розміром банку. Чим більше ці показники, тим глобальніше виглядає основна задача. Для невеликих банків рекомендується обирати таку місію, що забезпечувала б їм достатній простір для діяльності й у той же час не вела до розпилення зусиль. Тут небезпечні дві крайності: вибір занадто складної або занадто скромної місії.
На вибір місії банку впливає ряд факторів, серед яких:
ў історія банку;
ў культура банку;
ў структура банківської організації;
ў якість керівництва.
Особисті якості керівника, а точніше його ціннісні орієнтації і мети, впливають не тільки на вибір самої місії установи, але і безпосередньо втілюються в стратегії банку. Серед ціннісних орієнтації керівництва виділяють:
ў теоретичні;
ў економічні;
ў політичні;
ў соціальні;
ў естетичні;
ў релігійні.
Цінності, що відносяться до тієї або іншої із зазначених груп, по-своєму й у різному ступені впливають на діяльність банку, його стратегічне поводження, тому вони повинні враховуватися при встановленні основної задачі [4, с.61].
Таким чином, місія банку, зафіксована в його офіційній програмній заяві, визначає основний напрямок діяльності організації і саму природу цієї діяльності.
Другим етапом формування господарського портфеля операцій банківського плану є встановлення цілей, що формуються на базі, як основної місії банку, так і визначених ціннісних орієнтації вищого керівництва.
У загальному значенні мети банку виступають як конкретне вираження його задач, сформованих як на загальному рівні, так і на рівні організаційних одиниць, і визначаються під впливом наступних факторів:
ў стримуючі фактори і можливості середовища;
ў вимоги пайовиків;
ў внутрішні ресурси;
ў загальна культура банку.
Розгляд цілей, встановлених банком у процесі стратегічного планування, доцільно проводити з погляду запропонованих до них вимог. Цілі повинні характеризуватися:
" конкретністю і вимірністю;
" орієнтацією в часі;
" досяжністю;
" сумісністю.
Конкретність і вимірність цілей допускає встановлення точних завдань у різних аспектах діяльності банку: завдання в області кадрових питань, оплати праці, надання окремих видів послуг або ж загальні економічні показники роботи організації. Вимірність цілей дозволяє керуватися ними при прийнятті конкретних управлінських рішень, стежити за тим, щоб діяльність банку була спрямована на їхнє досягнення.
Орієнтація цілей у часі - важлива їхня характеристика, що визначає співвідношення довгострокових, середньострокових і короткострокових цілей організації, що дозволяє визначити, не тільки сам результат, але і терміни його досягнення. У першу чергу банк формулює довгострокові цілі (на 5 і більше років уперед), у розвиток яких виробляються середньострокові і короткострокові цілі, що забезпечують виконання перших. З особливою старанністю варто підходити до розробки короткострокових цілей організації, звичайно встановлених на майбутній рік, що повинні бути основою для поточного контролю за роботою банку.
Досяжність цілей - принципова вимога при плануванні. Установлення мети без обліку реальних можливостей банку, впливу зовнішніх факторів, що виявляється явно не під силу організації, може мати сумні наслідки. Тут справа не стільки в технічній неможливості її здійснення, скільки у втраті такого важливого фактора, як мотивація персоналу. Скільки в таких випадках ні обіцяй працівникові за досягнення намічених результатів, якщо він буде впевнений у тому, що ця мета недосяжна, то і працювати він буде відповідно: без віри в кінцевий результат. Подібні ситуації характеризуються, як правило, тим, що банк не використовує навіть весь наявний потенціал.
Вимоги до сумісності цілей банку в цілому і цілей його організаційних одиниць, а також до сумісності цілей, встановлених на одному організаційному рівні, повинні в обов'язковому порядку враховуватися в процесі планування. Невідповідність цілей різних структурних підрозділів веде до незбалансованості і нестійкості всієї установи.
Таким чином, цілі конкретизують місію банку, описують набагато більше галузей діяльності організації і можуть торкатися наміченого рівня прибутковості, ефективності (зміни витрат на одиницю послуг, що робляться банком), показників обсягу і якості послуг, що робляться банком, розміру, складу і структури кредитних ресурсів. Крім того, цілі встановлюють у відношенні структури капіталу банку, технічного оснащення, впровадження нововведень, удосконалення організаційної структури банку, кадрових питань 28, с.64 .
1.2. Кон'юнктурний аналіз
Наступною стадією в розробці банківського плану управління господарським портфелем є розробка стратегії розвитку. Першим кроком на цьому шляху виступає оцінка й упорядкування потенційних ринкових можливостей і небезпек. З цією метою банкові випливає:
ў Виявити ринок, що обслуговується.
ў Оцінити ринково-виробничі характеристики сегментів.
ў Оцінити привабливість ринку.
Для визначення ринку, що обслуговується, зручно використовувати наробітки, зроблені на попередніх етапах управлінської діяльності і визначення ринку, а точніше ринкових сегментів, що банк обслуговує або збирається обслуговувати. Ринок визначається, як перетинання обраного класу клієнтів з банківськими продуктами.
Ринково-виробничі характеристики дозволяють дати всебічну оцінку ринку, де банк має намір діяти. Їх можна розділити на 4 основні групи:
1) ринкові характеристики;
2) показники послуг;
3) показники конкуренції;
4) характеристики середовища.
За допомогою ринкових характеристик можна оцінити стан
Loading...

 
 

Цікаве