WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Енергобанк») - Дипломна робота

Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Енергобанк») - Дипломна робота

власного капіталу. Для ефективності управління сукупним ризиком потрібно навчитися його вимірювати.
Менеджерам АКБ "ЕНЕРГОБАНК" варто взяти до уваги опис варіанта єдиної моделі банківських ризиків, розробленої в рамках істотних з погляду предметної області обмежень щодо діяльності банку. У цьому змісті модель можна вважати спрощеної.
Обмеження:
всі активи банку складаються з грошових коштів (каса + коррах) і дохідних активів;
кожен дохідний актив являє собою одноразове вкладення з одноразовим поверненням через заданий час;
по кожному дохідному активу вкладені кошти або повертаються в термін, або взагалі не повертаються;
кожне зобов'язання представляється як одноразове запозичення з одноразовим поверненням у заданий термін;
засоби щодо кожного зобов'язання вилучаються точно в термін;
ставки розміщення і залучення в банку збігаються з ринковими і фіксуються на момент відкриття активу або пасиву;
не враховуються податки і податкові пільги, непроцентні доходи і витрати, позабалансові операції.
У даний моментнемає принципових перешкод для АКБ "ЕНЕРГОБАНК", які б перешкодили усунути майже кожне з цих обмежень шляхом простого розширення моделі. Варіант моделі, не утримуючих істотних обмежень, називають повним. Деякі основні принципи, що ляжуть в основу повної моделі, вже присутні й у спрощеному варіанті.
Усі дохідні активи варто розділити на кілька типів. Розіб'ємо тимчасову вісь на періоди і кожен період з номером t поставимо у відповідність рельєф прибутковості pt у виді функції від типу активу і терміну інвестування. Іншими словами, pt(i,h) - ефективна процентна ставка (прибутковість), що встановилася на ринку в періоді t по активах І-го типу на термін h періодів. При цьому перетин цього рельєфу при фіксованому i є не що інше, як крива прибутковості по відповідному типі активів.
Аналогічно розділимо на кілька типів усі джерела залучення засобів (зобов'язання) і кожному періодові t поставимо у відповідність рельєф вартості залучення qt, що склався на ринку в цей період, тобто qt(i,h) - ефективна процентна ставка щодо зобов'язань І-го типу на термін h періодів.
Крім того, для кожного періоду t уведемо профіль валютних курсів kt як функцію від типів валют, тобто kt(v) - курс валюти типу v стосовно гривні, що відповідає періодові з номером t.
Грошові кошти АКБ "ЕНЕРГОБАНК" будемо вважати особливим активом, якому привласнимо нульовий тип. Для інших активів уведемо рельєф розміщення засобів At і рельєф частки повернення розміщених засобів mt:
At(i,h) - сума, інвестована в t-м періоді в активи І-го типу на термін h періодів, що виражена у валюті даного активу;
mt(i,h) - частка повернення активів І-го типу, відкритих у t-м періоді, терміном на h періодів.
У рамках даної моделі для кожного періоду можна обчислити майже всі необхідні для аналізу характеристики активів, зокрема:
суму в гривнях розміщених за період активів;
суму в гривнях надходжень у банк;
нарахований і реально отриманий за період процентний доход банку;
гривневу балансову і ринкову вартість активів банку.
Величини mt(i,h) характеризують якість активів, що може змінюватися в часі (за це відповідає параметр t). Хоча така постановка досить проста, вона дозволяє вимірювати кредитний ризик шляхом оцінки впливу майбутніх значень mt на доходи і вартість активів. Управління кредитним ризиком можна моделювати, як управління цими майбутніми значеннями.
Проте, настільки проста постановка має істотний недолік, пов'язаний з тим, що значення частки повернення і процентних ставок щодо активів кожного типу однозначно визначають найкращий тип активів для даного періоду з погляду співвідношення прибутковості і ризику. У реальному житті вибір оптимального співвідношення прибутковості і ризику далеко не однозначний.
Найбільш простий спосіб усунути цей недолік - вважати величину mt(i,h) випадкової. Тоді в оцінці і управлінні ризиком будуть брати участь як мінімум дві її характеристики:
mt(i,h) - середня частка повернення активів At(i,h);
st(i,h) - середньоквадратичне відхилення частки повернення активів At(i,h).
Якщо вважати mt(i,h) незалежною випадковою величиною, то середні значення суми надходжень у банк, реальних процентних доходів і ринкової вартості активів можна одержати з відповідних формул, якщо підставити в них замість m. Для визначення відповідних дисперсій замість m варто підставити s2.
У такій постановці співвідношення ризику і прибутковості визначається вже як мінімум двома числами: середнім значенням і дисперсією доходів. Однозначність вибору активу зникає.
Для кожного періоду t уведемо поняття рельєфу притягнутих засобів Bt:
Bt(i,h) - сума, запозичена в t-м періоді з джерела І-го типу на термін h періодів, що виражена у валюті даного зобов'язання.
У рамках даної моделі для кожного періоду менеджери АКБ "ЕНЕРГОБАНК" можуть обчислити майже всі необхідні для аналізу характеристики пасивів, зокрема:
суму в гривнях притягнутих за період засобів;
суму в гривнях виплат банку;
нарахована за період і реально зроблена процентна витрата;
гривневу балансову і ринкову вартість зобов'язань банку;
суму обов'язкових резервів.
Для кожного періоду поточне положення АКБ "ЕНЕРГОБАНК" визначається наступними показниками:
сальдо надходжень коштів;
чистим процентним доходом, нарахованим за період;
чистим процентним доходом, реально отриманим за період;
балансовою вартістю банку;
ринкова вартість банку.
Балансову і ринкову вартість АКБ "ЕНЕРГОБАНК" варто трактувати, як відповідну вартість власного капіталу банку.
Менеджерам АКБ "ЕНЕРГОБАНК" варто мати на увазі при узгодженні активів і пасивів наступні обмеження:
Обмеження 1. Гривневий розмір засобів, що можуть бути розміщені протягом періоду у виді дохідних активів, обмежений величиною, що складається з:
суми наявних до початку періоду коштів за винятком обов'язкових резервів;
суми надходжень у банк за винятком суми виплат банку по зобов'язаннях;
суми притягнутих протягом періоду засобів.
Сума коштів до кінця періоду являє собою суму коштів до початку періоду плюс сальдо грошових надходжень у банк плюс сума притягнутих засобів за винятком розміщених. При цьому будуть дотримані вимоги ЦБ щодо обсягів резервування, що для даної моделі означають, що величина обов'язкових резервів не перевершує суми наявних коштів.
Обмеження 2. Розмір залучення засобів обмежений вимогами до величини власного капіталу стосовно балансової суми активів або, як того вимагає Базельська угода, стосовно зваженого щодо ризиків суми активів. Вимоги адекватності власного капіталу в будь-якій формі приводять до обмеження зверху на розмір приваблюваних засобів і в тому числі на розмір засобів, які можна залучити протягом періоду.
Управління активами і пасивами полягає у виборі
Loading...

 
 

Цікаве