WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Форум») - Дипломна робота

Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Форум») - Дипломна робота

розгляд і затвердження стратегічного та оперативного планів, бюджетів, змін до них, участь у розробці політики?
аналіз ринкових тенденцій щодо процентних ставок, встановлення процентних ставок за наданими та залученими коштами?
оцінка тенденцій основних показників діяльності: прибутку, прибутковості активів, прибутковості капіталу, чистої процентної маржі, спреду?
аналіз вкладень та ресурсів із метою диверсифікації зобов'язань, запобігання надмірній концентрації активів, розгляд відповідних положень і лімітів?
оцінка загально банківської позиції щодо прийнятих ризиків (ризику процентної ставки, ліквідності, кредитного, валютного), розподіл коштів на основі зваженого ризику, вибір засобів хеджування?
підготовка висновків для Правління банку, директив та наказів підпорядкованим підрозділам.
Визначення стратегії банку тісно пов'язане з його організаційною структурою. Адже для реалізації намірів необхідна структура, яка дасть змогу динамічно управляти діяльністю установи (якщо вона неадекватна, то гальмуватиме розвиток системи). Проектування структури базується на стратегічних планах? з їх зміною відбуваються зміни і в організаційній структурі.
Стратегічне управління включає два взаємодоповнюючі процеси: вибір стратегічних позицій та управління в реальному часі. Можливості вітчизняних банків щодо планування власної діяльності зумовлені насамперед зовнішнім середовищем - економічною та політичною нестабільністю. Це призводить до невизначеності макроекономічних показників (приросту грошової маси, ВНП, інфляції)? параметрів ринків, на яких доводиться працювати? мінливості законодавчого поля та правового регулювання. Тому для банків часовим горизонтом планування, у рамках якого розробляються прогнозні показники, є рік? оперативне планування проводиться з розбивкою на квартали (місяці).
Розвиток планування гальмують фактори суб'єктивного характеру:
самовпевненість керівництва та не усвідомлення необхідності планування?
не розробленість методологічних засад і засобів планування в умовах нестабільної економіки.
Запитанням "Чи плануєте ви свою діяльність, і за якими параметрами?" можна поставити в глухий кут багатьох голів правління банків, які сьогодні рвуться до першої двадцятки 68, с.12 .
Плавання за своєю суттю є процесом формування цілей при передбачуваних обмеженнях з урахуванням початкових умов. При цьому існують певні вимоги до постановки цілей:
вимірюваністю та конкретність. Для банку - це встановлення цільових значень показників прибутковості, обсягу прибутку, чистої процентної маржі?
упорядкування цілей у часі - тобто визначення послідовності та термінів їх здійснення?
реалістичний підхід, що визначається наявними ресурсними обмеженнями та впливом зовнішніх чинників?
узгодженість, тобто досягнення одних цілей не повинно перешкоджати досягненню інших. Аспектом узгодженості є їх відповідність за напрямами діяльності (функціональний рівень) та за підрозділами.
При складанні планів враховуються фактори, які впливають на прийняття рішень при управлінні активами та пасивами, а саме:
оцінка економічних умов, що визначають середовище, в якому працює банк? ці умови є визначальними при встановленні процентних ставок, попиту на банківські продукти та послуги, забезпечення ресурсами?
аналіз конкурентів, який допомагає розробити політику щодо встановлення плати за надані та залучені кошти, тарифи?
оцінка потенційних можливостей зростання банку залежно від умов ринку, конкурентного оточення, внутрішніх ресурсів.
Суть управління активами та пасивами полягає у формулюванні стратегії та здійснення заходів, які допомагають привести структуру балансу банку у відповідність із його стратегічними програмами. Узагальнюючим моментом, якому підпорядковується управління, є формулювання завдання (місії). Як і будь-яка інша комерційна структура, банк прагне максимізувати свою ринкову значущість при збереженні прийнятного рівня ризику. Проте для вітчизняних банків зробити ринкову оцінку акцій практично неможливо, тому завдання формулюється, як правило, у термінах прибутковості та ризику.
1.4. УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
Стратегія управління відносно формування структури пасивів і активів насамперед повинна забезпечити належний рівень ліквідності. Проблема підвищення ліквідності комерційних банків - одна з важливих у регулюванні діяльності банків. Саме тому показники ліквідності належать до групи показників оцінки фінансового стану банку і деякі закордонні аналітики ставлять на перше місце за ступенем їх важливості для діяльності кредитної установи в цілому.
Термін "ліквідність" (від лат. Liquidus - рідкий, плинний) у буквальному значенні слова означає легкість реалізації, продажі, перетворення матеріальних цінностей на кошти.
Розглянемо ліквідність як багаторівневу систему, яка виглядає так:
ліквідність банківської системи держави?
ліквідність комерційного банку?
ліквідність балансу банку?
ліквідність активів?
ліквідність клієнтів.
Ліквідність банківської системи залежить від того, наскільки ліквідна держава в цілому, а також її окремі комерційні банки. Вона пов'язана з загальноекономічною ситуацією країни сьогодні. Політична стабільність, правове забезпечення банківської діяльності, розвиток економіки, фінансова стабільність, темп інфляції, зайнятість, регулювання банківської діяльності, система безготівкових розрахунків це ті фактори, які визначають ліквідність банку. Наприклад, швидкі темпи інфляції визначають короткостроковий характер основної частки пасивів банків, а це загрожує ліквідності банку і підвищує вимоги до неї. Зворотним прикладом є чітко розроблений у законодавстві механізм стягнення майна боржника при неповерненні кредиту, що підвищує надійність активів банку, а також, швидкість перетворення їх на гроші, тобто і ліквідність банку.
На ліквідність банківської системи безпосередньо впливають і інструменти грошово-кредитної політики держави. Серед основних інструментів слід виділити такі: облікова ставка НБУ та норма банківських резервів. Наприклад, високі норми резервування підривають ресурсну базу банків і змушують їх до більш ризикових операцій. Це знижує якість активів і, як наслідок, ліквідність банків. Наведені процеси, які безпосередньо впливають на послаблення ліквідності банків, багато в чому взаємопов'язані й потребують здійснення системи заходів, у тому числі й з боку держави.
Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками ісумами виконання зобов'язань банку, а також строками і сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати) 42, с.16 .
У сучасній банківський практиці не має єдиного підходу до розуміння поняття ліквідність банку. Так, у працях О.І. Лаврушина ліквідність банку передбачає "своєчасне виконання всіх взятих на себе зобов'язань, у тому числі тих, які можуть виникнути в майбутньому". При цьому джерелами засобів
Loading...

 
 

Цікаве