WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Форум») - Дипломна робота

Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Форум») - Дипломна робота

ризиками.
Першим кроком, що дозволяє визначити рівень відповідності та стабільності банківських операцій є аналіз активів а пасивів комерційного банку, причому методику аналізу ресурсної бази необхідно пов'язати з оцінкою основних напрямів розміщення ресурсів, визначити найважливіші для банку джерела коштів у взаємозв'язку з напрямами їх розміщення, провести аналіз активних операцій банку, дати оцінку їх ефективності.
1.2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ АНАЛІЗУ РЕСУРСНОЇ БАЗИ БАНКУ
Основними напрямами дослідження та аналізу активних операцій банку доцільно вважати аналіз структури активних операцій та оцінку економічної доцільності та ризику окремих активних операцій.
Аналізуючи структуру активів, пропонується враховувати такі моменти:
частку працюючих активів у балансі банку, яка має бути не менша за 45%-50%. Надмірна завантаженість балансу непрацюючими активами та майном призводить до зниження віддачі активів та втраті ліквідності?
співвідношення основних видів працюючих активів (кредитів та цінних паперів). Вважається, що частка кредитів у портфелі активів банку не повинна перевищувати 60%-65% валюти балансу, а частка цінних паперів має становити 20%-25%?
структуру кредитного портфелю. Аналіз має виявити частку міжбанківських кредитів, які особливо підлягають системним ризикам, частку забезпечених та незабезпечених кредитів, показати регіональну та галузеву структури вкладень, а також обсяги довготермінових та короткотермінових позичкових операцій 22, с.11 .
Для забезпечення збалансованості структури джерел фінансування, з одного боку, їх доцільно формувати залежно від кон'юнктури ринку, об'єктів кредитування, прибутковості активів та їхньої оборотності, з іншого боку - це активізація структури пасивів і активів, яка пов'язана з якісним удосконаленням уже існуючих видів та пошуком можливих варіантів модифікації банківських продуктів і послуг, не тільки для задоволення потреб наявних клієнтів, а також для освоєння нових сегментів ринку банківського обслуговування.
Специфічність банківського менеджменту та динаміки циркуляції грошових потоків створюють реальну можливість для знаходження оптимального сполучення різних напрямів поточної фінансової діяльності відповідно до рівня ліквідності й ризику.
Таким чином, завдання оптимізації полягає в постійному виборі з безлічі певних видів кредитно-інвестиційної діяльності банку такого набору, який дозволяє одержати максимальний результат із мінімальними витратами.
До того ж обсяг прибутку комерційного банку залежить від деяких чинників зовнішнього оточення. Для обліку та аналізу цих чинників, а також вирішення завдання ефективного використання фінансових ресурсів банку пропонується наступна модель:
де N - кількість виконаних операцій?
T - період дії операції?
t - період дисконтування?
Ri - прибуток від і-й операції?
r - реальна ставка прибутковості?
- ваговий коефіцієнт за критерієм прибутковості і-й операції?
K1, K2,…, Kn - коректуючи коефіцієнти, які відображають фактори зовнішнього
економічного середовища?
Зп.і - постійні витрати діяльності банку?
Зв.і - витрати, пов'язані з вибором найоптимальнішого рішення.
Наповнення моделі здійснюється у три етапи. На першому етапі з використанням результатів попереднього ранжирування прогнозної прибутковості фінансових операцій формуються варіанти поточного портфеля банківських операцій. Прогнозування прибутковості фінансових операцій - це самостійний вид аналізу, тому, щоб оцінити ефективність напрямів використаних фінансових ресурсів процедура прогнозування має розглядатися як необхідна умова побудови моделі управління ефективністю. На другому етапі розраховуються узагальнені витрати банку, і на третьому етапі аналізуються показники ефективності розглянутих варіантів поточного портфеля фінансових операцій банку.
Необхідною умовою підвищення вірогідності результатів щодо оцінки ефективності використаних фінансових ресурсів є облік показників ризику, для визначення яких застосовується оцінка ймовірності успішної реалізації включених до поточного портфеля напрямів розміщення фінансових ресурсів. Облік показників ризику містить можливі коливання рівня інфляції, які враховуються безпосередньо при дисконтуванні фінансових потоків. Показники ризику пропонується використовувати на завершальному етапі оцінки як результатів, так і витрат 70, с.37-38 .
Запропонована методика не претендує на повноту аналізу, але в будь-якому випадку постійний якісний аналіз дозволить швидко та наявно на базі доступної інформації одержати загальну картину стану фінансових вкладень для прийняття обґрунтованого рішення. Обмежена кількість варіантів напрямів використання фінансових операцій поточного портфелю комерційного банку може виступати як недолік моделі, однак вартість запропонованого методу полягає в його простоті, доступності інформаційного наповнення та високої вірогідності одержаних результатів.
Надзвичайно важливим також є процес формування банківських пасивів, оптимізація їх структури і, у зв'язку з цим, якість управління всіма джерелами грошових коштів, що утворюють ресурсний потенціал комерційного банку. У широкому тлумаченні під управлінням пасивними операціями розуміють діяльність, пов'язану із залученням коштів вкладників та інших кредиторів та визначенням відповідної комбінації джерел коштів для даного банку. У більш вузькому змісті під управлінням пасивними операціями розуміють дії, спрямовані на задоволення потреб банку в ліквідності шляхом активного пошуку та залучення позичених коштів.
Стратегія управління відносно пасивних операцій враховує співвідношення між витратами на залучення коштів та доходами, які можна буде отримати від вкладення цих коштів у позики, цінні папери та інші активи. Відповідно, взаємозв'язок між управлінням активними та пасивними операціями має вирішальне значення для прибутковості комерційного банку. При аналізі структури пасивних операцій необхідно звернути увагу на:
співвідношення власних та залучених коштів?
рівень залежності від міжбанківського ринку. Частка міжбанківських кредитів у сукупному обсязі залучених коштів не повинна перевищувати 10%-12%?
частку стабільних залишків на рахунках до запитання та на рахунках населення, яка повинна становити 70%-75% залучених коштів?
рівень залежності від різних секторів ринка депозитів, особливо від коштів населення, яке найбільше піддається паніці під час фінансових криз?
тривалість використання залучених ресурсів, що дозволяє оцінювати політику банку у сфері управління ресурсами.
Класифікація активів і пасивів, їх подальший структурний аналіз дозволяє розробити конкретні методи їх оцінки. Один із варіантів розглянутий нижче:
класифікація активів та пасивів за чутливістю до змін відсоткових ставок та термінів?
визначення величин відсоткової ставки тасуми за кожним видом активів та пасивів?
аналіз даних за допомогою відповідного інструментарію та критеріїв оцінки 22, с.11 .
До групи активів, чутливих до змін відсоткової ставки, слід відносити позики, видані за
Loading...

 
 

Цікаве