WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Чому я обрав професію банкіра? - Реферат

Чому я обрав професію банкіра? - Реферат


Реферат на тему:
Чому я обрав професію банкіра?
Спеціальність "Банківська справа" - та спеціальність, де окрім економічного досвіду працівнику потрібно мати ті риси характеру котрі я цінував і намагався розвинути протягом усього життя, а саме:
" Цілеспрямованість
" Чесність та відвертість
" Організованість (працівник повинен чітко організовувати свій робочий час)
" Комунікабельність
" Вміння торгувати
" Вміння віднайти потрібну інформацію
" Розрахунковість та надійність
Банківська справа - це одна з провідних галузей економічної діяльності, що також підносить її до елітної сфери діяльності. Саме тут крутиться основна частина капіталу, що й робить цю сферу такою впливовою на економіку держави. Банк є своєрідною торгівельною установою, де основним товаром є гроші.
Почавши своє навчання, я відчув ту студентську атмосферу, котра нагадує що кожна даремно проведена година це вже втрачені знання, котрі можуть знадобитись в близькому майбутньому, ніби увесь університет працює за таким девізом: знання сьогодні - робота завтра.
Термін "банк" походить від французького слова "banque" та італійського "banca", що відповідно означає "скриня", "лавка". "Скриня" вказує на те місце, де зберігають цінності, а "лавка" - це місце, прилавок, стіл, де обмінюють гроші і укладають грошові угоди з купівлі-продажу.
Сучасний комерційний банк - це складна організаційна структура, яка забезпечує надійне зберігання заощаджень та опосередковує платіжними інструментами виконання різних комерційних та фінансових угод. В економічній літературі концептуально сформувалося декілька підходів щодо практикування економічної сутності банку.
Професія банкіра в сучасному світі стала популярною. Але чим привабила особисто мене професія банкіра. Найчастіше виникає асоціація з великими капіталами і солідними клієнтами. І мало хто замислюється над тим, що банкір це людина, якій тисячі громадян довіряють свої гроші… А тому він має бути не просто фахівцем в економічній галузі. Це має бути і фінансовий стратег, і психолог, і порядна й чесна людина. І, звичайно, патріот своєї держави. Підготовка саме такого спеціаліста є пріоритетним напрямом багатьох навчальних закладів. А щодо моди і престижу?.. Не місце прикрашає людину, а людина місце. У рамках першого підходу комерційний банк розглядається як підприємство, що купує, виробляє і продає на ринку специфічні товари, які називають фінансовими послугами. За проведену підприємницьку діяльність комерційний банк отримує фінансовий зиск у вигляді прибутку. В процесі діяльності банк керується класичними законами вартості попиту та пропозиції. Особливістю підприємницької діяльності є те, що банки функціонують у сфері обміну, а не у сфері виробництва. Саме ця особливість визначає трактування банку як фінансового посередника, який регулює інтереси кредиторів і позичальників, виконуючи діяльність по заощадженню, кредитуванню та забезпеченню системи розрахунків. Саме комерційні банки мобілізують вільні грошові кошти шляхом відкриття депозитів та здійснюють діяльність по наданню комерційних, споживчих і заставних позичок, а також купівлю цінних паперів Уряду, та муніципальних облігацій. У результаті такої діяльності банк поєднує інтереси кредиторів та позичальників в просторі та часі, приймаючи на себе ризики неповернення коштів та невиконання зобов'язань.
В процесі виконання функцій безпеки і опосередкування фінансових угод банки збирають, зберігають, накопичують, модернізують, обробляють, контролюють та аналізують інформацію щодо своїх клієнтів. Таким чином, банки розглядаються як "інформаційні центри", "інформаційні процесори", де переробляється великий масив інформації. Якість інформаційних потоків визначає правильність рішень щодо кредитування, інвестування чи депозитної діяльності банку. В екстремальних випадках невдалі рішення можуть привести банк до фінансового краху.
Таким чином, комерційний банк можна визначити як підприємницьку структуру, що здійснює комерційну діяльність по заощадженню та розміщенню вільних грошових коштів в умовах якісного інформаційного простору з метою отримання прибутку для подальшого розширення та удосконалення власної діяльності.
Банки - один із найважливіших інститутів ринкової економіки. Вони являють собою центри організації міжгосподарських розрахунків у грошовій формі, центри зберігання тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб, центри кредитування у разі виникнення потреби в додаткових ресурсах. Стабільність і надійність банківської системи визначає ефективність суспільного виробництва і економічного розвитку.
Саме ці моменти досить сильно вплинули на прийняття рішення освоїти професію працівника банку.
Банківська сиcтема - одна з найважливіших і невід'ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.
Сьогодні, в умовах розвинутих фінансових, товарних ринків, структура банківської системи різко ускладнюється. З'явились нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів.
Українські банки змушені працювати в умовах підвищеного ризику, тому вони частіше, ніж їх закордонні колеги, бувають в кризових ситуаціях, приклади яких не зникають зі сторінок періодики. Причому більшість таких випадків пов'язана з неадекватною оцінкою банками власного фінансового стану, а також надійності і стійкості їх основних клієнтів і партнерів по бізнесу.
Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
У своїй дипломній роботі я намагатимусь показати деякі аспекти цієї широкої теми, це стосується оцінки фінансового стану банку. Мета, яку я ставлю при дослідженні цієї теми, полягає у вивченні методів, які використовуються у вітчизняній практиці при оцінці фінансового стану банку і порівняти їх із зарубіжним досвідом. Адже тепер ми маємо можливість співпрацювати із закордонними колегами не тільки на державному рівні, але і на рівні кореспондентських відносин банків. Отож, відслідковуючи деякі методи в діяльності закордонних банків, я хочу провести паралель щодо вітчизняних банків, дослідивши методику аналізу нормативних показників. На Україні тепер склались специфічні умови як в економічній сфері в цілому, так і в банківській системі зокрема. Це пов'язано насамперед із нестабільністю законодавства, втратою довіри населення до держави і до банків зокрема. Саме тому зберегти добрий фінансовий стан банку і забезпечити його ефективну діяльність є досить складно. Це вимагає особливих зусиль як з боку керівництва, так і з кожного працівника зокрема. При дослідженні цієї теми явикористовувала поряд із законодавчими актами Верховної Ради і Уряду нормативні акти Національного Банку України, спеціальні банківські документи, а також періодику і спеціальну літературу, що стосується даної теми.
Оскільки з 1.01.1998 р. в бухгалтерському обліку України відбулися зміни, що особливо стосується плану рахунків, то це також потягнуло за собою цілий ряд змін і в документах, які регулюють виконання економічних нормативів. Враховуючи ці зміни, я старалась прослідкувати методи і способи аналізу фінансового стану банку в динаміці. Для цього використовувала також фактичний матеріал діяльності Укрсоцбанку за певні конкретні періоди.
Важливість даної теми полягає, на наш погляд, у вивченні банківської системи через призму оцінки фінансового стану банку, аналізуючи його діяльність. Тепер надійність і фінансова стійкість - основні фактори, які впливають на свідомість клієнта при виборі банку.
Отже, за допомогою аналізу можна виявити тенденції діяльності, звернути увагу на слабкі місця
Loading...

 
 

Цікаве