WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа та грошово-кредитна система країни - Реферат

Банківська справа та грошово-кредитна система країни - Реферат

держави.
Банки як юридичні особи, економічно самостійні і повнстю не залежать від виконавчих і закоодавчих органів влади в рішеннях, які пов'язані з їх оперативною внутрішньою діяльністю.
Щодо правового впливу на банківську діяльність, то його можна поділити на зовнішній і внутрішній. До інструментів зовнішнього впливу на діяльність банків слід віднести закони Уряду України та нормативно-інструктивні документи НБУ.
Головним джерелом регламентації роботибанків є Закон України "Про банки і банківську діяльність" (грудень 2000 р.), в якому чітко розмежовується функції НБУ та комерційних банків.
НБУ як центральний банк працює відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (червень 1999 р.), де регламентується його законодавче право щодо впливу на роботу банків та її регулювання.
До інструментів внутрішнього впливу слід віднести наступні: статут банку; правила внутрішнього розпорядку; накази; розпорядження; інструкції і т.п.
Узагальнюючи світовий і вітчизняний досвід розвитку банківської справи можна прийти до висновку, що банківська діяльність складається із 3-х основних функцій:
1. Мобілізація грошових ресурсів у формі вкладів від юридичних і фізичних осіб.
2. Надання клієнтам позичок і створення нових платіжних засобів.
3. Здійснення розрахунків між клієнтами - суб'єктами економічних відносин.
Виконання усього комплексу посередницьких операцій можна вважати економічною ознакою банку - як центрального , так і комерційного.
3. Становлення грошової системи України
В період становлення державної незалежності Україна першою почала в умовах економічної та фінансової кризи будувати власну грошову систему, набувати досвіду емісійної справи, опановувати складний механізм грошово-кредитної політики. Становище ускладнювала нескоординованість економічної політики незалежних республік у сфері виробництва, товарообміну, грошових відносин. На початку 1992 р. у республіці панувала криза платіжних засобів. За цих умов з 10 січня 1992 р. в Україні запроваджено в обіг купони багаторазового користування як доповнення до рублевої готівкової маси з метою хоча б відносного збалансування грошової маси в обігу та відповідного обслуговування товарного ринку. Необхідність цього акта була викликана тим, що:
* з вересня 1991 року Україна практично не отримувала від ЦБРФ нових рублевих надходжень;
* напередодні 1992 року Україна вимушена була слідом за Росією піти на лібералізацію цін їх майже десятикратне підвищення.
Мета впровадження купоно-карбованця в структуру грошового обігу полягала:
* використати систему паралельного обігу рубля та купоно-карбованця, за якої частка виплати всіх видів доходів населення у новій грошовій одиниці мала розширятися поступово відповідно до наповнення товарного ринку;
* передбачалося, що поетапне запровадження в обіг купоно-карбованця забезпечить йому не лише достатню купівельну спроможність, а й певні конкурентні переваги порівняно з російським рублем;
* використати в обігу купоно-карбованець як перехідну тимчасову грошову одиницю;
* впровадити в обіг національну повноцінну банкноту гривню.
Проте очікуваного результату ці заходи не дали і намітилось різке знецінення купоно-карбованця. Причини:
1. Глибокий спад виробництва. У січні 1992 р. обсяг промислового виробництва скоротився на 19,8%, в тому числі товарів широкого вжитку на 28,1%, продуктів харчування на 41,2%. Роздрібний товарообіг знизився на 61%.
2. Різка нестача рублевої маси. Під впливом цього чинника весь готівковий обіг було переведено на купонне обслуговування. Нова грошова одиниця була позбавоена механізму, що мав підтримувати її відносну стабільність.
3. У рублевій зоні за ініціативою Росії було запроваджено нову систему взаєморозрахунків здійснення взаємних платежів через кореспондентські рахунки, які проходили лише через розрахунковий центр у ЦБРФ. В результаті рубель втратив функцію єдиної грошової одиниці.
4. В результаті повної купонізації сфери готівкового обігу відбувся її механічний відрив від обігу безготівкового, який продовжував обслуговуватися російським рублем. Утворилася спотворена ситуація, за якої валютний курс купона у процесі його використання в готівковому та безготівковому обороті роздвоївся. А це сприяло здійсненню масових фінансових спекуляцій, пов язаних з переведенням грошей з однієї форми обігу в іншу, переведення грошових капіталів з України в Росію.
І лише 12 листопада 1992 р. згідно з Указом Президента України "Про реформу грошової системи України" купоно-карбованець було впроваджено у сферу безготівкового обороту. Купоно-карбованець отримав статус тимчасової національної валюти і став єдиним на території України офіційним засобом платежу. Карбованець як тимчасову грошову одиницю, з точки зору сьогоднішнього досвіду, було введено не в кращий спосіб. Він прийняв на себе левову частку фінансових негараздів перехідного періоду і виконав цим свою історично-жертовну місію. На ньому методом спроб та помилок будувалась національна грошова система. Так завершився перший етап грошової реформи.
Проте позитивний потенціал купоно-карбованця себе практично вичерпав і його знецінення тривало. Крім того, тимчасова грошова одиниця не може виконувати одну з найважливіших фунуцій ринкового господарства функцію нагромадження. А без реаліації цієї функції не можна подолати економічну кризу, зупинити інфляцію, вирішити складні питання приватизації, проблеми платіжного балансу. Від зволікання із запровадженням в обіг власної грошової одиниці знижувався і міжнародний престиж України.
За цих умов особливої гостроти набуло питання про рішуче прискорення другого етапу грошової реформи запровадження в обіг гривні. 25 серпня 1996 року Президент України підписав Указ "Про грошову реформу в Україні", за яким:
1. З 2 по 16 версня 1996 року в обіг введена національна валюта України гривня та її сота частина копійка.
2. В обіг були випущені банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень та розмінна монета номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Емісія українських карбованців була припинена.
3. Українські карбованці підлягали обміну на гривні за курсом 100000 карбованців за 1 гривню, суми до 100 млн.укр.крб. обмінювалися на гривні готівкою, а понад 100 млн.крб. зараховувались на вклади в банках з правом їх вільного використання в гривнях.
4. Отже, на п ятому році незалежності Україна отримала найважливіший атрибут
Loading...

 
 

Цікаве