WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Механізм кредитування юридичних осіб і шляхи його вдосконалення - Дипломна робота

Механізм кредитування юридичних осіб і шляхи його вдосконалення - Дипломна робота

безпечного максимального рівня позики ненадійному кредитору.
З метою мінімізації впливу вказаного чинника на своєчасність погашення наданих позичок Національним банком України встановлені спеціальні економічні нормативи, що обмежують розмір наданих позик.
Конкуренція між банками за розмір та вплив на суспільство, може призвести до компромісу із кредитними принципами та до виникнення ненадійних позичок. Остаточні витрати на ненадійні позички завжди переважають тимчасовий виграш від розширення та впливу. [95, с.102]
В умовах зростання сум неповернених позичок посилюється значення контролю з боку банку за чітким виконанням умов кредитного договору. Першочергового значення тут набуває своєчасність сплати боржником чергових процентів і встановленої частини погашення основного боргу. Враховуючи, що кожній позиці властивий ризик невиплати процентів чи неповернення позики внаслідок непередбачених обставин, зрозумілим є намагання банку кредитувати лише перевірених позичальників, які добре себе зарекомендували. [38, с.66]
Однак в умовах нестабільності економіки таких клієнтів обмаль і обмежитися лише ними - це поставити під сумнів діяльність банку як кредитної установи. Тому довільно не втрачати можливості нарощувати обсяг позичкових операцій і за рахунок тих клієнтів, для яких властивий підвищений ризик. Адже саме для них характерна більша доходність у порівнянні з слаборизиковими. Беручи до уваги існування прямопропорційної залежності між величиною ризику і доходністю кредитних операцій, кожен банк у центр кредитної політики повинен ставити забезпечення збалансованості між ризиковістю та обережністю. Надмірна (невиправдана) ризиковість посилює загрозу падіння доходності банку внаслідок неповернення боргів, а то й невиплати процентів, тоді як перебільшена обережність знову ж таки не дає змоги використати багато які прибуткові можливості. [45, с.314]
Очевидною є необхідність регулювання кредитних ризиків та реалізація заходів щодо пом'якшення їхнього впливу на доходність банку.
Зарубіжна та вже й вітчизняна практика свідчать, що труднощі з поверненням основного боргу, а часто і відсотків по ньому, як правило, викликані негативним розвитком різноманітних процесів. Вони далеко не завжди мають форми прояву, особливо на початкових етапах. Тому загроза для зниження доходності банку на ранніх стадіях реалізації кредитного договору, яка ще чітко не проявилася, але свідчить про зародження у боржника фінансових труднощів, може бути своєчасно встановлена лише кваліфікованим менеджером банку. У нього є час і можливості застосувати заходи щодо їх попередження чи пом'якшення й захисту інтересів банку, перш ніж реалізація кредитного ризику зумовить зниження його доходності. [97, с.105]
Проте, невиконання боржником своїх зобов'язань перед банком не обмежується лише несплатою процентів і неповерненням позики. У цьому разі підривається репутація фінансово-кредитного інституту, тому що значний обсяг проблемних позичок веде до загрози неплатоспроможності банку, яка відлякує потенційних вкладників та інвесторів. Підвищення втрат від позичкових операцій викликає відплив із банку кваліфікованих спеціалістів через зниження обсягу прибутку як джерела їхнього матеріального заохочення. Слід враховувати й необхідність для фінансово-кредитного закладу здійснювати додаткові витрати, пов'язані з стягненням проблемної позички, атакож те, що певна частина банківського капіталу "мертвіє" в непродуктивних активах, що знижує дохідніть банку.
Виникнення проблемних позичок зумовлено різними причинами, найпоширенішими з яких є:
а) фактори, які не можуть контролюватися банком і перебувають поза сферою його діяльності;
б) прорахунки і помилки керівництва підприємства, яке одержало позику, або неефективна робота його трудового колективу;
в) недосконале й необгрунтоване дослідження кредитної заявки, некваліфікована розробка умов кредитного договору, здійснена банківськими фахівцями, та слабкий і несвоєчасний контроль за його виконанням. [98, с?35]
До причин виникнення проблемних позик, що викликані некваліфікованою діяльністю банківських спеціалістів, належать:
а) поверхневе вивчення заявки боржника на одержання кредитних ресурсів;
б) неправильна оцінка фінансових можливостей клієнта;
в) помилки в оцінці вартості й рівні ліквідності матеріальних та інших активів, що є забезпеченням позики;
г) відсутність або неякісне проведення контролю за фінансовим станом боржника та виконанням ним умов договору.
Обмеження кількості проблемних позичок багато в чому залежить від того, наскільки правильно визначений обсяг такої позички щодо конкретного позичальника. При цьому важливо обгрунтовано вибрати певний варіант видачі позички залежно від його обсягу, зокрема:
а) надання позички в повному розмірі шляхом зарахування коштів на
відповідний позичковий рахунок, а потім використання їх тоді, коли виникає
необхідність;
б) реалізація права на одержання позички поступово, залежно від моменту виникнення потреби в позичкових коштах;
в) одержання позичальником права на певний обсяг позички, але тимчасове його невикористання внаслідок зміни умов підприємницької діяльності.
Підвищення чи, навпаки, зниження кредитного ризику і відповідна динаміка доходності банку, залежно від цього багато в чому визначаються вимогами щодо кредитних операцій, які встановлюються кожним банком. Ці вимоги на практиці зводяться до таких положень. [51, с.68]
Фінансові ознаки проблемності позичок можуть виявлятися при
проведенні аналізу фінансової звітності. В даному випадку, зазвичай,
проблемності позичок не уникнути. Застережні сигнали фінансового характеру
можуть виявлятися через відхилення показників господарсько-фінансової
діяльності компанії-боржника від планових або очікуваних відхилень в системі
обліку і контролю боржника, або через модифікацію наданих йому позичок.
Остання виявляється у тих випадках, коли, наприклад, сезонні позички можуть
поповнюватися періодично і, в результаті, стануть постійним джерелом
фінансування затрат клієнта. Порушення обороту грошових потоків клієнта
примушує останнього до змін умов кредитування, пролонгації позик тощо.
Враховуючи те, що умови позик повинні відповідати їх меті, банку необхідно
проаналізувати невідповідність у використанні позичок і провести аналіз її
причин.
Висновки до другого розділу:
1. Проаналізувавши найпоширеніші термінологічні формулювання
кредитоспроможності, виявлено, що єдиного тлумачення цього поняття немає. Виходячи з цього було визначено сутність поняття кредитоспроможності, яке має не лише важливе теоретичне, а й практичне значення, оскільки визначає спрямованість і зміст процесу оцінки кредитоспроможності позичальників, а отже, і його результати.
2. Стосовно існуючої методології оцінки кредитоспроможності позичальників визначено, що немає єдиного концептуального підходу до побудови методик оцінки кредитоспроможності. Образно кажучи, методологія оцінки кредитоспроможності позбавлена концептуального "стрижня", бракує системного бачення
Loading...

 
 

Цікаве