WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Механізм кредитування юридичних осіб і шляхи його вдосконалення - Дипломна робота

Механізм кредитування юридичних осіб і шляхи його вдосконалення - Дипломна робота

.
50%
20%
тна
Сумнівна
20%
20%
20%
20%
100%
20%
10%
Безнадійна
0%
0%
0%
0%
0%
0%
0%
Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та відсотків за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань. Враховуючи зміни кон'юнктури ринку, комерційному банку рекомендується щоквартально, а також у разі кожної пролонгації кредитного договору проводити перегляд вартості заставленого майна, визначеної договором застави.
На підставі класифікації позик за ступенем ризику комерційний банк створює резерв щодо кожної їх групи. На підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування див.табл.2.5
Таблиця 2.5 Рівень резерву щодо кожної групи позичок.
Групи позичок
Рівень резерву
Стандартні
2%
Під контролем
5%
Субстандартні
20%
Сумнівні
50%
Безнадійні
100%
Отже, всебічний контроль зі сторони відділів банку за цільовим використанням позичок здатний забезпечити своєчасність і повноту повернення заборгованості, не допустити проблемних та сумнівних щодо повернення позик.
2.5. Робота банку з проблемними позиками
Проблемна кредитна заборгованість - це заборгованість за наданими
позиками та нарахованими за їх користування процентами, за якою порушений
графік погашення основного боргу та/або відсотків/комісійних або інших
доходів понад 30 днів, а також така, що була пролонгована або списана з балансу банку за рахунок відповідних джерел. До проблемної кредитної заборгованості також відноситься заборгованість за позиками, за якою порушено умови укладеної з банком угод щодо цільового використання коштів, а також така
заборгованість, за якою повністю або частково втрачено забезпечення її повернення.
Як показало дослідження кредитного процесу виникнення проблем при кредитуванні на більш загальному рівні пов'язано з тим, що негативний характер кредитних відносин і факти прямих втрат банків мають глибоке економічне підґрунтя.
По-перше, в умовах економічної кризи грошові потоки не завжди збігаються і не завжди обумовлюються потоками товарів. Через відсутність відпрацьованих економічних інструментів та ефективної системи управління грошовими потоками практично неможливо відслідкувати рух коштів. Тому після видачі позичок значна їх частка йде у "тінь". До того ж, при отриманні позички готівкою, зрозуміло, що буде надто складно або ж і зовсім неможливо простежити за рухом грошей та гарантувати своєчасне виконання боргових зобов'язань.
По-друге, стосовно безпосередньо банківської системи, за останні три роки прибутковість активів комерційних банків неухильно знижується. До цього
призвели: 1) значне скорочення доходу від кредитних операцій через зменшення кількості кредитоспроможних підприємств-позичальників, 2) підвищення конкуренції у сфері вкладень наявних ресурсів, 3) суттєве зменшення маси кредитних ресурсів.
Але в цих умовах банки мають здійснювати кредитування. клієнтів-позичальників для отримання доходів і свого розвитку. І тут також закладаються підвалини для неповернення боргів та виникнення збитків. Банки кредитують позичальників, які не є кредитоспроможними, показники фінансово-економічної діяльності, трапляється, не відповідають існуючим стандартам. При цьому банки частокеруються "кредитною історією" позичальника, яка підтверджує факти отримання і повернення певних сум позичок раніше.
По-третє, на етапі оцінки кредитної заявки та техніко-економічного обгрунтування інвестиційного проекту до неї банки в умовах підвищеної конкуренції вкладень наявних кредитних ресурсів не здійснюють детальну експертизу останнього для виявлення фактичної ефективності та реальності визначених у проекті строків окупності. Зовсім відсутні формалізовані оцінки ризику проектів і порівняльні характеристики декількох з них.
Крім того, на практиці досить часто виникають проблеми, пов'язані безпосередньо із реалізацією навіть дійсного інвестиційного проекту: невиконання зобов'язань контрагентами, виникнення непередбачених інвестиційних витрат, змін графіків поставок обладнання тощо. Це призводить до того, що банк іноді змушений надавати нові позички для того, щоб великі господарські об'єкти, у продукції яких зацікавлені споживачі, нарешті були введені у дію. Через це строки повернення позичок суттєво розтягуються у часі, а згодом переростають у суми неповернених позичок. [68, с.521]
Не спрацьовує для запобігання поверненню і існуюча система страхування наданих позичок. Страхові компанії, створені іноді за участю самих комерційних банків як співзасновників, не мають достатніх важелів впливу як на рішення самих банків стосовно надання позичок, так і на позичальників. Вони не мають достатніх коштів для відшкодування банку сум боргу і обмежують свою діяльність збиранням страхового внеску. За таких умов навіть час їх існування є досить обмеженим.
Такий інструмент гарантії позичок, як застава, також не дає бажаного результату через відсутність чіткої системи правових дій у разі виникнення факту неповернення боргу, а також економічних складностей щодо реалізації застави для погашення позички. [51, с.122]
Варто зауважити, що не дуже чітко та якісно працює моніторинг кредитного портфеля, який має на меті контроль за поточною діяльністю позичальника і встановлення вже на ранній стадії проблемних позик, які, можливо, не будуть своєчасно погашені. Крім вище розглянутих проблем, до таких самих негативних наслідків призводять деякі помилки допущені банками в процесі кредитування див.рис.2.6.
Рис.2.6. Основні причини виникнення проблемних позичок.
Розглянемо кожну з названих на рис.2.6. помилок виникнення проблемних позичок.
Самокредитування є однією з основних причин несвоєчасного повернення позичок. Практика самокредитування може набувати різних форм. Найчастіше це невиправдане використання позичок інсайдерами.
Про невиправдане інсайдерами використання банківських послуг свідчить видача їм позичок на пільгових умовах, пільгова ставка за депозитами чи пільгові комісійні, які не пропонуються іншим клієнтам банку. Тому в процесі аналізу необхідно визначити, що положення та механізми роботи з позиками, які було надано інсайдерам, не відрізняються суттєво від положень та механізмів стосовно інших схожих позичок в портфелі банку. У разі потреб необхідно внести зміни в кредитні положення банку щодо включення механізму кредитування інсайдерів. Для зменшення випадків самокредитування або пільгового режиму банку необхідно здійснювати чіткий контроль за видачею позичок. Тому слід ретельно вивчати позички з пільговими ставками або строками погашення, які було видано інсайдерам та їх спорідненим особам; позички, що спрямовані на невиробничі або навіть спекулятивні
Loading...

 
 

Цікаве