WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Види кредитів комерційних банків - Курсова робота

Види кредитів комерційних банків - Курсова робота

позичальника);
4) з регресiєю платежiв (тобто сплата основного боргу і процентів по кредиту здійснюється щоквартально, щомісячно, але в перші періоди суми внесків будуть вище, а в наступних будуть прогресивно скорочуватися);
5) пiсля закiнчення обумовленого перiоду (мiсяця, кварталу).
Порядок, форма погашення кредиту передбачаються у кредитному договорi. Дiючими правилами банку "Україна" передбачено, що погашення кредиту може здiйснюватися одноразово i в розстрочку (частково). Одноразове погашення позички передбачає її повернення в повнiй сумi у встановлений у кредитному договорi строк.
При погашеннi позички в розстрочку передбачається перiодичне погашення суми боргу, пов'язане з надходженням виручки вiд реалiзацiї продукцiї (проведення робiт, надання послуг) та iнших прибуткiв. У цьому разi в кредитному договорi може бути передбачено умовний строк погашення кредиту, конкретнi строки його погашення встановлюються виходячи з позичкової заборгованостi, що фактично склалася, наприклад, на початок кожного кварталу, року з урахуванням специфiки роботи позичальника та ходу реалiзацiї продукцiї.
За характером i способом сплати процентiв видiляють кредити:
1) з фiксованою процентною ставкою;
2) з плаваючою процентною ставкою;
3) зі сплатою процента одночасно з отриманням кредита (дисконтний кредит).
Позики з фiксованоюпроцентною ставкою характернi для стабiльної економiки, однак можуть видаватися на короткий термiн i в умовах iнфляцiї.
Очевидно, що в сучасних нестабільних економічних умовах більшість кредитних угод будуть передбачати в своїх умовах плаваючу процентну ставку.
Якщо надання кредиту відбувається за рахунок коштів, запозичених у Національного банку, то процентна ставка за користування кредитом встановлюється як облікова ставка НБУ плюс маржа (5 - 20%), і зміна процентів за користування кредитом буде залежати від того, наскільки змінюється облікова ставка НБУ.
В залежностi вiд цiльового спрямування кредит може бути виробничим чи споживчим.
Переважна частина кредитiв використовується у сферi виробництва та реалiзацiї сукупного суспiльного продукту i є важливим джерелом формування обiгових коштiв i основних фондiв. Водночас населення теж одержує значну кредитну допомогу на свої споживчi цiлi, насамперед це кредити на затрати, пов'язанi з покращенням житлових умов i створенням пiдсобного домашнього господарства, а також на придбання товарiв в кредит i невiдкладнiпотреби.
Споживчий кредит надається тiльки у нацiональнiй грошовiй одиницi фiзичним особам-резидентам України, строк користування споживчим кредитом не повинен перевищувати 10 рокiв.
Нерiвномiрнiсть розвитку кредитних вiдносин комерцiйних банкiв з приватним сектором свiдчить, з одного боку, про потенцiйну спрямованiсть банкiв на спiвробiтництво з недержавними суб'єктами-пiдприємствами та домашнiми господарствами, а з другого - про значнi труднощi, якi iснують на шляху розвитку цього спiвробiтництва. Глибока платiжна криза, що охопила в 1995 роцi всi сфери економiки, погiршення фiнансового стану та кредитоспроможностi приватних пiдприємств, посилення тиску на банки з боку державних структур внаслiдок того, що держава є акцiонером провiдних комерцiйних банкiв ("Україна", Промiнвестбанк, Укрсоцбанк тощо) iстотно ускладнили розвиток кредитних вiдносин комерцiйних банкiв з приватним сектором економiки в 1995-1996 роках.
ІІІ. Проблеми та перспективи застосування різноманітних
видів кредиту на Україні.
Однiєю з найважливiших функцiй комерцiйних банкiв є функцiя фiнансового посередника, коли, з одного боку, банки залучають заощадження вкладникiв, а з iншого - здiйснюють iнвестицiї (вкладання коштiв). Створення сприятливого середовища для цього i повинно стати серцевиною банкiвських реформ.
Різноманітні види кредитів, що надаються комерціними банками, призначені задовольнити потреби суспільства в тимчасових коштах і вирішити його виробничі, споживчі проблеми, сприяти розвиткові окремих чи всіх галузей народного господарства, зробити процес кредитування простішим і менш ризиковим.
Але на сучасному етапі розвитку української економіки існує обмаль проблем, які перешкоджають банкам надавати окремі види кредитів, сприяють зростанню частки небажаних видів кредитів (прострочених, пролонгованих, безнадійних і т.і.), що погіршує ліквідність та платоспроможність банків.
Як було вже сказано вище, одне з основних обмежень діяльності українських комерційних банків на сучасному етапі - неможливість і небажання комерційних банків проводити довгострокове кредитування. Це пов'язано з відсутністю довгих кредитних ресурсів, відсутністю серйозних позичальників, які б мали стійке фінансове становище, інфляцією, великим ризиком неповернення кредитів.
Але останнім часом в економіці України відбулися зміни, які примусять комерційні банки переглянути свою кредитну діяльність і збільшити частку довгострокового кредитування.
Економiчна полiтика уряду України та НБУ в 1995-1996 роках створила умови для фiнансової стабiлiзацiї. Це зумовило нову ситуацiю для дiяльностi банкiвських установ, особливiсть якої в тому, що багато банкiв, включаючи середнi i великi, взагалi не надавали середньострокових i особливо довгострокових кредитiв. Сфера їх дiяльностi обмежувалась переважно короткостроковим кредитуванням, розрахунково-касовим обслуговуванням клiєнтiв, операцiями з купiвлi-продажу валюти, роботою з державними цiнними паперами. При цьому слiд визначити iстотне зниження номiнальних процентних ставок по кредитах, а також поступову активiзацiю iнвестицiйної дiяльностi пiдприємств та пiдвищення їх попиту на середньостроковi та довгостроковi кредити, що вимагає вiдповiдної змiни в депозитнiй i кредитнiй тактицi i стратегiї, спрямованих на забезпечення фiнансової стiйкостi банку в умовах фiнансової стабiлiзацiї.
В 1997 роцi для України були характернi темпи iнфляцiї в 3% [26, с.92], i це викликає певнi проблеми для комерцiйних банкiв щодо забезпечення їх фiнансової стiйкостi, бо структура балансiв українських банкiв добре адаптована до значних рiвнiв iнфляцiї i могла б сприяти високiй дохiдностi їхньої фiнансово-посередницької дiяльностi. Однак така структура погано пристосована до операцiй в умовах невисокої iнфляцiї, i якщо українськi банки не будуть намагатися iстотно змiнити структуру своїх балансiв за низької iнфляцiї, то це неминуче викличе збiльшення їхнiх збиткiв i призведе до неплатоспроможностi.
Причина цього криється ось в чому. Зниження середньомiсячних темпiв iнфляцiї до рiвня менш нiж 3% зумовить рiзкi зрушення в порiвняльнiй дохiдностi рiзних комбiнацiй активiв i пасивiв. Вiдбудеться iстотне зниження номiнальних процентних ставок по всiх категорiях гривненвих працюючих активiв, включаючи кредити. Це, у свою чергу виклече рiзке скорочення процентної маржi
Loading...

 
 

Цікаве