WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Аналіз діяльності комерційного банку (на прикладі філії Придністровського Республіканського Акціонерно-комерційного Агропромбанку в м. Рибниця) (дипло - Реферат

Аналіз діяльності комерційного банку (на прикладі філії Придністровського Республіканського Акціонерно-комерційного Агропромбанку в м. Рибниця) (дипло - Реферат

необхідністю ефективного управління формуванням та використанням йогофінансових ресурсів.
?
капітал
довгострокові кредити;
термінові депозити;
цінні папери власного боргу
короткострокові кредити;
термінові депозити
кореспондентські рахунки банку;
кошти до запитання клієнтів.
Рис. 1.2. Групи пасивів за терміном залучення.
Джерелами фінансових ресурсів є власні, залученні та позичені кошти, структура яких визначає фінансову незалежність і платоспроможність комерційного банку.
Таким чином, фінансовий стан банку характеризується розміром і структурою капіталу і зобов'язань та їх розміщення у його активах. В умовах ринкової економіки аналіз фінансового стану взагалі і пасивів банку, зокрема, є об'єктивною необхідністю ефективного управління формуванням та використанням його фінансових ресурсів.
Метою аналізу є оцінка і визначення шляхів оптимізації структури капіталу і зобов'язань та ефективність вкладення фінансових ресурсів в активи банку, а також визначення фінансової стабільності і надійності та узагальнююча оцінка і прогноз майбутнього фінансового потенціалу.
Мета аналізу пасивів банку конкретизується у таких завданнях:
ў дослідження та оцінка динаміки, складу та структури капіталу і зобов'язань;
ў дослідження та оцінка платоспроможності та достатності капіталу;
ў дослідження та оцінка кредитів і депозитів;
ў дослідження та оцінка обгрунтованості розподілу прибутку;
ў узагальнююча оцінка розміру та структури капіталу і зобов'язань та ефективності вкладення фінансових ресурсів в активи банку;
ў розробка прогнозу конкурентоспроможності і розвідка фінансового потенціалу банку.
Загальна оцінка динаміки, складу і структури пасивів балансу
Загальний аналіз пасивів комерційного банку грунтується на застосуванні методик горизонтального, вертикального, порівняльного та коефіцієнтного аналізу.
Горизонтальний або трендовий аналіз дає можливість досліджувати динаміку капіталу і зобов'язань в цілому і по окремих видах. Розраховуються темпи росту (приросту) окремих показників за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їх зміни (або тренда).
Вертикальний (або структурний) аналіз грунтується на структурному дослідженні окремих показників пасивів. Визначається питома вага окремих структурних складових капіталу і зобов'язань. Відображає структуру джерел фінансових ресурсів.
Горизонтальний та вертикальний аналіз, при загальному вивченні зобов'язань і капіталу, зазвичай, здійснюються одночасно.
Теоретичний і методологічний аспекти аналізу власного капіталу
"Банківський капітал - це кошти і виражена у грошовій формі частка майна, що перебувають в розпорядженні банків та використовуються ними для здійснення операцій з розміщення коштів та надання послуг з метою одержання прибутку." [ 13, с.123 ].
Найпоширенішою є класифікація банківського капіталу за джерелом утворення:
" залучений капітал - це грошові кошти юридичних та фізичних осіб, залучені банком на вклади. Операції пов'язані із залученням коштів на вклади, мають назву депозитних, а таке залучення - депозитним;
" запозичення коштів на міжбанківському ринку, у ЦБ, або шляхом продажу власних боргових зобов'язань на грошовому ринку називається позиковим. Спільним для залученого та позикового банківського капіталу є те, що це чужі для КБ кошти, його зобов'язання перед вкладниками та кредиторами;
" власний капітал представляє собою грошові кошти та виражену у грошовій формі частину майна, які належать його власникам, забезпечують економічну самостійність і фінансову стійкість банку, використовуються для здійснення банківських операцій та надання послуг з метою одержання прибутку.
Сутність функцій власного капіталу полягає в тому, що він слугує, насамперед, для захисту інтересів вкладників, гарантування вкладів (чим вищий в країні рівень розвитку гарантування вкладів та здійснення активних операцій, тим менші вимоги до захисної функції власного капіталу і тим менша його сума може знаходитися в обороті банку), і кредиторів банку, для покриття можливих збитків від банківської діяльності.
Сутність регулюючої функції полягає в тому, що через фіксацію розміру власного капіталу регулюючі та наглядові органи впливають на діяльність КБ в цілому. Зокрема, встановлення нормативу платоспроможності має на меті не допустити надмірну мінімізацію комерційними банками власного капіталу заради максимізації отримуваних доходів, знизити ризик банкрутства КБ та підвищити рівень захисту інтересів вкладників і кредиторів.
Зрозуміти сутність власного банківського капіталу дозволяє класифікація його за різними ознаками (рис. 1.3).
?
Рис. 1.3. Класифікація видів власного капіталу комерційного банку.
Залежно від організаційно-правової форми діяльності комерційного банку його власний капітал поділяється на :
" Акціонерний - формується початково від випуску та розміщення акцій. У разі продажу акцій за ціною, вище ніж номінальна вартість, засновники (акціонери) комерційного банку одержують емісійний доход, який є складовою частиною власного капіталу.
" Пайовий - формується початково за рахунок внесків коштів та майна (паїв) у статний капітал банку. Пайові комерційні банки організуються на засадах товариств з обмеженою відповідальністю, в яких відповідальність кожного учасника обмежена розміром його вкладу.
Власний капітал у грошовій формі найбільш розповсюджений, універсальна і ліквідна, тобто легко трансформується в інші форми.
Власний капітал в матеріально-речовій формі формується у вигляді будівель, споруд, обладнання тощо.
Власний капітал у формі фінансових активів формується у вигляді внесків до нього акцій, облігацій тощо.
Залежно від форм власності розрізняються такі види власного капіталу комерційного банку: приватний, заснований на власності фізичних осіб; колективний, заснований на власності колективу, різних видів господарських товариств та підприємств; державний, який на правах власності належить державі.
За характером використання розрізняють власний капітал, що нагромаджується та, що споживається. Перший використовується у виробничих цілях, тобто для здійснення банківських операцій та надання послуг, а другий - споживається, тобто використовується, зокрема, на матеріальне стимулювання і соціальний розвиток колективу комерційного банку.
Виходячи із характеру використання в банківській діяльності власний капітал комерційного банку поділяється на робочий та неробочий. Робочим є власний капітал, який приносить банкові доход, а неробочим - якщо вкладений в активи, які не тільки не приносять банкові доход, а іноді фактично є збитками комерційного банку.
Залежно від способу розрахунку розрізняють балансовий та нормативний власний капітал. Балансовий - розраховується як різниця між балансовою вартістю активів та зобов'язаннями банку. Нормативний власний капітал
Loading...

 
 

Цікаве