WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Як людина пізнає Всесвіт - Реферат

Як людина пізнає Всесвіт - Реферат

численними внутрішніми суперечностями релігійних учень, а також з повною відсутністю яких-небудь переконливих практичних підтверджень релігійних уявлень.
Сліпа віра - це специфічно релігійний атрибут, їй немає і не може бути місця в науці. Неправомірно, наприклад, ставити питання: "вірить" чи "не вірить" учений, скажімо, в існування позаземних цивілізацій? Наука робить свої висновки тільки на основі фактичних даних, що є в її розпорядженні, і їх витлумачення з точки зору вже існуючих теоретичних уявлень чи спеціально для цієї мети розроблюваних. Ці висновки можуть мати різний ступінь достовірності, залежно від
надійності вихідних фактичних даних і результатів перевірки практикою наукових теорій, що застосовуються для їх пояснення. Але все це не має абсолютно нічого спільного з сліпою вірою типу релігійної. А там, де починається сліпа віра, наука закінчується.
В той же час певний елемент віри в процесі наукового дослідження все ж присутній: учений вірить у справедливість тих чи інших наукових уявлень, гіпотез чи теорій, у результати тих чи інших спостережень й експериментів... Однак у такої "віри" немає нічого спільного з сліпою релігійною вірою: вона має зовсім іншу природу - таку "віру" правильніше називати "впев-неністю", "переконаністю". Ця переконаність грунтується на багаторазовій перевірці наукових висновків, на випробуванні практикою методів наукових досліджень, на всьому колосальному досвіді розвитку природознавства й суспільних наук.
Для релігійної людини критерієм істинності є сліпа віра, а для вченого-матеріаліста - практика в самому широкому значенні цього слова. Саме практика - спостереження, експерименти, зіставлення висновків науки з реальною дійсністю, застосування наукових даних у виробничій та іншій діяльності людей дає змогу вченим відкидати помилки і неухильно просуватися по шляху дедалі глибшого пізнання об'єктивного світу.
Такимчином, сліпа віра фактично протистоїть не знанню, як іноді не зовсім точно стверджують, а практичній діяльності людей як критерію істинності наших уявлень про навколишню дійсність.
Людина пізнаюча. Ядром матеріалізму є філософська категорія матерії. Матерія - це об'єктивна реальність, що існує незалежно від людської свідомості й відображується нею. Матерія нестворювана, незнищенна і не-розривно пов'язана з рухом, зміною.
Об'єктивна реальність - це матеріальний світ у цілому в усіх його формах і проявах. Об'єктивна реальність існує незалежно від нашої свідомості і е первинною щодо неї'.
Поняття матерії як об'єктивної реальності - це гранично широке, узагальнене філософське поняття. В ньому відображені найбільш універсальні характеристики явищ, процесів, відносин і речей навколишнього матеріального світу. Поняття матерії - результат, виробле-ний у процесі практично-пізнавальної діяльності людства, підсумок практичного досвіду людського суспільства.
Фундаментальне положення матеріалізму - уявлення про єдність світу, яка полягає в його матеріальності. В світі немає нічого, крім матерії, що виступає в різних конкретних формах, наприклад у формі речовини чи різних полів: електричних, магнітних, гравітаційних і т. д. При цьому одні форми матерії можуть переходити в інші, наприклад речовина у випромінювання і навпаки.
Властивості реального світу і його закономірності існують незалежно від людини і людства; при цьому не має значення, чи відкриті вони наукою чи ні. Інакше кажучи, вони існують об'єктивно.
Однак не можна забувати про те, що пізнає навколишній світ саме людина. Пізнання - це, принаймні в умовах земної цивілізації, завжди людське пізнання, відображення об'єктивного світу людиною, суб'єктом. І характер цього відображення залежить як від властивостей об'єктів, що вивчаються, так і від потреб, властивостей і можливостей людини. Зокрема, саме остання багато в чому визначає вибір об'єктів для наукового дослідження. Наприклад, ми вже зазначали, що людина почала дослідження Всесвіту з вивчення небесних світил тому, що мала орган зору, здатний сприймати видиме світло. А якщо б цей орган був чутливим не до видимого
світла, а, скажімо, до радіохвиль, то Всесвіт здавався б людині іншим: вона "бачила" б його космічні об'єкти, які є джерелами радіовипромінення, і почала б вивчення Всесвіту "з іншого боку". В результаті побудова наукової картини світу відбувалася б іншим шляхом, і вона могла б на цей час помітно відрізнятися від тієї, яка фактично існує в нашу епоху.
Таким чином, наукове пізнання світу - це завжди процес суб'єкт-об'єктної взаємодії, в основі якого лежить практична діяльність людей. Діалектичний матеріалізм виходить з визнання існування об'єктивної реальності об'єкта незалежно від суб'єкта, від його свідомості. Водночас об'єкт і суб'єкт розглядаються в єдності, у взаємодії. Суб'єкт - це суспільна людина, яка пізнає і змінює матеріальний світ, активний носій діяльності, що виникає на основі суспільної практики. Під суб'єктом у різних ситуаціях можна розуміти і окрему людину і людські колективи, соціальні співтовариства і групи людей і навіть усе людське суспільство в цілому. Об'єкт - те, на що спрямована пізнавальна чи будь-яка інша діяльність суб'єкта. Суб'єкт у процесі своєї суспільно-історичної практичної діяльності перетворює об'єкт, "олюднює" його.
В той же час слід розрізняти об'єктивну реальність і предмет пізнання. Предмет пізнання - це зафіксовані в досліді і включені в процес практичної діяльності людини сторони, властивості і відношення об'єктів, що їх досліджують з певною метою в даних умовах та обставинах.
Було б зовсім неправильно ставити знак рівності між об'єктивною реальністю, що існує незалежно від нашої свідомості, і предметною дійсністю, яку виділяє пізнаючий суб'єкт у процесі наукового пізнання.
Іншими словами, не можна ототожнювати філософську категорію матерії з тими чи іншими природничо-науковими уявленнями про неї. Будь-які природниче-
наукові уявлення мають обмежений характер і не можуть охопити всієї нескінченної різноманітності матеріального світу.
Вище вже було зазначено, що діалектичний матеріалізм виходить з визнання існування об'єктивної реальності, об'єкта незалежно від суб'єкта, від його свідомості. В той же час об'єкт і суб'єкт розглядаються в єдності, у взаємодії.
Діалектичний матеріалізм визнає і вплив об'єкта на суб'єкт пізнання і активну роль останнього. Оскільки об'єкт пізнання виступає через призму пізнавальної активності суб'єкта, що здійснюється на основі практики і заради практики і перевіряється практикою, він є предметом пізнання, який не може бути повністю зведений до об'єкта пізнання '.
В той же
Loading...

 
 

Цікаве