WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Як людина пізнає Всесвіт - Реферат

Як людина пізнає Всесвіт - Реферат

тільки ті зауваження своїх критиків, що стосуються суто математичного боку його теорії. Така заява стала прямим наслідком філософської позиції Мілна, викладеної ним у книжці "Християнська ідея бога". Дослід повинен зайняти підпорядковане становище, твердив він, і відповідати картині Всесвіту, яку ми можемо вивести чистим розумом.
Інший англійський учений - відомий фізик А. Бддінгтон вважав, що всі закони природи нібито можна вивести без допомоги досліду, виключно шляхом логічних міркувань, на основі чистого розуму.
Справді, в ході теоретичних досліджень учені висувають ті Чи інші передбачення і припущення. А потім теоретичним шляхом з них виводяться всілякі можливі наслідки. Але справа у тому, що в основі таких вихідних припущень завжди лежать або вже існуючі, перевірені на досліді теоретичні уявлення, або конкретні реальні факти. А здобуті висновки в свою чергу за допомогою спостережень й експериментів зіставляються з існуючим у природі станом речей. Тому було б неправильним твердити, що фізики і астрономи "не знають, про що вони говорять".
Будь-які теоретичні побудови тільки тоді мають наукову цінність,коли вони прямо або посередньо пов'язані з реальною дійсністю, відображають об'єктивні властивості навколишнього світу. І про цей зв'язок не можна забувати ніколи.
Все, про що тільки-но говорилося, переконливо показує повну безпідставність звинувачення, яке сучасні релігійні теоретики кидають науці, звинувачення в недостовірності й неповноті наукових знань, що спирається на мінливість наукових уявлень. Ми переконалися, що ця мінливість насправді відбиває поступальний рух
науки, її дедалі глибше проникнення в сутність - рух од відносних істин до абсолютної.
Практика - критерій істини. З точки зору діалектичного матеріалізму вищим критерієм істинних наукових знань є практика, практична діяльність людей у найширшому значенні цього слова. Справедливість і дієвість цього критерію всебічно перевірена всією історією розвитку науки й людського суспільства; Коли б наука давала нам неправильні, викривлені уявлення про природу і її закономірності, людина не могла б здійснити жодного технологічного процесу, не могла б створити жодної машини, не могла б розв'язати жодного завдання, пов'язаного з необхідністю розуміння природних явищ. "Від живого споглядання,- зазначав В. І. Ленін,- до абстрактного мислення і від нього до практики - такий є діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об'єктивної реальності" І.
Практика багатоманітна і в різних конкретних умовах може виступати в різних формах. Висновки науки можуть перевірятися спостереженнями, експериментами, а також застосуванням цих висновків у виробничих і технологічних процесах, у конструкціях приладів, механізмів, машин, апаратів та інших технічних пристроїв і виробів.
Які ж конкретні форми критерію практики є в науці про Всесвіт? Через дистанційний характер астрономічних досліджень безпосередня практична перевірка тих чи інших висновків астрономічної теорії дуже утруднена, а в більшості випадків і нездійсненна.
Як відомо, астрономічні дослідження охоплюють величезний простір радіусом близько 10-12 млрд. св. років. Між тим донедавна сфера практичного застосування астрономічних знань була обмежена межами Землі. Та й застосування це по суті зводилося до розв'язання ряду завдань навігації і геодезії, а також до вимірювання часу. У цій сфері земна практика добре підтвердила надійність астрономічних даних, їх використання приводило до бажаних результатів.
Ще однією сферою, де справедливість астрономічних теорій могла бути підтверджена і підтверджувалася спостереженнями, була небесна механіка, чи, як її зараз називають, теоретична астрономія. Передбачені небесною механікою астрономічні явища - появи періодичних комет, затемнення Місяця і Сонця, збурення в русі планет і обчислені з урахуванням цих збурень їх майбутні розміщення на небі - відбувалися саме так і тоді, як це було розраховано.
З розвитком астрофізики в сферу людської практики почали залучатися результати вивчення фізичних процесів, що проходять у Всесвіті. Результати ці впроваджувались у фізичну практику і тим самим проходили ретельну перевірку, а те, що за їх допомогою діставала фізика, з часом виходило в життя і апробувалося вже загальнолюдською практикою.
Так, термоядерна теоретична модель джерела сонячної енергії, побудована на основі астрономічних спостережень Сонця, яка міцно увійшла в теоретичну фізику, реалізувалася потім у пристроях для здійснення термо-ядерних вибухів, а нині склала теоретичну основу конструювання керованих термоядерних реакторів, що обіцяють у недалекому майбутньому черговий технічний переворот в енергетиці.
Аналогічна історія мала місце з відкриттям четвертого стану речовини - плазми, яке також пов'язане з дослідженнями Сонця. Вивчивши цей стан, фізики не тільки розробили теорію плазми, а й дали їй вихід у практику. Газосвітні лампи, плазмові пальники для зварювання, плазмові двигуни для космічних апаратів, плазмові магнітогідродинамічні генератори - ось дале-
ко не повний перелік технічних пристроїв, у яких теорія плазмових явищ пройшла практичну перевірку. Плазма працює і в знаменитих "Токамаках" - прообразах майбутніх термоядерних реакторів.
Треба зазначити, що паралельно відбувається і зворотний процес: запозичені з науки про Всесвіт нові фізичні уявлення й ідеї, пройшовши через "горнило" фізики, знову повертаються в астрономію, допомагаючи глибше зрозуміти природу фізичних явищ, що відбуваються у космосі.
Нарешті, поява космонавтики і космічної техніки відкрила новий етап у розвитку практичної діяльності людства - етап безпосереднього залучення космічних явищ у сферу людської практики. Вперше в історії земної цивілізації сфера діяльності людей, у тому числі й практичного застосування наукових знань, переросла земні межі і охопила простір Сонячної системи. Тепер наукові уявлення про закономірності різних космічних процесів дістають застосування при конструюванні різних космічних апаратів, обчисленнях їх руху, при розробці програм наукових досліджень і експерименту на космічних орбітах, а значить, перевіряються критерієм практики безпосередньо у космосі.
Однак і в епоху космічних польотів величезна більшість космічних явищ досліджується дистанційними засобами. А якщо врахувати колосальні масштаби тієї сфери, вивченням якої займається астрономія, і реальні можливості проникнення в глибини Всесвіту навіть за допомогою найфантастичніших космічних апаратів майбутнього - таке становище збережеться надовго.
Та все ж і при вивченні найвіддаленіших космічних об'єктів і регіонів
Loading...

 
 

Цікаве