WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Наша Галактика - Реферат

Наша Галактика - Реферат

Реферат на тему:
Наша Галактика
Наша Галактика - це велетенський зоряний острів, до складу якого входить Сонце. Переважна більшість зір Галактики, а їх за сучасними оцін-ками налічується понад 200 млрд., сконцентрована в плоскому диску, що його ми бачимо на небі як світну смугу Чумацького Шляху, а також у спіральних відгалуженнях. У центрі Галактики знаходиться компактне згу-щення речовини - ядро, фізична природа якого і фізичні процеси, що відбуваються в ньому, нині в предметом детального вивчення.
Якщо говорити про масу видимої речовини нашої Галактики, то приблизно 95 % її припадає на зорі, а близько 5 % - на міжзоряний газ і пил. Простір Галактики пронизаний потоками заряджених частинок величезних енергій, а на міжзоряний газ діє магнітне поле.
Одна з головних труднощів, що з ними мають справу астрономи при вивченні Галактики,- наше внутрішнє положення в цій зоряній системі. Друга - поглинання випромінювання далеких галактичних об'єктів міжзо-ряною матерією.
Ці труднощі можна подолати, якщо вивчати Галактику в усіх діапазонах електромагнітних хвиль. Там, де ми чогось не можемо спостерігати безпосередньо, слід звертатись до теоретичних міркувань, що допомагають відновлювати ті ланки процесів і явищ, яких не вистачає.
Нарешті, і в цьому випадку велику роль відіграє вже знайомий нам метод порівняння. За межами нашої Галактики є безліч інших зоряних систем, які ми можемо спостерігати з боку, у різних ракурсах і на різних стадіях розвитку.
Порівнюючи їх одна в одною і з нашою Галактикою, виявляючи їх подібність і відмінність, з'ясовуючи причини цього, ми пізнаємо загальні закономірності будови й еволюції цих зоряних систем, а отже, і нашого зоря-ного острова.
Світ галактик. Галактики - основні структурні одиниці нашого Всесвіту. Одна з них міститься в сузір'ї Андромеди. Це велетенська галактика, схожа за своєю будовою на нашу, і складається вона із сотень мільярдів зір. Світло від неї йде до Землі близько 2 млн. років.
Галактика Андромеди разом з нашою Галактикою і ще кількома сусідніми галактиками меншої маси утворюють так звану Місцеву групу. Деякі з-поміж зоряних систем цієї групи, зокрема Велика й Мала Магелланові Хмари, є супутниками нашої Галактики. Разом з нею вони обертаються навколо загального центра мас.
Ще одне скупчення галактик розташоване в сузір'ї Діви. Воно є центром ще більш гігантської, ніж Місцева група, системи зоряних островів - Надскупчення галактик, до складу якого входить і Місцева група з нашою Галактикою.
Сучасним засобам астрономічних досліджень доступна величезна ділянка простору радіусом близько 10- 12 млрд. світлових років.
На цій ділянці розташовані мільярди галактик, їх сукупність зветься Метагалактикою.
За своїм зовнішнім виглядом галактики поділяються на три основні типи: еліптичні, спіральні й неправильної форми.
Наша Галактика належить до спіральних. А такі Галактики становлять близько 50 % зоряних островів. Ця обставина полегшує застосування методу порівняння.
Всесвіт. Останніми роками в науковій і науково-популярній літературі можна зустріти вирази типу "вік Всесвіту", "початок Всесвіту в часі", "радіус Всесвіту" тощо.
Як на перший погляд, подібні вислови суперечать нашим уявленням про вічність матерії, закону збереження матерії і руху. Однак суперечність ця уявна. Вона пов'язана із зміною змісту поняття "Всесвіт", яка сталася останніми роками в результаті розвитку астрономічних уявлень і філософської думки. Якщо раніше поняття "Всесвіт" вважалося тотожним поняттю "матеріальний світ", то тепер виникла потреба в їх розмежуванні, яка пов'язана не тільки з поглибленням наших знань про космічні явища, а й з розумінням того, що процес наукового пізнання є процесом суб'єкт-об'єктної взаємодії.
Матерія нескінченно розмаїта. Матеріальний світ - це незліченна кількість об'єктів, явищ, подій, процесів, зв'язків і відношень. Охопити їх усі без винятку, тобто пізнати всю матерію відразу, наука неспроможна хоча б з тієї очевидної причини, що момент, коли людина почала вивчати навколишній світ, віддалений від сьогоднішнього дня на кінцевий проміжок часу. Тому наука на будь-якому рівні свого розвитку здатна охопити і фактично охоплює лише певне коло явищ, процесів, зв'язків і відношень.
У процесі своєї практичної діяльності людина виділяє з нескінченного розмаїття матеріального світу скінченну кількість об'єктів, явищ, відношень, зв'язків, взаємодій: будує наукову картину світу. Картину, яка розвивається в міру нагромадження знань, відбиваючи дедалі глибші закономірності світобудови. Таким чином, наукова картина світу - це кінцевий "зріз" нескінченно різноманітної об'єктивної реальності.
"Якщо Всесвіт, що вивчається нами сьогодні, виник 20 мільярдів років тому, то з філософської точки зору важливим є визнання об'єктивного характеру цього процесу як космічного етапу саморозвитку матерії. Справа конкретної науки - фізики зрозуміти й описати цей процес. Можливим .є мислити й існування багатьох Всесвітів із складною топологією. Тому доцільно відрізняти термін Всесвіт природодослідника, яким позначаються наші відомості про Всесвіт, нагромаджені на даний момент часу, від філософського поняття матеріального світу. Це поняття включає у себе в прихованому вигляді всі майбутні досягнення у вченні про Всесвіт природодослідника" '.
Отже, сукупність відомостей про світобудову, нагромаджених наукою на даний момент часу, доцільно позначити терміном "Всесвіт природодослідника" на відміну від філософського поняття "матеріальний світ", що включає у себе в прихованому вигляді всі майбутні досягнення у вченні про "Всесвіт природодослідника".
"Всесвіт природодослідника" є результатом складної суб'єкт-об'єктної взаємодії. Він відображає реальні властивості матерії, але ставити питання про те, якими є ці властивості поза пізнавальним процесом, що його здійт онюе людство, безглуздо.
"Спір про дійсність чи недійсність мислення, яке ізолюється від практики, є чисто схоластичне питання",- підкреслював К. Маркс. Єдиний спосіб бачення дійсності - її бачення через призму практики.
Таким чином, людство в процесі своєї практичної діяльності реалізує свій "Всесвіт природодослідника", виділяючи з нескінченної багатоманітності матерії ті її властивості й закономірності, які мають най-більш важливе значення для практики, для самого існування людського суспільства, для його подальшого розвитку.
Теорія розширюваного Всесвіту. Основне завдання одного з найважливіших розділів сучасної астрофізики - космології полягає в тому, щоб вивчити структуру
простору Всесвіту у великих масштабах і закономірності його еволюції в часі.
У 1922 р. радянський математик О. О. Фрідман, аналізуючи рівняння загальної теорії відносності А. Ейнштейна, що описують поведінку Всесвіту, дійшов несподіваного висновку про те, що Всесвіт не може перебувати в стаціонарному стані: він має або розширятися, або стискатися, або пульсувати.
В подальшому висновки Фрідмана дісталипідтвердження в астрономічних спостереженнях, які виявили у спектрах галактик червоне зміщення
Loading...

 
 

Цікаве