WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Корисна інформація з астрономії (визначні дати, таблиці тощо) - Реферат

Корисна інформація з астрономії (визначні дати, таблиці тощо) - Реферат

неба.
Спостерігати бажано в одному й тому самому місці з добрим обзором (особливо в південній частині неба), там, де не заважає світло ліхтарів і вікон будинків. Закомпасом, Сонцем і Полярною зорею слід визначити напрями сторін горизонту. Бажано мати кишеньковий ліхтарик, який не дає яскравого світла, щоб при потребі поглянути на зоряну карту, зробити запис або замальовку в спеціальному зошиті для спостережень, у якому передусім треба написати дату і час проведення того чи іншого спостереження.
Неозброєним оком можна провести такі спостереження:
1. Зміна положення точки сходу і заходу Сонця. Для цього двічі на місяць (приблизно через 2 тижні) слід позначити час заходу (або сходу) Сонця, а також замалювати (відносно навколишніх далеких предметів) положення точки заходу. (сходу) на видимому горизонті. Спостереження, проведені з одного й того самого місця, дають змогу переконатися, що ця точка з часом змінюється.
2. Видимий рух і фази Місяця. Найкраще почати ці спостереження того вечора, коли Місяць видно як вузький серпик невисоко над горизонтом одразу після заходу Сонця. Замалювавши вигляд Місяця і визначивши приблизну кутову відстань його від точки заходу Сонця, ці спостереження слід повторити в наступні вечори в той самий час (одразу після заходу Сонця). Так можна буде простежити поступову зміну фаз Місяця та його переміщення на небі в напрямі, протилежному добовому обертанню неба.
Усі інші спостереження необхідно проводити, коли стемніє і стане видно слабкі зорі. Слід мати на увазі, що яскраве світло Місяця уповні заважає спостереженню зір.
3. Ознайомлення із сузір'ями і найяскравішими зорями треба починати з перших спостережень зоряного неба. Використовуючи рухому карту зоряного неба, слід знайти на небі і запам'ятати обриси сузір'їв Великої і Малої Ведмедиці, а також Лебедя, Ліри та Орла, в яких знаходяться яскраві (1-ї зоряної величини) зорі Вега, Денеб й Альтаїр. У зошиті для спостережень корисно записати, які сузір'я було видно увечері в південній частині неба. Щоб не забути обриси сузір'їв, слід час від часу знаходити їх на небі.
4. Спостереження добового обертання неба. Почавши спостереження сузір'їв, запам'ятайте положення яких-небудь яскравих зір відносно горизонту. Через одну-дві години повторіть ці спостереження і переконайтесь у переміщенні зір внаслідок добового обертання неба. Бажано сфотографувати навколополярну область неба з експозицією 1 год, як це описано в підручнику, тоді ви дістанете переконливе, документальне підтвердження явища обертання неба. (Див. п. З § 3).
5. Зміна вигляду зоряного неба протягом року. Через 2-З місяці після першого спостереження зоряного неба - взимку, а потім і навесні - треба повторно знайти на небі вже знайомі близькополярні сузір'я, а також сузір'я Тельця, Оріона і Великого Пса з яскравими зорями Альдебаран, Бетельгейзе і Сіріус. Під час спостережень зверніть увагу на колір цих яскравих зір, що відповідає їхній температурі. Пригадайте, які сузір'я спосте-рігалися восени в південній частині неба, і переконаєтесь у тому, що вигляд зоряного неба протягом року змінюється.
6. Спостереження метеорів. Спостерігати метеори доцільно в той час, коли Земля зустрічається з одним з метеорних потоків. Про дати спостережень і сузір'я, в якому знаходиться його радіант, можна довідатися в "Шкільному астрономічному календарі".
7. Рух планет. Користуючись астрономічним календарем і зоряною картою, самостійно або з допомогою вчителя знайдіть на небі планети, які видно в цьому місяці. Таке спостереження треба провести у вересні і точно замалювати положення планет серед зір тих сузір'їв, у яких їх видно. Через 1-2 місяці слід повторити замальовку і з'ясувати, як перемістилась планета.
Спостереження в телескоп або бінокль (бінокуляр), що проводяться під керівництвом учителя.
За допомогою згаданих приладів можна побачити:
1) сонячні плями (обов'язково крізь темний фільтр); 2) нерівності межі дня і ночі на Місяці, найбільші місячні кратери; 3) супутники Юпітера і кільця Сатурна; 4) зоряну структуру Молочного Шляху; 5) зоряне скупчення Плеяди; 6) подвійні зорі в сузір'ях Великої Ведмедиці і Ліри; 7) галактику в сузір'ї Андромеди (восени); 8) газову туманність в Оріоні (взимку).
Серед-
Екваторіальний
Зоряний
Нахил
Кількість
ня гу-стина 103кг/м3
діаметр
Стиск
період обертання навколо осі
екватора до площини орбіти
відомих супутників планет
У діа-метрах Землі
км
5,4
0,38
4900
0
58,65 діб

__
5,2
0,95*
12100*
0
243,0** діб
177°
-
5,5
1,00
12756
1/298
23год
23°27'
1
56 хв 4 с
4,0
0,53
6800
1/150:
23год
25°
2
37 хв 23 с
1,3
11,2
142000
1/16
9год
3,1°
не менше 16
50хв***
0,6
9,5
120000
1/10
Югод
26°,4
не менше 17
14 хв***
1,3
3,9
50000
1/40:
10,8 год:**
98°
14
1,6
3,9
50000
1/60
15,8 год:
29°
2?
1-1,5
0,2
2800:
?
6,4 діб
?
1
1,4
109,1
1 392 000
0
25,4 діб
7° 15'
-
* Діаметр твердої поверхні. *** На екваторі. ** Обертання зворотне. Двокрапка (:) означає неточність числа.
них ліній з певною широтою місця, в якому користуватимуться картою: для Москви, наприклад (широта 56°), лінія з позначками 55° і т. д. Круг кладуть на карту так, щоб по-трібна година (години позначені по краю накладного круга) була напроти відповідної дати (місяці й числа позначено по краю зоряної карти). Тоді у вирізі накладного круга будуть ті сузір'я і зорі, які в даний момент перебувають над горизонтом і до того ж саме у вказаних картою напрямах і положеннях відносно горизонту.
Край вирізу в накладному крузі позначає горизонт, а поблизу центра вирізу знаходиться зеніт. Точки горизонту позначені на накладному крузі.
Відповідність показів карти спостережуваній картині зоряного неба буде повною, якщо карту розмістити над собою горизонт.
VI. ТАБЛИЦЯ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ
Зоряний період обертання, роки
Синодич-ний період обертання, доби
Середня відстань від Сонця
Нахил орбіти до ек-ліптики
Маса (у ма-сах Землі)
а. о.
млн. км
Меркурій Венера Земля
0,241і 0,6152 1,000
116 584
0,387 0,723 1,000
58 108 150
7°00' 324
0,06 0,82 1,00
Марс
1,881
780
1,524
228
1 5*1
0,11
Юпітер
11,86
399
5,203
778
1
Loading...

 
 

Цікаве