WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Корисна інформація з астрономії (визначні дати, таблиці тощо) - Реферат

Корисна інформація з астрономії (визначні дати, таблиці тощо) - Реферат

Корисна інформація з астрономії
Таблиці астрономічних розрахунків.
Визначні дати освоєння космосу
І. ДОВІДКОВА ТАБЛИЦЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВЕЛИЧИН, ЩО ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В АСТРОНОМІЇ
(ВЕЛИЧИНИ КОРИСНО ЗАПАМ'ЯТАТИ)
Видимий кутовий діаметр Сонця і Місяця 1/2°
Нахил екліптики до екватора 23 1/2 °
Весняне рівнодення ........ близько 21 березня
Літнє сонцестояння ........ 22 червня
Осіннє рівнодення ......... 23 вересня
Зимове сонцестояння ........ 22 грудня
Тривалість року .......... 365 діб 5 год 49 хв
Тривалість синодичного місяця (проміжок
між двома однаковими фазами Місяця) 29 1/2 доби
Тривалість зоряного (сидеричного) місяця
(період обертання Місяця навколо Землі) 27 1/3 доби
Середній радіус Землі ....... 6370 км
Різниця екваторіального і полярного радіусів Землі ........... 21 км
Діаметр Місяця порівняно з діаметром Землі ............. 1/4
Діаметр Сонця порівняно з діаметром
Землі ............. 109 діаметрів Землі
Діаметр найбільшої планети (Юпітера) 11 діаметрів Землі
Найкоротший період обертання планети
(Меркурія) ........... З місяці (88 діб)
Найдовший період обертання планети
(Плутона) ............ 250 років
Маса Сонця порівняно з масою Землі 330 000 мас Землі
Температура поверхні Сонця ..... 6000 К
Середній період зміни кількості сонячних
плям .............. 11 років
Середня відстань Місяця від Землі . . . 384 000 км
Середня відстань Землі від Сонця, або
1 астрономічна одиниця ....... 150000000 км
Відстань від Сонця до найближчої планети (Меркурія) порівняно з відстанню Землі від Сонця ............ 0,4 а. о.
Середня відстань від Сонця до найдальшої
планети (Плутона) ......... 40 а. о.
1 парсек ............ 206265 а.о., або З св. року
Число зір, що їх видно неозброєним оком близько 6000
Температура зір .......... від 3000 К (червоні зорі) до 30 000 К (голубуваті зорі)
Вік земної кори .......... близько 5 млрд. років
ВІК СОНЦЯ. ........... - 6 млрд. років
Поперечник нашої зоряної системи Галактики. ........... 100000 св. років
Відстань до найближчої спіральної зоряної
системи - галактики в сузір'ї Андромеди 2000000 св. років
II. ГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ
- альфа - йота - ро
- бета - каппа - сигма
- гамма - ламбда - тау
- дельта - мі (мю) - іпсилон
- епсилон -ні (ню) - фі
- дзета - ксі - хі
- ета - омікрон - псі
- тета - пі - омега
III. НАЙБІЛЬШ УЖИВАНІ НАЗВИ ЯСКРАВИХ ЗІР
Алголь - Персея Кастор - Близнюків
Альдебаран- Тельця Міцар - В- Ведмедиці
Альтаїр - Орла Поллукс - Близнюків
Антарес - Скорпіона Полярна - М. Ведмедиці
Арктур - Волопаса Проціон - М. Пса
Беллятрікс - Оріона Регул - Лева
Бетельгейзе - Оріона Рігель - Оріона
Вега - Ліри Сіріус - В. Пса
Денеб - Лебедя Спіка -- Діви
Капелла - Візничого Фомальгаут- Південної Риби
IV. СПИСОК ДЕЯКИХ ЯСКРАВИХ ЗІР, ЯКІ ВИДНО В СРСР
У таблиці позначення спектра водночас є вказівкою кольору: О, В - голубі зорі, А - білі, F - жовтуваті, G - жовті, К - оранжеві, М - червоні, , - повільно змінюються внаслідок переміщення земної осі.
Зоря
Зоряна
величина,
т Пряме
сходження,
а
Схилення, б
Спек-
траль-
ний
клас** Темпе-
ратура
Відстань
у парсеках
Тельця
Оріона
Візничого
Оріона
В. Пса
Близнюків
М. Пса
Близнюків
Лева
Діви
Волопаса
Скорпіона
Л"ри
Орла
Лебедя
Південної
Риби
1,06
0,34
0,21
0,92*
-1,58
1,99
0,48
1,21
1,34
1,21
0,24
1,22*
0,14
- 0,89
1,33
1,28
ГОД ХВ
4 33,0
5 12,1
5 13,0
5 52,5
6 42,9
7 31,4
7 36,7
7 42,3
10 05,7
13 22,6
14 13,4
16 26,3
18 35,2
19 48,3-
20 39,7
22 54,9
0 /
+ 16 25
-8 15
+ 45 57
+ 7 24
-16 39
+ 32 00
+ 5 21
+ 28 09
+ 12 13
-10 54
+ 19 27
-26 19
+ 38 41
+ 8 44
+ 45 06
-29 53
к
в
о
М
А
А
Р
К
А
В
К
М
А
Р
А
А
103К
3,5
12,8
5,2
3,1
16,8
10,4
6,9
4,6
13,2
16,8
4,7
5,1
10,6
8,4
9,8
9,8
20,8
330
13,7
200
2,7
13
3,5
10,7
25,6
47,7
11,1
52,5
8,1
5,0
290
7,0
* Дещо змінюють свою яскравість. ** Груба класифікація.
V. ВКАЗІВКИ ДО АСТРОНОМІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Спостереження основних небесних явищ кожним учнем дуже важливі для успішного вивчення астрономії. Такі спостереження слід проводити в ясну, безхмарну погоду, враховуючи погодно-кліматичні умови місцевості. В середній смузі європейської території країни треба прагнути виконати якомога більше спостережень у вересні й жовтні, поки ще часто бувають ясні вечори і не так холодно. У листопаді й узимку ясна погода буває досить рідко, а холод утруднює спостереження. З березня кількість ясних вечорів збільшується, але темніє дедалі пізніше.
Крім того, слід пам'ятати, що деякі астрономічні явища не можна бачити в зручний для нас час, їх спостерігають тоді, КОЛР вони відбуваються, а це буває і пізньої ночі, і рано вранці, за темнення взагалі трапляються рідко. Тому треба використовував кожну можливість.
Час спостереження тих чи інших явищ та умови їх видимості можна визначати, користуючись "Шкільним астрономічним календарем" і рухомою картою зоряного
Loading...

 
 

Цікаве