WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Космічна промисловість України - Курсова робота

Космічна промисловість України - Курсова робота

Проект „Старт з пустелі" передбачає надання пускових послуг з космодрому Байконур. Проект розробляється під егідою спільного підприємства „Сі лонч". Протягом 2000—2002 років планується здійснити модернізацію ракети-носія „Зеніт-2" у „Зеніт-2М" з початком комерційних запусків цих ракет-носіїв у 2002 році. На базі міжконтинентальної балістичної ракети РС-20 (58-18 „Сатана") при активній співпраці українських та російських підприємств у 1999 році створено ракету-носій „Дніпро". Протягом 2000—2003 років планується розробити модифікації цього носія, що дозволить збільшити масу корисного навантаження, яке виводиться на кругову орбіту, та доставляти на орбіту, перехідну до геостаціонарної, корисне навантаження масою до 500 кг. Ракета-носій „Дніпро" повністю відповідає найвищим вимогам розробників космічних апаратів, а можливості стартового та технічного комплексу дозволяють запускати ракету-носій з високою частотою. Учасниками комерційного проекту „Дніпро" є Російська Федерація, Україна та Казахстан. До складу міжнародної космічної компанії „Космотрас", створеної для реалізації цього проекту, входять українські та російські підприємства. Кількість і технічний ресурс ракет, що підлягають модернізації, дозволяють надавати пускові послуги до 2007 року.

У проекті „Циклон-4" українськими ДКБ „Південне" та ВО „Південмаш" планується розробити на базі високо надійної ракети-носія „Циклон-3" більш потужну ракету „Циклон-4", яка матиме високоточну систему керування. Роботи з розробки ракети-носія „Циклон-4" повинні закінчитися в 2002 році, коли планується перший запуск. У середньому заплановано 6 запусків на рік.

Проект „Спектр-УФ" (спостереження об'єктів Всесвіту в діапазоні ультрафіолетових довжин хвиль) допоможе вирішити такі важливі астрофізичні питання, як одержання зображень та спектрів космічних об'єктів, визначення хімічного складу та структури зоряних атмосфер, фізичних умов та характеру руху в атмосферах слабких зірок. У цьому проекті співпрацюють Україна, Росія, Італія та Німеччина. Велике значення для його реалізації мають телескоп ультрафіолетового діапазону Т-170, комплекс апаратури для реєстрації та аналізу даних та система стабілізації, що виготовляються на Україні.

Комплекс проблем, пов'язаних з іоносферними явищами, планується вирішувати за допомогою іоносферних супутникових досліджень у рамках міжнародних проектів „Попередження" та „Варіант". Супутниковий проект „Попередження" спрямований на вивчення іоносферно-літосферних зв'язків та попередження стихійних лих. Основною проблемою, яка має бути досліджена в межах цього проекту, є існування електромагнітних передвісників землетрусів в іоносфері Землі. Проект здійснюватиметься під керівництвом українських вчених та з використанням вітчизняного космічного апарата. У рамках проекту передбачається запуск супутникового угруповання, а також розгортання наземної системи вимірювань. „Варіант" — це міжнародний супутниковий проект, що має за мету реєстрацію тонкої структури електричних струмів та електромагнітних полів в іоносферно-магнітній плазмі. Експеримент буде проведено на борту українського супутника дистанційного зондування Землі „СІЧ-ЇМ" (розробник та виконавець — КБ „Південне"), який планується у 2002 р. Вивести на полярну кругову орбіту. У підготовці експериментів за програмою „Варіант" беруть участь КБ „Південне", Львівський центр космічних досліджень, Київський національний університет ім.Т.Шевченка, Центр космічних досліджень Польської академії наук, Інститут космічних досліджень РАН, Шеффілдський університет (Великобританія), лабораторія фізики та хімії оточуючого середовища ЬРСЕІСЙЕЗ (Франція). Найважливіше значення має технологічне завдання проекту — порівняльне експериментальне дослідження різних методик виміру просторового струму у космічній плазмі. Такий експеримент буде проведено вперше у світовій практиці космічних досліджень.

Традиційним для українських вчених є дослідження Сонця. Беручи участь у проектах „Фобос" і „Коронас", Кримська астрофізична обсерваторія, Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України та Київський національний університет одержали вагомі наукові результати. Міжнародний космічний проект „Фотон"—третій супутниковий проект у програмі дослідження сонячної активності „Коронас". Він є частиною спільної програми фундаментальних космічних досліджень з використанням космічних апаратів, яку здійснюють Національне космічне агентство України та Російська академія наук. Наземну підтримку проекту „Фотон" має забезпечити Харківський національний університет.

Львівський центр Інституту космічних досліджень розробляє проект К.ОУ, метою якого є створення та запуск супутникового угруповання для вивчення космічної погоди, а також здійснює співробітництво в межах проекту „Demeter" (Франція), спрямованого на вивчення електромагнітних передвісників сейсмічних катастроф як на поверхні Землі, так і в іоносфері.

Для організації виконання комплексного проекту в сфері космічної діяльності потрібна міжнародна стратегія, яка характеризується переходом від конфронтації до широкомасштабної міжнародної кооперації у здійсненні глобальних завдань світового соціально-економічного розвитку. У межах такої стратегії має бути заплановано та кількісно обґрунтовано синергічний ефект космонавтики, сутність якого полягає в тому, що сукупні зусилля держав, а також організацій та установ — суб'єктів космічної діяльності—дають результат, значно перевищуючий суму результатів науково-дослідної діяльності, досягнутих кожним Із них окремо. Цей ефект—економічна основа зацікавленості будь-якого мікро чи макроекономічного учасника всесвітньої системи розподілу та кооперації праці в процесі підтримки та розвитку цієї системи. Проте, на жаль, існують об'єктивні фактори, які загрожують плідній інтеграції „космічних" країн у спільних проектах.

Перш за все це застосування режимів контролю, обмежуючих експорт деяких видів технологій та матеріалів. Крім того, при передачі технології в процесі реалізації спільного проекту одержувач має бути здатний зберегти, підтримувати та вдосконалювати її. Тут важливого значення набувають рівень підготовки кадрів і організація професійної освіти в країнах-партнерах. Має місце також брак інформації про практичну корисність космічної діяльності в країнах, що розвиваються і не здійснюють самостійних запусків. Якщо буде розповсюджуватися ґрунтовніша інформація про економічні ефекти космічної діяльності, урядові директивні органи, можливо, виявлятимуть більшу зацікавленість щодо участі в комплексних науково-технічних проектах та розширюватимуть фінансування програм у галузі науково-технічної освіти. Заважає ефективному впровадженню комплексних міжнародних проектів у сфері космічної діяльності відсутність компетентних осіб, здатних відстоювати необхідність використання космічних технологій та їх подальшого розвитку на локальному рівні перед урядовцями, які визначають політику і приймають рішення на національному рівні. Це в значній мірі збільшує ізоляцію копа користувачів космічними послугами у цих країнах. Хоча переважна кількість країн зацікавлена в отриманні доступу до інформації проектів у галузі моніторингу земного середовища, іноді це стає майже неможливим внаслідок дії ринкових факторів. Так, зростаюча прибутковість застосування даних спостереження Землі чи використання удосконалених супутників у комерційних цілях робить їх привабливими для приватних фірм, і тому вони обмежують доступ до зібраних даних для своїх міжнародних партнерів.

Loading...

 
 

Цікаве