WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Космічна промисловість України - Курсова робота

Космічна промисловість України - Курсова робота

У свою чергу попит на супутникові послуги спричинив стимулюючий вплив на ринок пускових послуг. За оцінками, загальний вартісний обсяг ринку пускових послуг складе за десятирічний період 1997—2006 років 33,4 млрд. Дол. СІЛА. Біля двох третин цього обсягу буде визначено за комерційними операторами, а решту— за урядовими космічними агентствами. Таким чином, хоча більшою мірою розвиток космічної діяльності сьогодні все ж таки залежить від урядового фінансування та державних програм (таблиця), глобальні трансформації створюють сприятливі умови для того, щоб саме комерційний сектор виступив головним споживачем продукції промисловості, пов'язаної з цією діяльністю.

Комерціалізація космічної діяльності набула стрімких темпів. Йде переорієнтація ресурсів відповідних галузей промисловості на комерційні можливості, розпочався процес трансформації космічної діяльності в напрямку функціонування на підставі комерційних проектів, що сприяють міжнародній інтеграції в умовах глобального ринку. Цей процес дозволяє як промислове розвинутим, так і країнам, що розвиваються, отримати певні переваги від використання космічних технологій через зміцнення економіки, розвиток ринків, створення робочих місць, підвищення рівня життя. Крім того, спільна космічна діяльність сприяє скороченню розриву у розвитку різних країн, підтримує прогресивне міжнародне співробітництво.

Проблеми ефективності космонавтики, її комерціалізації, інформаційної результативності тільки починають розроблятися у вітчизняній науковій літературі. У сучасних наукових працях з питань стратегії космічної діяльності та розвитку міжнародного ринку космічних послуг (В. ГІ. Горбулін, О. О. Негода, Я. С. Яцків, В. І. Лялько, А. П. Завалішин), правового забезпечення інвестиційної діяльності в космічній індустрії та дослідженнях (О. В. Бєглий, О. В. Кудрявченко, Р. В. Пере-дерій) визначаються роль космічної галузі в процесі інтеграції України зі світовою економікою шляхом виходу на міжнародні ринки космічних технологій, значення участі суб'єктів космічної діяльності України в міжнародному розподілі праці, що стане потужним стимулом розвитку прогресивних технологій та виробництв, національної економіки загалом.

Нові політичні та економічні умови, тиск міжнародних ринкових сил вимагають сучасних організаційних підходів до здійснення космічної діяльності, передусім удосконалення її організаційно-управлінського механізму. Одним із перспективних заходів у цьому напрямку є створення проектно-орієнтованих виробничо-комерційних систем, які націлені на кінцевий результат і мають заздалегідь визначені вартісні та якісні характеристики для кожного комплексного проекту. Саме управління проектами є основною формою планування та контролю поточної діяльності організацій, котрі створюють нові виробничі потужності та технологічні процеси, розробляють програмне забезпечення, проводять маркетингові дослідження, впроваджують новий продукт на ринок. Комплексний науково-технічний проект у сфері космічної діяльності є сукупністю заходів, здійснюваних під контролем держави, що мають за мету вирішення складної науково-технічної проблеми (розробка загальної концепції, проектування, виробництво та практичне використання). Менеджмент такого проекту передбачає:

- розробку і обґрунтування концепції проекту;

- оцінку його ефективності з урахуванням факторів ризику та невизначеності;

- бізнес-план проекту;

- системне планування проекту на всіх фазах його життєвого циклу;

- визначення виконавців (застосування конкурсів, тендерів, торгів);

- підбір ефективної команди управління проектом (призначення „власників" бізнес-процесів для організації реалізації проекту);

- інформаційне забезпечення проекту на основі принципу системності створення баз і банків даних, мереж зв'язку для передачі інформації;

- забезпечення ефективного контролю, а також управління змінами в процесі реалізації проекту, що має важливе значення в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

Враховуючи масштабність, складність, ресурсоємкість та високу вартість космічних науково-технічних проектів, слід визнати необхідність удосконалення методів їх комплексної оцінки. Остання має передбачати аналіз заданого науково-технічного потенціалу та вивчення запланованих результатів науково-технічної діяльності. Зіставлення ресурсів, що витрачаються на проект, та результатів, отриманих в ході його реалізації, є оцінкою проведеної науково-технічної діяльності. При виконанні подібного аналізу необхідно системно представити основні показники і фактори ефективності наукових колективів і порівняти їх з комплексом можливостей, ресурсів та умов здійснення проекту. Керівники проекту несуть відповідальність за такі основні аспекти його реалізації, як терміни, витрати, якість одержаних результатів та ефективність. У відповідності із загальноприйнятими принципами управління проектами вважається, що ефективне управління термінами робіт є основою успіху за всіма показниками. Там, де терміни значно запізнюються, можливі перевитрата коштів, ресурсів та виникнення серйозних проблем з якістю результатів. Проте в оцінці економічної ефективності комплексних науково-технічних проектів у сфері космічної діяльності є своя особливість: необхідно враховувати космічну діяльність як ключовий елемент ланцюжка створення додаткової вартості. Значна частина цього ланцюжка належить послугам, а вартісний обсяг цієї частини—разом із наземним сегментом та сегментом користувачів—здатний у декілька разів перевищувати вартість космічних апаратів та ракет-носіїв. У силу цього космічна промисловість не може бути обмеженою сегментом виробництва космічної техніки.

Комплексні проекти в галузі космічної діяльності дозволяють отримувати прямі, непрямі та соціально-економічні ефекти. Прямі економічні ефекти зумовлюються безпосередньо основними завданнями, які ставляться перед космічними проектами ( результати промислової діяльності, реалізація готової продукції, застосування нового технологічного процесу). Непрямі ефекти спеціально не обговорюються і не очікуються від контрактів, що реалізуються, але виявляються у вигляді певних переваг у різних сферах суспільного виробництва. Соціально-економічні ефекти мають макроекономічний характер і пов'язані з процесом поліпшення економіки країни та соціальними потребами. Космічна діяльність здійснює вплив на такі важливі сфери, як охорона навколишнього середовища, сталий розвиток, сільське господарство, прогнозування стихійних криз, освіта, охорона здоров'я та ін. Тому сукупний ефект комплексного проекту має розглядатися саме в такому системному контексті, адже роль космічної діяльності в процесі вироблення державної політики та прийнятті рішень на регіональному, національному та міжнародному рівнях постійно зростає.

Реалізація комплексного космічного проекту потребує концентрації помітної частини національного науково-технічного потенціалу, матеріальних та людських ресурсів, а також побудови спеціалізованої функціональної структури, здатної забезпечити прийняття стратегічних рішень на вищому державному та міжнародному рівнях. Надзвичайно важливим є також створення умов для міжнародної кооперації в проектах, впровадження механізмів заохочення співробітництва між урядами, космічною галуззю, бізнесовими структурами, науковим співтовариством.

Сьогодні основні зусилля Україна спрямовує на забезпечення сприятливих міжнародно-правових умов для виходу підприємств та установ космічної галузі на світовий ринок. Вивчаються можливості створення міжнародного інвестиційного фонду з метою залучення інвесторів до взаємовигідного співробітництва в спільних комерційних проектах. Обговорюється участь Центру прийому наукової інформації в перспективних міжнародних проектах через створення на його базі міжнародного центру космічних досліджень. Підприємства космічної галузі беруть активну участь у підготовці та реалізації міжнародних космічних проектів, найбільш значні з яких „Морський старт" (Sea Launch), „Старт з пустелі" (Desert Launch), „Дніпро", „Циклон-4", „Україна: Глобальний розвиток за допомогою Інтернету". У1995 році ДКБ „Південне" та ВО „Південмаш" разом із компаніями „Боїнг" (США), „Кварнер" (Норвегія) і „Енергія" (Росія) утворили спільне підприємство „Сі лонч" для реалізації унікального міжнародного проекту „Морський старт". Цей проект вперше реалізує ідею використання морської платформи для комерційних космічних запусків з екваторіальної зони. Для його реалізації проведено модернізацію української ракети-носія „Зеніт-2" у триступінчату ракету-носій „Зеніт-38Ь". У рамках проекту вже проведено декілька запусків. Надалі його учасники планують здійснювати до восьми запусків на рік.

Loading...

 
 

Цікаве