WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Започаткування та розвиток авіації в Україні. Київський інститут інженерів авіації - Реферат

Започаткування та розвиток авіації в Україні. Київський інститут інженерів авіації - Реферат

Реферат

Започаткування та розвиток авіації в Україні. Київський інститут інженерів авіації

З польоту американських братів О. і В. Райт 17 грудня 1903 р. почалася світова авіація. Цей епохальний успіх піонерів авіації сприяв розвитку авіації в усіх країнах світу. В Україні ідею повітроплавання пропагували відомі вчені Є.Жуковський , М. Артем'єв , М. Делоне , О. Кудашов ,Г. Проскура та ін. Українськими центрами планеризму і авіації стали Київ , Харків та Одеса.

У березні 1908 р. організовано перший в Росії "Одеський аероклуб" ,а в 8 (21) жовтня 1909 р. –Київське товариство повітроплавання на чолі з професором КПІ М. Делоне. У Харкові в квітні 1909 р. при Харківському

відділенні Російського технологічному товаристві було відкрито повітроплавальний відділ ,а у вересні 1910 р. професор Г. Проскура організував "Аеросекцію" при студентському технічному товаристві .В Західній Україні також створювалися авіаоб'єднання. У Лвові 1909 р. було створено на громадських засадах 2-а товариства : Авіаційний – технічний союз і Авіаційний союз студентів Львівського політехнічного інституту .

21 березня 1910 р. в Одесі М . Ефімов на літаку "Форман – 4" здійснив перший ,публічний політ в Російській імперії , а потім встановив кілька світових рекордів . Невдовзі в Одесі провів низку успішних польотів С . Точків .

Історичною подією став політ у Київі на Сирецкому іподромі (тепер територія ім . Довженка) 23 травня 1910 р. члена Київського повітроплавального товариства О . Кудашева . Це був перший в Росії політ на аероплані вітчизняної конструкції ,який започаткував авару в Україні.

В Україні працювало чимало уславлених авіаконструкторів . З Київського товариства повітроплавання вийшла найбільша в Росії кількість авіаконструкторів : Г .Адлер ,Ф . Билінкен , Д . Григорович ,В . Іордан ,

О .Карпека, брати Касяненки ,О. Свєшніков та ін . За період 1909 по 1912 рік київськими ентузіастами створено майже 40 різних типів літаків ,названих їхніми іменами .Певних 6 типів літаків І. Сікорського від

"БІС-1" до "С-6" було побудовано в Києві . Деякі авіаконструктори водночас із розробкою нових типів літаків займалися конструюванням аіодвигунів ,як наприклад , брати Касяненки . Повітряні гвинти "Бр. Касяненко "були досконаліші від французьких .

В Одесі авіабудуванням займалися С. Уточкін , В. Хіоні ,С. Чернявський,

Т. Товмач та ін. Ентузіасти літакобудування були і в інших містах України ,у тому числі і в західноукраїнських . Так, з 1893 р. по 1914 р. у Галичині 38 конструкторів й інженерів спроектували 35 літальних апаратів ,з яких 19 було збудовано (13 літаків і 6 планерів ).

У 1910-1911 рр. авіація остаточно набула військового характеру і розвивалася під впливом військових вимог. Восени 1911 р. авіація вперше взяла участь у військових маневрах російської армії . Було створено авіаційні школи у Києві ,Севастополі, Одесі та інших містах . Якщо спочатку літаки використовували ,як розвідники корегувальники артилерійського вогню,то з часом авіацію почали поділяти на бомбардувальну ,винищувальну та морську. Морська авіація Російської імперії мала свої бази в Одесі і Севастополі . На початку 1917 р. авіація Чорноморського флоту налічувала 152 літаки .

Значним був внесок українських інженерів ,винахідників ,конструкторів ,учених , у 20-30 рр. ,у розвиток світової ,ракетної ,аерокосмічної ,авіаційної науки та техніки . Найбільш відомими у цій галузі стали О. Засядьмо ,

Ю. Кондратюк ,(О. Шаргай ), С. Корольов ,В. Глушко , В Челомей ,

А . Люлька ,І . Сікорський , К . Калінін та ін. Концепцію Ю . Кондратюка було використана через десятки років американцями при посадці на місяць.

Після закінчення громадянської війни набирає розвиток цивільна авіація .

1 травня 1921 р. було організовано авіалінію Москва – Харків . У травні 1924 р. започатковані Державні авіамайстерні % 7 ( ДАМ % 7 ) конструкторсь-

кий відділ який створив перший серійний літак "Коник-горбунець".

12 березня 1923 р. в Харкові було засновано Товариство авіації та повітроплавання України та Криму .

У квітні створено акціонерне товариство "Укрповітрошлях" .У квітні-травні відбулися пробні польоти ,з 25 травня почалися регулярні рейси на лініях Харків – Полтава –Київ та Харків - Кіровоград –Одеса загальної протяжності 1090 км .

У 1928 – 1929 рр. на повітряних лініях України та СРСР іноземні машини замінили літаки К – 4 ,К – 5 ,збудованими під керівництвом визначного авіаконструктора К.Калініна.

У 30-ті роки два вищі навчальні заклади починають готувати спеціалістів для цивільної авіації зокрема і для авіації загалом .17 квітня 1930 р. було створено Харківський авіаційний інститут ( ХАІ ) ,а 25 серпня 1933 р. – Київський авіаційний інститут ЦПФ ( КАІ ЦПФ, нині Національний авіаційний університет ).До початки Другої світової війни ці два інститути підготували майже 2000 спеціалістів. Крім того ,готували спеціалістів для потреб цивільного повітряного флоту Харківський ( 1930 ),Валківський Краснокутський Харківської області ( 1931 ),київський авіатехнікуми

( 1933 ).Широко застосовувався ЦПФ в народному господарстві України.

Київський інститут інженерів авіації у 60-х роках

Розширення учбових комплексів

В історії інститут 60-х років відмічено великим обсягом будівельних робіт, розширенням його матеріальної бази . Було повністю введено головний учбовий комплекс інституту ,в якому розмістились багато кафедр ,учбові та наукові лабораторії , учбова частина , бібліотека , Науково-дослідницький відділ , їдальня та інші служби . Біля головного корпусу були зведені радіополегони ,науково-дослідницькі лабораторії ,кафедри аеродинаміки й динаміки польотів , гараж та авто школа . Інститутський учбовий аеродром та станція випробувань двигунів знаходиться у аеропорті Жуляни.

У 1965 р. було введено учбово - лабораторний корпус 2 ,в якому розмістились кафедри :економіки повітряного транспорту ;практичної механіки ; теорії механізмів та машин ;технології ремонту й побудови летальних апаратів й авіаційних двигунів ;авіаційне матеріалознавство ; теорія авіаційних двигунів ,а також учбові майстерні та лаборатоії .

Темпи зростання інституту зростали з кожним роком .У 1967-1968 рр. впроваджений в роботу учбовий корпус 3 ,у якому розмістився деканат та сім кафедр радіотехнічного факультету , вісім кафедр другого факультету , поточні та групові аудиторії , кімнати для дипломного проектування .

У 60-х р. продовжувалось проектування корпусів для електротехнічних факультетів , факультет автоматики та обчислювальної техніки . Вони увійшли у єдиний комплекс з будинком радіотехнічного факультету .

Велику увагу приділили удосконаленню бита й відпочинку студентів . До 1964 р. інститут мав три гуртожитку ,які розміщувались на вулицях Полевій , Металістів й Гарматній , на 1400 пасажирів .А з 1969-1970 рр. гуртожитки розширились до 3300 місць .Водночас почалось будівництво висотного корпусу , блока аудеторії , Палаца культури й бібліотеки , корпуса конструкції й міцності летальних апаратів ,проектування аеродинамічного корпуса .До-того ж , контингент студентів збільшувався в більше ніж вдвоє .

Якщо у 1962 р. по формам навчання налічувалося 6000 студентів , то в 1965 -

8600 , а в 1970 р . число студентів налічувалось 12 7000 ,з них 7441 людини навчалось заочно . До 1970 р. інститут мав три філії - Московський , Ростовський , Іркутський й вісім учбово – консультаціоних пунктів.

Особливістю студентського колективу інституту було його багато національність . До початку 60-х р .в інституті навчалось українці ,росіяни , казахи , киргизи , узбеки , якути , комі , евенки , чуваші , татари , таджики , грузини , аджарці , а також громадяни Угорщини , Болгарії , Чехословатчини , В"єтнаму , Гвінеї , Індонезії , Іраку , Судана та інших держав . За 60-ті роки іноземних студентів збільшилось майже в 10 раз – з32 в 1960 до 300 людини в 1970 року .

Loading...

 
 

Цікаве