WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Академік М.І.Вавілов - Реферат

Академік М.І.Вавілов - Реферат

Петроград. Починається новий етап у науковій, організаційній і суспільній діяльності Вавілова. Незабаром зі США приходить лист із запрошенням двох радянських учених на міжнародний з'їзд по хворобах хлібних злаків. Було ясно, що повинніо їхати М. І. Вавілов і А. А. Ячевский. Але питання про поїздку зважувався не вченими, Вавілову довелося їхати в Москву, де він обходить різні заснування, пише листа, умовляє і доводить бюрократам і столоначальникам необхідність цієї поїздкІ. Але завдяки енергії і наполегливості Вавілова, йому вдається "пробити" цю настільки потрібну для країни поїздку.
У США Вавілова цікавлять дослідження культурних рослин і успіхи в області селекції. Його, насамперед, цікавлять роботи Бюро рослинництва у Вашингтоні. Не менший інтерес викликали й успіхи американських генетикив, особливо знаменитого Т. Г. Моргана і його співробітників, генетичні дослідження яких привертали увагу усього світу.
Після повернення, Вавілов знову з головою занурюється в наукову й організаційну роботу. Поступово він збирає навколо себе групу здатних і талановитих учених.
У 1924 році йому, нарешті, вдається поїхати в Афганістан - вінбув включений як кур'єра в радянську дипломатичну групу. Поїздка дає найбагатший матеріал для розвитку Вавіловской теорії географічних центрів походження культурних рослиМ. За ці дослідження Вавілову присуджується золота медаль імені М. М. Пржевальська. Але ще до афганської поїздки, Вавілов побував в Ірану, Канаді, США і Західній Європі, не говорячи про поїздки по Радянському Союзі. Ці поїздки плюс феноменальне знання світової літератури дають Вавілову досить матеріалу для написання знаменитої монографії "Центри походження культурних рослин", опублікованої в 1926 році і відзначеної в тому ж році премії імені В. І. Леніна.
У 1924 році він призначається директором, створеного їм Всесоюзного інституту прикладної ботаніки і нових культур, а з 1926 по 1935 він обирається членом ЦИК СРСР. У 1929 році Вавілов обраний академіком Академії наук СРСР і УРСР і з 1929 по 1935 рік - президентом ВАСХНИЛ. У 1930 році Вавілов обирається директором лабораторії генетики Академії наук СРСР, а в 1931 році - президентом Усесоюзного географічного суспільства. З ініціативи Вавілова організується ряд нових науково-дослідних заснувань. Вавілов був талановитим організатором науки.
На творчому шляху Вавілова виникає усе більше перешкод, а потім і відкритої ворожнечі, що незабаром переходить в організоване цькування. Але трагедія Вавілова не була тільки особистої, вона була частиною трагедії епохи.
Цькування Вавілова почалося вже усередині Всесоюзного інституту рослинництва.
Але наклепники були не тільки в інституті. Вавілову нав'язують так називані "дискусії", на яких лисенковці і "філософи", задають йому провокаційні питання й обвинувачують його в реакційності. Пишуться наклепницькі статті і навіть брошура. Більш того, починаються прямі політичні доноси. У результаті всього цього вже в 1931 році на Вавілова була заведена агентурна справа. Число доносів особливо зросло до кінця 30-х років.
І от 6-го серпня 1940 року, під час експедиції в Західну Україну, Вавілова заарештували.
Згодом його зробили "ворогом народу". Після чого він провів цілий рік в камері смертників, поневірявся по тюрмах. Перед відправкою до табору, він занедужав дизентерією і 24-го січня 1943 року попадає в тюремну лікарню, а через 2 дні його не стало. Перестало битися серце одного з найвидатніших учених світу.
Довго перелічувати обов'язки і визнання заслуг М. І. Вавілова. Він складався директором Державного інституту досвідченої агрономії (1923-1929 р.), засновником і директором Інституту генетики Академії наук СРСР (1930-1940 р.), першим президентом Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна (1929-1935 р.), президентом Географічного суспільства СРСР. Він був членом багатьох закордонних академій.
Не раз відзначалося, що Микола Іванович був обраний членом Королівського суспільства в Лондоні (Англійська академія наук), членом Королівського суспільства в Единбурзі (Шотландська академія наук), членом-кореспондентом Академії наук у Галлі, почесним членом Всеіндійської академії наук, членом-кореспондентом Чехословатской академії сільськогосподарських наук, почесним членом Американського ботанічного суспільства, Садівничого суспільства в Лондоні, членом Нью-Йоркського географічного суспільства, почесним членом Британської асоціації біологів, членом багатьох інших наукових суспільств. Йому було привласнене звання професора Університету в Брно і Софійськ університету. Ім'я Вавілова поміщено на першій сторінці найбільшого міжнародного журналу "Heredity" ("Спадковість") поряд з іменами Дарвіна, Линнея, Менделя. Ці імена обрамлені рамкою пошані. М. І. Вавілов обирався президентом і віце-президентом міжнародних наукових конгресів.
У 1949 році в США вийшла до друку велике зведення робіт М. І. Вавілова.
Протягом 10 років (1926-1935 р.) він складався членом ЦИК СРСР, а також членом ВЦИК. Його удостоювали також обранням у депутати Ленінградської обласної ради.
Вавілов віддав усю свою енергію для підняття сільського господарства на новий рівень, одержавши від країни "по заслугах" - вмираючи в ГУЛАЗі від голоду, він думав про своєї Родіну, про все людство. Прагнучи довести необхідність генетики - науки, здатної створити нові сорти рослин, що врятують людство від голоду і задовольнять зростаючі потреби населення в продуктах харчування.
Забуття праць Вавілова відкинуло сільське господарство країни на кілька десятків років тому. Псевдовчення Лисенко завдало непоправної шкоди Російському сільському господарству. У сталінських катівнях Гулага гинули в саме потрібне і важке для країни час учені зі світовими іменами - колір нашої нації. Серед них був і М. І. Вавілов.
Loading...

 
 

Цікаве