WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Вірогідність астрономічних знань - Реферат

Вірогідність астрономічних знань - Реферат

зв'язують спільні ідеї... Ці спільні ідеї можуть підтримуватись авторитетом церкви... чи держави і... дуже важко відійти від загальноприйнятих ідей, не протиставляючи "себе суспільству" '.
Отже, за ідеалістичними, а інколи й відверто релігійними висловлюваннями вчених буржуазного світу треба вміти бачити не тільки їх безпосередній світоглядний зміст, а й соціальне підґрунтя. Є, звичайно, серед цих людей відверті, войовничо настроєні ідеалісти й містики, які ведуть відкриту боротьбу з матеріалізмом. Але в і вчені, які стоять на стихійно-матеріалістичних позиціях, а їх висловлювання подібні до релігійно-ідеалістичних тільки зовні і по суті справи є лише відображенням пануючої в буржуазному суспільстві ідеології, а також поширених на Заході філософських забобонів.
У сучасних капіталістичних державах релігія лишається істотним елементом громадського життя, а релігійність не тільки є багатовіковою традицією, але й активно підтримується і насаджується. Такий стан речей не може не справити помітного впливу на вчених, які живуть і працюють в умовах сучасного суспільства. Отже, часто їх релігійність - церелігійність, яка йде від традиції, від способу життя, від суспільного устрою, в якому існує і формується людина. Хоч безумовно, мають значення і ті гносеологічні причина відтворення релігійних уявлень. За відсутності послідовного діалектико-матеріалістичного підходу до розуміння явищ природи і суспільних процесів вони можуть сприяти формуванню релігійних поглядів.
Деякі вчені на Заході, розуміючи неспроможність і наївність традиційних релігійних уявлень, проте не можуть відмовитися від ідеї бога взагалі і прагнуть надати їй науковоподібної форми. Так, американський фізик Ч. Таунс, один із творців лазера, лауреат Нобелівської премії, називає богом "вищу доцільну силу". Відомий фізик Р. Міллікен свого часу ототожнював бога з "раціональним порядком і впорядкованим розвитком".
Найбільш рішуче висловився щодо цього А. Ейнштейн: "Я вірю в бога Спінози, який проявляється в гармонії усього сущого, але не вірю в бога, який займається долями й діяльністю людей"!
Дуже важливо підкреслити, що, коли йдеться про релігійність буржуазних учених, необхідно розрізняти релігійні помилки вчених і свідомо розроблювані філософами-ідеалістами і релігійними теоретиками відверто релігійні й ідеалістичні концепції.
Природознавство і філософія. "...Природознавство прогресує так швидко,- писав Ціолковський ще на початку нашого століття,- переживає період такої глибокої революційної ломки в усіх галузях, що без філософських висновків природознавству не обійтися ні в якому разі" .
У давнину філософія фактично зливалася з природознавством. Це була так звана натурфілософія. Вона розглядала природу як єдине ціле, витлумачуючи її при цьому суто умоглядно. В епоху Відродження натурфілософія протистояла середньовічній схоластиці і висунула ряд глибоких ідей, за змістом своїм матеріалістичних і діалектичних, у тому числі ідею нескінченності світу й незліченності світів, а також ідею збіжності протилежностей і уявлення про нескінченно велике і нескінченно мале.
Натурфілософія, писав Ф. Енгельс, "заміняла невідомі ще їй дійсні зв'язки явищ ідеальними, фантастичними зв'язками і надолужувала невідомі ще факти вигадками, поповнюючи дійсні прогалини лише в уяві. При цьому вона висловила багато геніальних думок і передбачила багато пізніших відкриттів, але немало також наговорила і нісенітниць. Інакше тоді і бути не могло. А тепер, коли нам досить глянути на результати вивчення природи діалектичне, тобто з точки зору їх власного зв'язку, щоб дістати задовільну для нашого часу "систему природи", і коли свідомість діалектичного характеру цього зв'язку проникає навіть у метафізичне вишколені голови природодослідників всупереч їх волі,- тепер натурфілософії прийшов кінець. Всяка спроба воскресити її не тільки була б зайвою, а була б кроком назад.
Тільки природничі науки здатні розв'язувати завдання, пов'язані з вивченням тих чи інших конкретних властивостей реального світу. Саме на таких позиціях стоїть діалектико-матеріалістична філософія.
"Але філософія не збігається з природознавством і не підмінює його,- пише академік П. М. Федосеев.- Кожна з природничих наук має своїм предметом певну сферу природи, властиву їй форму руху, її специфічні зв'язки й закономірності. Матеріалістична філософія відкриває загальне в явищах, загальні закономірності і зв'язки, властиві різним Системам та структурам об'єктивного світу. Філософія не створює нові теорії стосовно закономірностей її будови та еволюції. Знання цих закономірностей е дуже важливим для наукового прогнозування практичної діяльності сучасного людства.
В астрономічних дослідженнях наших днів широко застосовується "принцип порівняння". Якщо ми хочемо вивчити закономірності розвитку і будови якогось космічного об'єкта, в даному випадку Землі, то один з найбільш ефективних методів розв'язання цього завдання полягає в тому, щоб відшукати у Всесвіті подібні об'єкти і постаратися виявити їх подібність і відмінність щодо об'єкта, який нас цікавить. Встановивши причини цієї схожості і цих відмінностей, ми значно просунемося у розв'язанні поставленого завдання.
Подібність вказує на спільність факторів, які впливають на еволюцію досліджуваних об'єктів; відмінності допомагають знаходити ті причини, які зумовили різні шляхи їх розвитку.
Ми не раз зазначали, що при вивченні навіть найбільш абстрактних наукових проблем кінцевою метою досліджень є застосування нових знань на практиці. Така спрямованість обумовлена соціальною природою науки як однієї з форм людської діяльності. Не становить винятку й астрономія. Вивчаючи космічні явища, астрономи думають перш за все про Землю. Особливо це стосується досліджень інших планет Сонячної системи, що дають змогу краще пізнати наш власний космічний дім.
Loading...

 
 

Цікаве