WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Земля в космічному просторі - Реферат

Земля в космічному просторі - Реферат


Реферат з астрономії
Земля в космічному просторі
o Сонячна система складається з центрального тіла - Сонця; 9 планет (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон); супутників планет (44); малих планет - астероїдів (їх нараховується близько 50 тис.) та метеорних тіл і комет (близько 900).
o Найбільшим тілом Сонячної системи є Сонце. Його діаметр у 109 разів І більший за діаметр Землі.
o На поверхні Сонця температура досягає 6000 °С. За такої температури жодна речовина не може існувати у твердому або рідкому стані. Сонце складається із розварених газів. Температура в надрах досягає 20 млн. градусів.
o На Сонці достатньо часто спостерігаються серії спалахів. Найпотужніші з них зареєстровано з 6 по 14 березня 1989 року. Сонячні вибухи викликали на Землі настільки потужні магнітні бурі, що полярне сяйво перемістилося далеко на південь. Його могли спостерігати навіть жи-телі Середземномор'я.
o Перша якісна фотографія Сонця була зроблена в Парижі в 1845 році Ж. Б. Л. Фуко та А. І. Фізо. З 1858 року здійснюється регулярне фото-графування Сонця.
o Вага всіх планет складає близько 0,1 % від ваги Сонця.
o Середня відстань від Землі до Сонця - 149,6 млн км. Цей відрізок відомий як астрономічна одиниця, діаметр Сонця укладається в ній 107 разів.
o Афелій - точка на орбіті Землі, найвіддаленіша від Сонця (152 млн км). Перигелій - точка на орбіті Землі, найближча до Сонця (147 млн км).
o Середня щільність Землі 5,5 г/см3, що удвічі більше за щільність граніту.
o Земля на відміну від своїх ближніх сусідів - Марсу, Венери, Місяця та Меркурія, має досить сильне магнітне поле. Вісь магнітного поля не співпадає з віссю обертання, відхилення складає 11°.
o Один раз на 500 тис. р. магнітне поле змінює свою полярність. У цей час спостерігають масове вимирання біологічних видів.
o Ексцентриситет (стиснення) земної орбіти (0,028) визначає коливання надходження сонячної радіації протягом року в інтервалі від 7 до 26%, що впливає на термічні й екологічні умови на Землі.
o Швидкість руху вздовж орбіти тим вища, чим меншим є радіус (від-стань від Землі до Сонця). Середня орбітальна швидкість Землі становить 29,765 км/с. У перигелії Земля перебуває на початку січня. Отже, в цей час рух по орбіті стає швидшим, тому зимове півріччя в північній півкулі коротше, ніж у південній.
o Судячи з того, що рання геологічна історія Місяця відрізняється від земної, очевидно, ця планета захоплена Землею. Можливо, навіть з іншої галактики. Астрономи підрахували, що приблизно 200 млн років тому супутник знаходився набагато ближче до Землі і що він постійно віддаляється й через пару мільйонів років може залишити нашу орбіту назавжди.
o Рівноцінну кількість енергії Сонця, що поступає на Землю можна отримати спалюванням 200 млрд т кам'яного вугілля.
o Значення припливів полягає в тому, що через розсіяння енергії Земля втрачає швидкість добового обертання. Щороку ефект сповільнення становить 1/40 000 с. За незалежними дослідженнями; доба 18 млрд років тому становила 18 год. За рахунок сповільнення добового обертання коріолісова сила зменшується, що впливає на рух повітряних мас і течій. Також змінюється форма Землі.
o Припливи постійно пригальмовують добовий рух Землі. Так, 500 млн років тому доба складалася з 20,8 сучасних годин. Через 100 мли років доба на Землі буде довшою на 28 хв, а через 1 млрд років - на 4 год 40 хв.
o Діаметр екватора Юпітера становить 142 700 км, що приблизно в 11 разів більше за діаметр Землі.
o Найменшою планетою Сонячної системи є Плутон. Його діаметр становить усього 3000 км.
o Найбільшу кількість супутників мають планети-гіганти. У Юпітера на середину 2001 року їх нараховувалося вже 28, Сатурна - 30, Урана - 21 і лише в Нептуна - 8.
o Найгарячішою планетою Сонячної системи є Меркурій. Ця планета розташована найближче до Сонця та має діаметр у 15 разів менший за діаметр Землі. Меркурій водночас є і найхолоднішою планетою Сонячної системи. Справа в тому, що ця планета постійно повернена до Сонця лише одним боком, тому температура поверхні освітленої частини планети досягає 400 °С, а темної - наближається до абсолютного нуля (-273 °С).
o Найхолоднішим об'єктом Сонячної системи є супутник Нептуна Три-тон. Він має найхолоднішу поверхню у Сонячній системі, що дорівнює -235 °С. За такої температури більша кількість нітрогену Тритону конденсувалася памороззю на поверхні.
o Найповільніше за всі планети Сонячної системи навколо своєї осі обертається Венера - 243 доби на одне обертання. Юпітер робить одне обертання за 9,9 години.
o Найяскравішою планетою Сонячної системи вважається Венера.
o Найвіддаленішою планетою Сонячної системи є Плутон. Екваторі-альний діаметр планети становить 4 тис. км2. Відстань від Сонця до Плутона становить - близько 6 млрд км.
o Венера, на відміну від інших планет, обертається у напрямку, зворотньому від руху навколо Сонця, причому у 243 рази повільніше за Землю.
o Температура на поверхні Венери дуже висока (близько 500 °С) та залишається майже однаковою. Висока температура поверхні цієї планети обумовлена парниковим ефектом.
o На марсіанському екваторі, де атмосферний тиск менший у 200 разів, ніж на Землі, температура протягом доби змінюється від +27 ° до -50 °С.
o Потужні виверження постійно змінюють поверхню найближчого су-путника Юпітера - Іо. Надра Іо цілком розплавлені, лише зверху є тонка, потужністю у декілька кілометрів, нестійка плівка застиглої сірки. На Меркурії та Місяці останні вулкани вивергалися 3 млрд років тому. Надра Марсу заспокоїлися 1 -2 млрд років тому. Марсіанський вулкан Олімп вважають найвищою горою Сонячної системи. Його висота - 24 км, діаметр вершини - 25 км. Земля в цій компанії займає середнє положення, її активна вулканічна "юність" уже позаду. Проте на Землі існує більш ніж 900 діючих та велика кількість відносно недавно згаслих вулканів, більшість з яких розташована по берегах Тихого океану.
o Вважалося, що океани є тільки на супутниках Юпітера - Європі, Каллісто та Ганімеді. Причому, океан на Європі за своїми характеристиками сильно нагадує Північний Льодовитий океан. Цілком можливо, що це інопланетне море ховає в собі життя. На сьогодні з'ясувалося, що можна говорити про подібні ж океани на поверхні Титана - супутника Сатурна, і навіть Тритона - дивного супутника Нептуна, який обертається по спіральній орбіті, поступово наближаючись до планети (інакше кажучи, через якийсь час, нехай навіть і дуже тривалий, зіткнення неминуче). І навіть відкрита у 2001 році Варуна, так званий "транс-нептуніанський" об'єкт, що обертається навколо Сонця по величезній орбіті, може ховати в собі море.
Походження назв планет та Місяця
№ Назва Пояснення
1 Венера Римська богиня кохання
2 Земля Найдавніше слав'янське слово, що означає "низ, поверхня"
3 Місяць Латинське слово luna (луна) - "та що світить, блискуча". Той же корінь у слова lux "світ, блиск"
4 Марс Римський бог війни
5 Меркурій Римський бог торгівлі
6 Нептун Римський бог морів, брат Юпітера
7 Плутон Грецький бог підземного царства, брат Посейдона (римсь-кого Нептуна) та Зевса (римського Юпітера)
8 Сатурн Римський бог, батько Юпітера
9 Уран Грецький бог, батько Кроноса (римського Сатурна), дід Зевса (римського
Loading...

 
 

Цікаве