WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Пошук і дослідження неземних форм життя - Реферат

Пошук і дослідження неземних форм життя - Реферат

дослідженні космічного простору має бути дотримання планетарного карантину. При польоті від однієї планети до іншої підвищується ймовірність занесення інопланетних форм життя, що може призвести до найнесподіваніших наслідків. Занесення й розмноження земних форм життя може раз і назавжди знищити сприятливу можливість вивчити планети в їхніх природних умовах. Занесені космічними апаратами земні мікроорганізми можуть зруйнувати життя, характерне для цієї планети, а "чужі" організми або речовини, занесені на Землю з іншої планети або з космічного простору, можуть бути небезпечними для нашої планети.Тому в жовтні 1958 р. був організований Комітет космічних досліджень (КОСПАР), що прийняв ряд резолюцій, які визначають цілі планетарного карантину для держав, що здійснюють запуски космічних кораблів. У резолюції КОСПАР від 1964 р. була уперше визначена допустима межа забруднення космічних апаратів (10-3 - один мікроорганізм на тисячу польотів). Планетарний карантин (ПК), що висувається до космічних польотів, полягає в максимальному зниженні ймовірності забруднення планети й устаткування космічного корабля.
Експерименти, що імітують умови космосу, показали, що космічне середовище менш згубне для мікроорганізмів, ніж для інших, складніших форм життя. Так, при параметрах середовища, близьких до марсіанського (перепад температури від -60 до +26°С, атмосферний тиск 7 мм рт. ст., газовий склад: 80% вуглекислого газу і 20% азоту) деякі пустельні мікроорганізми зберігали здатність до росту при відносній вологості, рівній 3,8%. Очевидно, що для цих земних форм життя досить незначної кількості вологи. Інші дослідження, наближені до умов космічного простору, показали, що деякі мікроорганізми й ензими стійкі до дії вакууму близько 10'° мм рт. ст., треті - що мікроорганізми здатні зберігатися в умовах вакууму. Експерименти, проведені в атмосфері Юпітера, показали, що мікроорганізми, незважаючи на високу густину атмосфери планети і на сильне нагрівання капсули, виживають.
Чимало вчених, наприклад, вважає, що на Місяці "життя" немає. Але слід враховувати, що на його поверхні дотепер протікає вулканічна діяльність із виділенням тепла, газів і водяної пари. А можливим є й те, що наш супутник уже заражений земними мікроорганізмами. На Венері однозначно виключаються земні форми життя, тому що на її поверхні немає рідкої води, до того ж на ній зафіксована занадто висока температура. Найбільш сприятливі для яких-небудь форм життя векеріанські (із властивою планеті атмосферою) хмари, що відповідають земним на рівні близько 50-55 км над землею.
Марс за всіма показниками найбільш придатний для виявлення на ньому життя. Марсіанську зиму, яка здає свої позиції "весні", цікаво спостерігати: полярні шапки відступають до полюсів і відразу ж темніють "моря". Напевно, потемніння викликане вологою, що виникла при таненні полярної шапки. Надто вже це явище схоже на прихід земної весни. Іноді "моря" ненадовго вкриваються шаром жовтого пилу, у якому, можливо, є і марсіанські організми. Крім того, на території "морів" найбільш густо розташовані кратери, у надрах яких могло зародитися життя, а потім перейти на височини між ними. Принаймні, на знімках, отриманих з апаратів серії "Маринер", "моря" розпадаються на безліч дрібних деталей, у яких і можуть бути мікроорганізми. Залишається невідомою причина світлових спалахів на поверхні Марса, що тривають близько 5 хвилин. Яскравість спалахів еквівалентна до яскравості вибуху водневої бомби. Що викликає це явище? Для отримання відповідей необхідно досліджувати Марс не машиною, а з особистою участю людини.
Через обмежені технічні можливості сьогодні польоти автоматичних апаратів і пілотованих кораблів можуть здійснюватися тільки на Місяць, Венеру й Марс. Здавалося б, усього лише три об'єкти, але роботи з ними, у плані пошуку живих організмів на їхній поверхні, дуже багато. Великі надії вчені покладають усе-таки на Марс.
Наприклад, астроном К. Сагал не виключає наявності життя на Марсі у вигляді ізольованих оазисів. Висунуто гіпотезу, що основною причиною явищ, які спостерігаються на планеті, може бути сонячне випромінювання, що не зустрічає на Марсі перешкоди у вигляді захисного озонового шару. К. Сагал вважає, що оазиси життя на Марсі можуть бути незвичайними за зовнішнім виглядом, за поведінкою і хімічним складом, так що їх неможливо ідентифікувати як життя, базуючись на наших уявленнях про живі організми.
Пошуки неземних цивілізацій (НЦ) здійснюються різними способами. Один зі способів - радіоастрономічний, тобто з Землі у певні ділянки Всесвіту подаються радіосигнали, що несуть інформацію про землян і нашу цивілізацію, питання про характер іншої цивілізації й пропозицію встановити контакт.
Другий спосіб: автоматичні міжпланетні станції ("Піонер", "Вояджер") забезпечуються докладними відомостями про нашу цивілізацію на той випадок, якщо відбудеться зустріч з НЦ.
Труднощі полягають не тільки в тому, що занадто мало однозначно встановлених критеріїв, за якими можна визначити наявність розумного життя поза Землею, але й у тому, що навіть запевне знаючи, що на планеті є розум, ми далеко не завжди в змозі знайти його навіть із близької за космічними масштабами відстані. Наприклад, коли з американських метеорологічних супутників "Тирус" і "Німбус" проводили фотографування найбільш густозаселених ділянок земної поверхні, жодних слідів діяльності людини на них знайти не вдалося.
Для певного типу технологічних цивілізацій є один однозначний критерій: на метровому діапазоні радіохвиль потужність випромінювання планети (у тому числі Землі) порівнянна з потужністю випромінювання Сонця й у мільйони разів більша, ніж у "порожніх" планет. Однак і цей показник буде важливим тільки на короткий час. Чим вищий розвиток технологічної цивілізації, тим менше втрат енергії вона допускає. Тому мало шансів, що коли-небудь ми знайдемо сліди неземного розуму при безпосередньому спостереженні навіть у найпотужніші телескопи.
Важливість виявлення неземних форм життя важко переоцінити, а відкриття інопланетного розуму було б найбільшим переворотом у базових науках про людину, насамперед у філософії. Але й негативний результат не менш важливий. Виходячи з того, що Сонце є цілком рядовою зорею без яких-небудь унікальних характеристик, можна сподіватися, що й життя у Всесвіті не є артефактом. Так що зустріч із братами по розуму цілком можлива.
Loading...

 
 

Цікаве