WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Астрономія: від спостережень до теорії - Реферат

Астрономія: від спостережень до теорії - Реферат

місячних затемнень. Наші предки не могли полишити Землю й поглянути на неї з великої відстані, як це вдається зробити у наш час за допомогою космічних апаратів. Можливість "побачити" Землю ніби "з боку" надала сама природа.
Як відомо, місячні затемнення відбуваються тому, що у своєму русі довкола Землі Місяць час од часу потрапляє в тінь, яку відкидав в світовий простір у променях Сонця непрозоре тіло Землі. Видатний мислитель Ста-родавньої Греції Арістотель одним з перших звернув увагу на ту обставину, що при всіх без винятку місячних затемненнях, які будь-коли спостерігалися людьми, контур земної тіні на Місяці завжди мав форму круга.
Арістотель дійшов висновку: Земля є кулястою, бо тільки куля може за будь-яких положень відкидати не-змінно круглу тінь.
Цікаво, що під час місячних затемнень природа, так би мовити, паралельно ставить ще один важливий експеримент. У період повного затемнення прямі промені Сонця не можуть досягти поверхні Місяця - їм заступає дорогу Земля. Але ті сонячні промені, які проходять через високі шари повітряної оболонки Землі, заломлюються і частково досягають місячної поверхні, надаючи їй червонястого відтінку. За цим відтінком можна робити висновки про фізичний стан верхньої атмосфери нашої планети.
Сонячне світло бере безпосередню участь ще в одному космічному експерименті, який свого часу зумовив одне з найважливіших відкриттів у галузі планетної астрономії. Йдеться про так зване проходження Венери по диску Сонця. Через певні проміжки часу Земля і Ве-нера опиняються наодній прямій із Сонцем, і оскільки хмарна планета знаходиться ближче до денного світила,
ніж Земля, то з Землі можна спостерігати, як Венера "вступає" на край сонячного диска і сходить з нього.
Великий російський учений М. Ломоносов, за життя якого відбувалося чергове проходження Венери по диску Сонця, вперше підійшов до спостереження цього явища з наукових позицій. Він звернув увагу на те, що в момент, коли вона сходила з нього, довкола планети спалахнув світлий обідок. Ломоносов цілком правильно витлумачив результат цього експерименту, поставленого природою: світний обідок навколо Венери - результат заломлення сонячних променів в атмосфері планети.* Це відкриття по суті поклало початок планетній астрономії.
Яскравий приклад застосування з метою наукового дослідження космічної ситуації - перевірка одного в основних висновків загальної теорії відносності Ейнштейна про викривлення світлових променів під дією сили тяжіння. Для цього використовується момент повної фази сонячного затемнення, коли з'являється унікальна можливість одночасно сфотографувати перекритий Місяцем сонячний диск і зорі, що знаходяться в цей момент поблизу його краю. Потім одержані фотографії порівнюють із звичайними знімками зоряного неба. І якщо розташування одних і тих самих зірок на цих фотографіях не збігається, то за їх зміщенням можна оцінити ступінь викривлення світлових променів при проходженні у безпосередній близькості від Сонця.
Для перевірки справедливості загальної теорії відносності Ейнштейна можуть бути використані спостереження й інших фізичних ефектів космічного порядку, існування яких вона передбачає. Один з них полягає в тому, що в момент повної фази сонячного затемнення, коли Місяць опиняється між Сонцем і Землею, гравітаційний вплив Сонця на Землю має слабшати.
Згідно з розрахунками, що грунтуються на загальній теорії відносності, зміна прискорення вільного падіння
біля земної поверхні, зумовлена проходженням Місяця між Сонцем і Землею, має відбитися в шістнадцятому знаці після коми. Проте приладів, здатних здійснювати вимірювання з такою точністю, у розпорядженні вчених немає. Проте вже є прилади, які дають змогу розв'язувати у певному смислі зворотне завдання: перевірити, чи не є ефект, про який йде мова, істотнішим, ніж передбачає теорія. Для науки і такі результати мають неабияке значення.
Подібні спостереження були здійснені радянськими вченими під час повного сонячного затемнення 31 липня 1981 року за допомогою створеного в Інституті автоматики і електрометрії Сибірського відділення АН СРСР лазерного гравіметра. Цей унікальний інструмент дає можливість вимірювати прискорення вільного падіння з точністю до дев'ятого знаку після коми.
Результати спостережень з висновками теорії відносності не розійшлися - у межах точності приладу ніяких змін прискорення вільного падіння виявлено не було.
Аматорська астрономія. Аматорські заняття астрономічними спостереженнями відкриють школяреві новий і захоплюючий світ - світ космічних явищ.
Але найголовніше полягає в тому, що ці заняття виробляють у людини чимало дуже важливих і цінних якостей: точність, уміння працювати з книгою, самостійність у розв'язанні завдань, акуратність, уміння аналізувати здобуті результати, спостережливість, витримку, терпіння, вміння мислити. Безпосереднє зіткнення з процесом наукового дослідження сприяє також формуванню діалектико-матеріалістичного світогляду.
Але й це не все: залучення до астрономічних спостережень та досліджень приносить величезну радість - радість самостійного пізнання навколишнього світу.
І зовсім не обов'язково, щоб у майбутньому учень, який захоплюється астрономічними спостереженнями, став астрономом-професіоналом. Яку б спеціальність він не обрав, де б не працював, досвід та навички, набуті в процесі аматорських занять астрономією, не раз підуть йому на користь.
Loading...

 
 

Цікаве