WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Наша галактика - Реферат

Наша галактика - Реферат

Розглядаються такі питання, як вибір оптимальних частот і найбільш ефективні способи кодування інформації, тобто розв'язуються завдання, що мають найбезпосередніше відношення до забезпечення дальнього космічного радіозв'язку.
Розробка "космічних мов", за допомогою яких можна було б перемовлятися з іншими розумними мешканцями Всесвіту, тісно пов'язана із створенням так званих мов посередників, необхідних для успішної взаємодії людини й електронно-обчислювальних машин.
Фундаментальне значення для розвитку сучасної біології має з'ясування умов формування в процесі еволюції Всесвіту живих структур. Перелік подібних прикладів можна було б продовжити.
Таким чином, спостерігається цікава картина. Досить, здавалося б, абстрактна проблема позаземних
цивілізацій сприяє об'єднанню зусиль різних наук, є своєрідним стимулом для дослідження низки актуальних завдань, що становлять самостійний науковий інтерес.
Тому незалежно від того, існують позаземні цивілізації чи ні, вивчення цієї проблеми має дуже важливе значення для дальшого пізнання світу, що нас оточує, для нашого власного космічного майбутнього.
Судячи з усього, в дослідженні проблеми позаземних цивілізацій настав переломний момент. У всякому разі, ранні надії на швидке виявлення штучних сигналів з космосу поки що не виправдалися. Зрозуміло, треба продовжувати спостереження й далі. вдосконалюючи приймальну апаратуру і розширюючи коло можливих носіїв космічної інформації. І все-таки - це значною мірою пошуки наосліп, розраховані головним чином на щасливий випадок.
Не дали бажаних результатів і різні стратегії пошуку космічних цивілізацій, що грунтуються на різних припущеннях про рівень їх розвитку й можливі цілі. А для розробки принципово нових стратегій подальших пошуків у нас немає необхідних даних.
Чи не означає це, що суто природничо-науковий підхід до проблеми, який спирається насамперед на докази астрономії і фізики, себе не виправдав? Цю думку було чітко сформульовано на Вільнюському симпозіумі московським астрономом та істориком науки доктором фізико-математичних наук А. А. Гурштейном.
Необхідно усвідомити, говорив він, що проблема, яку ми тут обговорюємо,- не є природничо-науковою проблемою. Наука не всемогутня і не може розв'язувати ті завдання, до яких вона ще не доросла. У всякому разі, сучасне природознавство для розв'язання проблеми космічних цивілізацій не має ні відповідної теоретичної бази, ні, певне, необхідних засобів дослідження. Треба подивитися правді у вічі й погодитися з тим, що проблема пошуку розумного життя у Всесвіті в її сьогоднішньому стані - насамперед філософська й соціально-культурна. Тому в першу чергу потрібно осмислити, чого саме ми добиваємося, які результати хочемо дістати.
Як уже було зазначено, на сучасному рівні розвитку науки і культури основним об'єктом дослідження в проблемі космічних цивілізацій в наша власна земна цивілізація. Ми маємо зрозуміти, що на даному етапі розвитку науки головного значення набуває не стільки пошук інших космічних цивілізацій сам по собі, скільки розробка теоретичних основ космічного статусу нашої власної земної цивілізації, вивчення закономірностей її космічного існування як частини Всесвіту.
Дуже важливо навчитися прогнозувати наше майбутнє з урахуванням космічних обставин і умов, з якими так чи інакше, прямо чи посередньо пов'язане проживання людей на Землі. Треба поглянути на земне людство з космічної точки зору, побачити його у "космічному дзеркалі". Від успіху подібних досліджень багато в чому залежить наше космічне майбутнє!
Знаменно, що на даному рівні розвитку нашої науки і техніки найефективніший шлях розв'язання подібних завдань - вивчення проблеми космічних цивілізацій у її найбільш загальному вигляді.
З іншого боку, стає дедалі зрозумілим те, що земне людство повинне прагнути до того, аби якомога швидше самому перетворитися на повноцінну космічну цивілізацію, освоювати більші райони космічного простору, залучаючи у сферу своєї безпосередньої практичної діяльності все ширше коло космічних явищ. Це й буде реальним кроком назустріч нашим космічним братам по розуму, якщо вони насправді існують.
Молочний Шлях і Галактика. Довгий шлях пройшла наука, перш ніж було встановлено структуру навколишнього Всесвіту. Тільки на початку XX ст. остаточно доведено, що всі видимі на небі зорі утворюють відокремлену зоряну систему - Галактику, хоч задовго до цього висловлювалось немало правильних ідей. Так, англійський учений Вільям Гершель (1738-1822) перший указав шлях до розв'язання задачі про будову світу зір, що полягає в підрахунку зір на однаково малих ділянках, вибраних у різних місцях неба.
Поступово з'ясувалось, що зорі Молочного Шляху - світлої сріблястої смуги, що оперізує все небо1,- це основна частина нашої дуже сплющеної зоряної системи - Галактики. Оскільки смуга Молочного Шляху оперізує небо по великому кругу, то ми знаходимося поблизу його площини, яку називають галактичною. Найдалі Галактика простягається вздовж цієї площини. У перпендикулярному до неї напрямі густота зір швидко зменшується, отже, Галактика в цьому напрямі простягається не так далеко.
Спостережувана структура Молочного Шляху (мал. 81) почасти зумовлена реальним розміщеням слабких (тобто далеких) зір, з яких він складається, почасти тим, що місцями їх заступають хмари космічного пилу. Таку темну хмару можна помітитибіля зорі Денеб у сузір'ї Лебедя, де починається розділення Молочного Шляху на дві вітки, що з'єднуються в південній півкулі неба. Це позірне роздвоєння спричинене нагромадженням космічного пилу, що заступає частину найяскравіших місць Молочного Шляху, у тому числі й ті, які знаходяться в сузір'ях Скорпіона і Стрільця (мал. 82).
Іноді помилково говорять, що Молочний Шлях - це і є наша Галактика. Молочний Шлях - видиме на небі світле кільце, а наша Галактика - це велетенський зоряний острів (мал. 83). Більшість її зір знаходиться в смузі Молочного Шляху, проте ними вона не вичерпується. До Галактики входять зорі всіх сузір'їв.
Стародавні греки назвали її "галаксіао, тобто молочне коло (від слова гал а - молоко).
Підраховано, що на всьому небі кількість зір 21-ї величини і яскравіших становить близько 2-Ю9, але це лише невелика частина зоряного "населення" нашої зоряної системи - Галактики.
Розміри Галактики визначили за розміщенням зір, які видно на великих відстанях. Це цефеїди й гарячі надгіганти. Діаметр Галактики можна взяти приблизно на 30 000 пк, або 100 000 світлових років, проте чіткої межі в неї немає, оскільки зоряна густина в Галактиці поступово зводиться нанівець.
У центрі Галактики знаходиться ядро діаметром 1000- 2000 пк- величезне ущільнене скупчення зір. Воно розміщене від нас на відстані майже 10 000 пк (30 000 світлових років)чу напрямі сузір'я Стрільця, але майже повністю сховане від нас завісою хмар космічного пилу.
До складу ядра Галактики входить багато червоних гігантів і короткоперіодичних цефеїд. Зорі верхньої частини головної послідовності, особливо надгіганти і класичні цефеїди, становлять молодше населення. Воно розміщується далі від центра й утворює порівняно тонкий шар, або диск. Серед зір цього диска містяться пилова матерія і хмари газу. Субкарлики й гіганти утворюють навколо ядра й диска Галактики сферичну систему.
За
Loading...

 
 

Цікаве