WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Наша галактика - Реферат

Наша галактика - Реферат

божественне творення триває.
Іншими словами, початковий вибух, який зумовив утворення Метагалактики, ототожнюється з актом божественного творення Всесвіту.
Католицькі теологи говорять приблизно так: "Та обставина, що Всесвіт перебуває в стані безперервної еволюції, що в ньому безнастанно виникають нові структури, незаперечне і неспростовно свідчить про творення, яке триває, про те, що все у світі перебуває в стані безперервного винаходу вищою надприродною силою - богом".
Це яскравий приклад того, як релігійні теоретики зовсім довільно трактують результати наукових досліджень, прагнучи що б там не було пристосувати їх до релігії і не беручи до уваги дійсний стан речей. Насправді ж теорія розширюваного Всесвіту не дає для релігійних інтерпретацій жодних підстав. Одним з головних завдань сучасної астрофізики саме і в вивчення еволюції матерії у Всесвіті, її перетворень, переходів з одного якісного стану в інший. І багато що за останні роки вдалося з'ясувати. Якщо ж не всі проблеми, пов'язані з формуванням тих чи інших космічних об'єктів, уже розв'язані, то вони, безперечно, будуть розв'язані в майбутньому.
Так, учені ще не можуть з достатньою впевненістю і повнотою відповісти на запитання, як і з чого сформувалася початкова надщільна речовина. Однак і в межах наших сучасних знань ця речовина розглядається не як щось первісне, що виникло саме по собі, а як одна з фаз нескінченного процесу саморозвитку матерії. Що ж до конкретних уявлень про фізичну природу "первісного" стану нашого Всесвіту, то вони лише фіксують ту межу, до якої допустимо поширювати в минуле сучасну систему фізичного знання.
У той самий час матеріальна фаза, що "передувала" первісному стану, обов'язково існувала.
Тут доречно нагадати висловлювання Ф. Енгельса щодо первісної туманності, з якої, згідно з гіпотезою І. Канта, утворилася Сонячна система:
"...Коли в сучасному природознавстві туманна куля Канта називається первісною туманністю, то це, звичайна річ, треба розуміти лише відносно. Ця туманність є первісною, з одного боку, як початок існуючих небесних тіл, а з другого, як найбільш рання форма матерії, до якої ми маємо можливість тепер доходити. Це зовсім не виключає, а, навпаки, вимагав припущення, що матерія до цієї первісної туманності пройшла через безконечний ряд інших форм" '.
Свого часу при Ватікані - центрі католицизму - було створено Папську Академію наук, її президентом до 1966 року був бельгійський космолог і католицький абат Жорж Леметр - один з авторів теорії вибухового розширення Всесвіту з надщільного "першоатома". Свою теорію сам Леметр не пов'язував з актом божественного творення, а, навпаки, всіляко підкреслював, що вона є суто фізичною теорією і "не апелює ні до яких сил, які були б нам незнайомі".
Крім того, Леметр виклав свою думку з приводу можливих теологічних інтерпретацій теорії розширюваного Всесвіту. "Наскільки я можу гадати,- писав він,- така теорія повністю полишає в стороні будь-яке метафізичне чи релігійне питання. Вона надає матеріалістові свободу заперечувати будь-яке трансцендентне буття... Для віруючого знімається будь-яка спроба зблизитися з господом...".
Сучасна астрофізика успішно розв'язує завдання вивчення фізичних властивостей тих чи інших космічних об'єктів, а також розкриває еволюційні зв'язки між ними, взаємоперетворення різних форм космічної матерії. Нові космічні об'єкти у Всесвіті утворюються, але це не народження матерії з нічого, а її переходи з одного стану в інший.
Про добу, що закінчилася приблизно через один мільйон років після Великого вибуху, ми дістаємо пряму інформацію завдяки так званому реліктовому випромінюванню, яке виникло на ранній стадії розширення. А сучасні фізичні теорії дають нам цілком достовірні дані аж до ще більш раннього моменту, коли речовина, яка розширювалась, мала ядерну густину. Цей момент віддалений від початку розширення не більш як на 1 с. Отже, ми вже зараз маємо досить надійні відомості про відрізок часу, тривалість якого становить приблизно 99,99 тривалості всієї історії Метагалактики. Цих знань цілком вистачає, щоб робити принципові висновки. Протягом 99,99 історії спостережуваного Всесвіту ми не виявляємо абсолютно нічого такого, що прямо чи посередньо свідчило б на користь богословських тверджень про існування надприродних сил, надприродного начала або надприродного творення.
Проблема формування структури Всесвіту, походження галактик, зір і планет, зокрема і Землі, належить до числа найфундаментальніших проблем сучасного природознавства.
Дослідження цих проблем має не тільки величезне наукове, а й велике світоглядне значення. Воно сприяє з'ясуванню місця людини і людства у світобудові, взаємозв'язку між еволюцією матерії у Всесвіті і виникненням життя, озброює науку новими переконливими аргументами проти релігійних уявлень про світ.
Як ми не раз відзначали, основним питанням філософії є питання про відношення матерії і духу, мислення і буття. Матеріалізм розв'язує це питання однозначно - на користь первинності буття, вічності матерії.
Проте, хоч матерія вічна, вона може змінювати свої форми, космічні об'єкти виникають і проходять певні шляхи розвитку. При цьому завжди і в усіх без винятку випадках виконується один з найфундаментальніших законів природи - закон збереження матерії.
Сучасні захисники релігії, змушені, як було вже сказано, визнати наукову картину матеріального світу, водночас не відмовляються від догмату творення, який є одним з основних положень релігійного вчення. За так званим Старим завітом творча сила, тобто бог, створила небо і землю. Правда, і в цьому питанні церква змушена дещо відступити під тиском наукових даних. Сьогодні мова йде вже не про надприродне створення Землі, а лише про створення світу в цілому. Що ж до Землі, то богослови змушені погодитися з тим, що наша планета сформувалася за законами природи. Ясна річ, у світі, створеному разом з його законами богом.
Планетна космогонія. Вік нашого Всесвіту, як ми вже знаємо, оцінюється в 15-20 млрд, років. Наша планета Земля та інші планети Сонячної системи сформувалися близько 5 млрд, років тому. А багато які зорі й галактики - у ще більш віддалену від нас добу. Чи здатна наука проникати в таке далеке минуле, розкривати закономірності процесів, що давним-давно завершилися?
Учені-матеріалісти відповідають на цепитання позитивно.
"Для нас... походження Землі є не тільки одним з найактуальніших питань природознавства,- говорив у 1951 році академік О. Ю. Шмідт,- а й питання цілком назріле, розв'язання якого підготовлене всім попереднім розвитком астрономії, фізики і наук про Землю. Ми вважаємо походження Землі цілком пізнаванним не тільки у філософському сенсі принципової об'єктивної природи, а й пізнаванним у наші дні...".
Які ж реальні шляхи наукового пізнання минулого
в науці про Всесвіт? Це передусім усе той самий метод порівняння. Ми не в змозі безпосередньо простежити еволюцію зорі або галактики через довгочасність подібних процесів, що набагато перевищує не тільки середню тривалість людського життя, а й увесь час існування земної цивілізації. Однак у Всесвіті є безліч зір і галактик, при цьому різні зорі і різні галактики знаходяться на різних стадіях свого розвитку. Порівнюючи ці стадії між собою, ми можемо відновити послідовність
Loading...

 
 

Цікаве