WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАстрономія та Авіація → Астрономічна наука і передбачення. Боротьба за науковий світогляд - Реферат

Астрономічна наука і передбачення. Боротьба за науковий світогляд - Реферат

свободу наукового дослідження і самостійність науки.
У листопаді 1979 р.черговий глава римської католицької церкви Іоанн Павло II уперше офіційно визнав, що великий італійський учений Галілео Галілей несправедливо постраждав внаслідок переслідування з боку церкви. Папа заявив, що інквізиція силою примусила Галілея відректися від учення Коперника.
Ця акція ще раз свідчить про те, що сучасна церква готова піти на будь-які словесні поступки, щоб створити видимість відсутності протиріч між релігією і наукою і підтвердити можливість їх "мирного співіснування".
Істинний смисл такої тактики цілком очевидний. Якщо сучасна релігія нічого не може протиставити науковим даним по суті, якщо вона не в силі боротися з наукою прямо й безпосередньо, то слід зобразити справу так, ніби наукова діяльність дана від бога і тому не тільки не суперечить релігії, а й з необхідністю має приводити до бога.
Що ж до обгрунтування релігійних уявлень за допомогою наукових даних, то, оскільки прямі "наукові доведення" існування бога виявляються малопереконли-вими і без особливих труднощів спростовуються з наукових позицій, католицькі теологи почали шукати інші шляхи й можливості.
Так, неотомісти були змушені якщо й не повністю відмовитися від тези, за якою природознавство повинно доводити існування бога, то принаймні значно її пом'якшити.
У модернізованому вигляді вона звучить приблизно так: необхідність віри в буття бога повинна виявлятися через осмислення прогалин у науковому пізнанні й зіставлення різних наукових даних.
Бог недосяжний засобам науки, твердять, наприклад, деякі богослови, він перебуває за її межами. Тому свідчення його існування слід шукати в "білих плямах" сучасного природознавства, в тих проблемах, які науці не вдається розв'язати.
Прихильники цієї точки зору не без підстав вважають, що значно зручніше й вигідніше тлумачити в релігійному плані не те, що вже відкрите природознавством, а те, що ще невідоме... Хоча з позиції науки такий спосіб "природничо-наукового" обгрунтування релігії не витримує, зрозуміло, ніякої критики. Рано чи пізно наука успішно розв'язує проблеми, що стоять перед нею, і ліквідовує тим самим будь-які "білі плями".
Трохи на іншій позиції щодо науки стоять офіційні теоретики руського православ'я, які взагалі намагаються по можливості обійти питання, так чи інакше пов'язані з взаємовідношенням науки і релігії.
Заграючи з наукою, сучасна церква водночас намагається покласти відповідальність за всі труднощі, з якими мають справу народні маси у західному світі, на науково-технічний прогрес. Це один з найулюбленіших тактичних прийомів, який охоче використовує церква в капіталістичних країнах для утримання віруючих і збільшення їх кількості. Водночас всіляко наголошується на тому, що наука досі не змогла задовольнити найнасущніші потреби людей - забезпечити людині довге життя без хвороб і при достатній кількості їжі. Так формується вороже ставлення до науки, недовіра у її можливості, уявлення про те, що наука нібито займаєть-ся не тими проблемами, якими їй слід займатися.
Зрозуміло, заперечення величезної позитивної ролі, яку відіграла й продовжує відігравати наука в розвитку людського суспільства, її колосального внеску в прогрес земної цивілізації ні на чому не грунтується. Не будь науки, ми, напевно, досі жили б у кращому випадку на рівні середньовіччя і не мали б ні літаків, ні машин, ні верстатів, ні радіо, ні телебачення, ні медичних приладів, ні багато іншого з того, що визначає обличчя сучасної цивілізації.
Що ж до конкретних наукових досягнень, то тут безглуздо ставити питання про те, хороші вони чи погані, корисні чи шкідливі. Відповісти на подібне запитання "взагалі" неможливо. Все залежить від конкретних істо-ричних умов. Будь-яке наукове відкриття може послужити на благо людям. Але в певних соціальних умовах, у класовому антагоністичному суспільстві його можна в принципі використати на шкоду людям, повернути на їх знищення. Зокрема, в країнах сучасного імперіалізму є певні сили, зацікавлені в розпалюванні воєнної істерії, застосуванні новітніх досягнень фізики, хімії, біології, електроніки, автоматики для створення варварських видів зброї масового знищення.
Разом з тим виникає і таке запитання: можливо, релігійні теоретики в чомусь усе-таки мають рацію, можливо, наука й справді "не з того почала" і не зовсім тим займається? Наприклад, замість того щоб інтенсивно вивчати Всесвіт, досліджувати світ елементарних частинок, слід направити всі наукові сили і засоби на розробку методів лікування хвороб і подовження людського життя.
Безперечно, обидва ці завдання мають першорядне значення, і їх розв'язанню приділяється величезне значення. Але це не означає, що всі інші завдання можна до пори до часу відкласти. Перш за все тому, що су-спільство має потребу "і в космічних дослідженнях, і в атомній енергії, і в пізнанні закономірностей будови матерії і багато в чому іншому. Але ще й тому, що розвиток іде дуже складним шляхом і розв'язання того чи іншого конкретного завдання іноді вимагає комплексного підходу, використання даних різних наук.
Так, скажімо, сучасна медицина широко використовує досягнення фізики, електроніки, біології, космічної медицини, математичні методи дослідження. Такі ж тісні зв'язки існують між фізикою і біологією, біологією і хімією, геологією і астрономією та ін. І зв'язки, подібні до цих, не е випадковими. На основі величезного досвіду пізнання навколишнього світу сучасна наука прийшла до висновку про необхідність системного підходу до вивчення різних явищ природи. Інакше кажучи, будь-яке явище треба вивчати не ізольовано, не відривати його штучно від інших явищ, а розглядати в єдиному комплексі з тими природними процесами, з якими воно прямо чи посередньо пов'язане.
Методичні міркування. Ми розглянули питання про взаємозв'язки науки і релігії головним чином на прикладі католицизму, оскільки з усіх сучасних церков саме католицька церква (і почасти православна) приділяє цьому питанню найбільше уваги.
При вивченні цього розділу курсу астрономії особливо важливо зазначити, що в центрі боротьби науки і релігії по суті завжди стояло питання про місце і роль людини у світобудові, про сенс людського існування. Так було у той час, коли одна одній протистояли наукова і релігійна картини світу, так стоїть справа і тепер, коли богослови вже не вступають у суперечку з наукою з конкретних питань світобудови. В зв'язку з цим особливо важливого значення набуває філософське осмислення досягнень природознавства, систематичний аналіз усіх новітніх наукових відкриттів і проблем з позицій атеїзму і діалектичного матеріалізму незалежно від того, чи встигли вже богослови інтерпретувати й фальсифікувати ці відкриття і проблеми в релігійному плані. Тому вчитель астрономії і фізики повинен не тільки уважно стежити за розвитком цих наук, а й бути постійно в курсі тих світоглядних проблем, які виникають у процесі їх розвитку.
Loading...

 
 

Цікаве