WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Чорнобильська трагедiя - бiль України - Реферат

Чорнобильська трагедiя - бiль України - Реферат

Чорнобильська трагедiя - бiль України

Минуло 15 рокiв, а чорний день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не минув безслiдно, вiн розплодив по свiту багато трагедiй; вiн буде завжди об'єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю.

Уже давно вiддзвенiли чорнобильськi дзвони, а ми все ще пам'ятає мо тих, хто пiшов у вогонь, - вони увiйшли у стогiн i душу, болем зчорнену до дна:

Рахунок буде 904. Всiх поiменно у незабуття. I буде суд, який поверне вiру, Та не поверне молодi життя. Хто квiтень наш отак пiдступно зрадив, Що стiльки горя, аж рида весна? I хто тепер такiй бiдi зарадить?! Щоб жив Днiпро i щоб жила Десна.

Людству вiдомi прiзвища всiх героїв-пожежникiв, якi першими стали до бою з непокiрним реактором. Серед них i прiзвище Володимира Правика. Кiлька рокiв тому вийшла книга "Я писатиму тобi щодня" - це 800 листiв, якi Володя вiдiслав своїй Надiї за 4 роки i 4 мiсяцi їхнього кохання. Ось один iз них: "Живу я добре. Поселили нас у клiнiцi для огляду. Тут усi, хто був тодi там. Так що менi весело, адже весь караул тут при менi. Ходимо, гуляємо, милуємося вечiрньою Москвою. Одне погано, що милуватися приходиться через вiкно. I це триватиме, мабуть, мiсяцiв пiвтора-два. На жаль, тут такi закони: доки все не обстежать, не випишуть. Надiйко, живи у батькiв у Городищi. Я приїду прямо туди. Та ще хай моя дорога теща пiдшукає менi роботу, щоб я мiг перевестися. Надiйко, ти читаєш мого листа i плачеш. Не треба, витри слiзки, все обiйшлося добре, ми ще проживемо до ста лiт, i донечка наша ненаглядна тебе переросте разiв у три ".

Скiльки треба мужностi, людяностi, любовi, щоб так спокiйно висловити своє останнє слово прощання. А в цей час виходить Указ Президiї Верховної ради СРСР про присудження В.П.Правику за мужнiсть, героїзм i самовiдданiсть, виявленi пiд час лiквiдацiї аварiї на Чорнобильськiй АЕС, звання Героя радянського Союзу. Посмертно.

Це лише один приклад змарнованого життя. А скiльки їх було?

Небаченого масштабу трагедiя звалилася на плечi нашого народу. Хто ж винен у нiй? Конкретно нiби нiхто нiчого спецiально не робив. Це не провокацiя, це халатнiсть. Прояви безвiдповiдальностi i легковажностi накопичувались i накопичувалися - i в один прекрасний квiтневий день - раптом вибух... Усе цвiло - смерть прийшла невидимо. Нiхто не вiрив, бо подiбного ще не було. Люди проявили героїзм, лiквiдували залишки аварiї, але такого масштабу наслiдкiв нiхто не чекав. Першi герої загинули всi, а скiльки ще хворих, скiльки народилося дiтей-калiк.

Спасибi, держава допомогла, весь свiт допомагав тим, хто зазнав радiацiйного впливу. I зараз "чорнобильцi" мають рiзнi пiльги, їздять до санаторiїв, лiкуються. Але де гарантiя, що не повториться ця трагедiя? Люди будьте пильнi i обережнi, безвiдповiдальнiсть породжує трагедiю.

Хочу закiнчити свiй твiр словами Iвана Драча iз поеми "Чорнобильська мадонна":

За безладу безмiр, за кар'єри i премiї, немов на вiйнi, знову вихiд один. За мудрiсть всесвiтню дурних академiй Платим безсмертям - життям молодих.

Loading...

 
 

Цікаве