WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Образи ватажкiв гайдамацького руху в поемi Тараса Шевченка "Гайдамаки" - Реферат

Образи ватажкiв гайдамацького руху в поемi Тараса Шевченка "Гайдамаки" - Реферат

Образи ватажкiв гайдамацького руху в поемi Тараса Шевченка "Гайдамаки"

Поема Тараса Шевченка "Гайдамаки" змальовує картину селянського повстання 1768 року, вiдомого в iсторiї пiд назвою Колiївщина, приводом до якого були знущання конфедератiв над населенням Правобережної України. Почавшись у районi Чигирина, воно швидко поширилося майже на всю Київщину i частково на Подiлля й докотилося до Уманi. На його чолi спочатку стояв запорожець Максим Залiзняк, але потiм до нього приєднався уманський сотник Iван Гонта. Таким є iсторичне пiдгрунтя шевченкiвської поеми.

Але не слiд забувати, що письменник зображує iсторичнi подiї iнакше, нiж це роблять iсторики. Замiсть фактiв на перший план виходять художнi узагальнення, те саме стосується й образiв ватажкiв - героїв поеми. Завдання поета не в тому, щоб якнайдостовiрнiше вiдтворити портрети реальних iсторичних осiб, а в тому, щоб з їх допомогою висловити власнi думки з приводу iсторичної подiї, хоча вiдомо, що образи Залiзняка i Гонти надихали Шевченка змалку, з тих часiв, коли вiн слухав пiснi кобзарiв, у тому числi присвяченi Колiївщинi. Зрозумiло, чому вони постають у поемi зромантизованими та у дечому зiдеалiзованими.

Лiта орел, лiта сизий Попiд небесами, Гуля Максим, гуля батько Степами, лiсами.

I образ, i стиль зображення Шевченко запозичує у народної пiснi, пiдкреслюючи народнiсть Залiзняка, який:

I воює, i гарцює З усiєї сили.

Залiзняк змальовується як цiлiсна особистiсть, що живе лише однiєю метою, проте це не заважає йому спiвчувати простим людям (наприклад Яремi) i взагалi бути близьким до них, за що гайдамаки називають його "батьком". Вiн вмiє не лише битися, а й вчасно пiдбадьорити гайдамакiв, пiдтримати їхнiй бойовий дух. Його образ - образ улюбленця народу, "громади в сiряках". Ярема, виведений в поемi саме як представник цього народу, символiчно стає Залiзняковi за сина:

Придбав Максим собi сина На всю Україну. Хоч нерiдний син Ярема, А щира дитина.

та й iншi повстанцi кажуть про Залiзняка: "У нас один старший - батько Максим".

Дещо iншими фарбами змальовується образ другого народного ватажка - Iвана Гонти. Вiн суворiший i трагiчнiший, основна риса, що пiдкреслюється в ньому - майже фанатична вiрнiсть присязi та справi помсти. Узявши в руки "священого ножа", щоб рiзати ворогiв, Гонта вже нi перед чим не зупиняється. Вiн сам, власними руками, вбиває навiть своїх дiтей.

Поцiлуйте мене, дiти, Бо не я вбиваю, А присяга.

- каже Гонта. Але, хоча його рука й не здригнулася, це вбивство вiн переживає дуже тяжко i повертається потiм, щоб поховати своїх дiтей.

Iсторичнi джерела, до речi, цього факту не пiдтверджують: цим епiзодом Шевченко пiдкреслює глибину ненавистi українського народу до загарбникiв та його готовнiсть пiти на будь-якi жертви в iм'я визвольної боротьби.

Кроком вiд романтизацiї до реалiзму є подання образiв Залiзняка i Гонти саме як "отаманiв... кривавого дiла". Шевченко не зупиняється перед зображенням рiзанини та кривавих розправ. У цьому проявляється його вiрнiсть вiдтворенню духу епохи. Але поет зовсiм не засуджує своїх героїв за жорстокiсть - в його зображеннi вона була єдино можливою i справедливою вiдповiддю не менш жорстоким поневолювачам.

Сумно, страшно, а згадаєш - Серце усмiхнеться.

Цi два рядки вичерпно характеризують думку Шевченка стосовно зображуваної епохи.

А особисте ставлення поета до ватажкiв народного повстання, що розкривається дуже короткими, але найголовнiшими для шевченкiвсь кого розумiння їхнiх образiв характеристиками, можна побачити у лiричному вiдступi ("Гомонiла Україна..."): Гонта для нього насампе ред "мученик праведний", тодi як Залiзняк - "душа щира".

Саме такими полюбив цi образи автор, i саме такими вони постають перед читачами. Народ не повинен забувати своїх героїв, як забув, де знаходяться їхнi могили. Без пам'ятi про минуле годi й сподiватись, що майбутнє буде свiтлiшим за те, що є.

Loading...

 
 

Цікаве