WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Образ народного спiвця в поезiї Тараса Шевченка - Реферат

Образ народного спiвця в поезiї Тараса Шевченка - Реферат

Образ народного спiвця в поезiї Тараса Шевченка

Поет - не жрець, що курить фiмiам Чи творить в тишинi нiчнiй молитву, Поет - борець, що кличе вiйсько в битву I першим йде в запеклу битву сам. / А. Малишко /

На шляхах бойових звитяг i на мирному полi творчої працi поряд з людиною, поряд з народом - його пiсня-душа, частина його творчої пiсенної душi.

У нiй все, чим живе людина, чим живе народ. Її творцi i виконавцi завжди посiдали почесне мiсце серед оборонцiв Вiтчизни. Боян спiвав славу землi руськiй, пiдтримували дух воїнiв запорожськi кобзарi, зiгрiвав душу своїми пiснями-думами знаменитий Остап Вересай.

Образу народного спiвця багато уваги придiляє Т. Г. Шевченко.

З фолькльору i лiтератур рiзних народiв ми знаємо про акинiв, трубадурiв, шансоньє... Поет-спiвець Шевченко - це людина трагiчної долi, старий козак:

Перебендя старий, слiпий - Хто його не знає? Вiн усюди вештається Та на кобзi грає. А хто грає, того знають I дякують люди: Вiн їм тугу розганяє, Хоч сам свiтом нудить... ("Перебендя")

Як рiдного зустрiчають кобзаря у кожному селi:

- Кобзар iде! Кобзар iде! - Та всi, якомога, Хлопцiв кинули, побiгли Зустрiчать слiпого! ("Мар'яна-черниця")

I грали кобзарi про давню славу i мужнiсть козацьку. В їхнiх думах (i тiльки в них!) жила iсторiя України, з її свiтлими i темними, гiркими часами, в них йшлося "Про Чалого", "Як Сiч руйнували". Але життя є життя - i веселої мiг заспiвати кобзар.

З дiвчатами на вигонi - Гриця та веснянку, А у шинку з парубками - Сербина, Шинкарку. ("Перебендя")

Епiзодичний, але яскравий образ народного спiвця ми бачимо i в поемi Шевченка "Гайдамаки". Старий Волох пiдтримує бойвоий дух повстанцiв, спiваючи про Максима Залiзняка, спiває для рядових гайдамакiв (щоб старшина не почула!). Або:

Братайтеся з нами, З нами, козаками, Згадаймо Богдана, Старого гетьмана, Будете панами. ("Гайдамаки")

Образ кобзаря для Шевченка нерозривний з образом України:

Утни, батьку, щоб нехотя На весь свiт почули, Що дiялось в Українi, За що погибала, За що слава козацькая На всiм свiтi стала. ("До Основ'яненка")

Кобзарем народним вiн називає основ'яненка, i сам став генiальним Кобзарем своєї неньки-України. Змушений бiльшу половину життя провести на чужинi, поет заздрив волi бандуриста:

Бандуристе, орле сизий! Добре тобi, брате! Маєш крила, маєш силу, Є коли лiтати Тепер лети ж в Україну - Тебе виглядають... ("Н. Маркевичу")

I Тараса чекала Україна. Вiн вiрив у це, душею рвався на береги Днiпра, у вишневi садки; туди, на Батькiвщину, посилав вiн свої думи, квiти-дiти. I закликав, молив:

Привiтай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх дiток нерозумних, Як свою дитину! ("Думи мої...")

Отож, образ спiвця народного - це i образ самого Шевченка, не випадково ж народ називає його Кобзарем. Якщо повно характеризува ти цей образ, то треба аналiзувати всю творчiсть генiального художни ка, письменника, поета. Скажемо тiльки, що в нiй - все те, що робить безсмертним наш народ, нашу душу, нашу пiсню.

Наша дума, наша пiсня Не вмре, не загине. От де, люди, наша слава, Слава України. ("До Основ'яненка")

Loading...

 
 

Цікаве